Чи будуть рахуватися з Рахунковою палатою? / Український інститут майбутнього

Чи будуть рахуватися з Рахунковою палатою?

20.12.2017

Джерело: Дзеркало тижня

Саме Рахункова палата повинна виявляти розкрадачів бюджетних коштів.

"Країна конкурсів і комісій" — саме так жартома називають Україну іноземні аналітики та експерти. Дійсно, попит на тотальне оновлення ключових державних органів і недовіра суспільства до оголошених владою конкурсів народжують пропозицію у вигляді формування різних комісій, рад громадського контролю, які повинні наглядати за чесністю та відкритістю процедур. 

Та якщо в одній сфері бажання громадськості долучитися до моніторингу процесу формування кадрового складу державного органу є значним і навіть зашкалює, то в інших його взагалі немає. Так, можна констатувати, що формування суддівського корпусу цікавить активних представників громадянського сектора набагато більше, ніж, наприклад, конкурс до найвищої аудиторської інституції держави — Рахункової палати. Не виявляють особливої активності у висвітленні цієї проблеми і засоби масової інформації. Мало коментують її й народні обранці. Майже ніхто при цьому не замислюється над тим, що одного чесного суду замало, аби подолати корупцію, якщо в державі не працюватиме не менш чесний та ефективний механізм виявлення крадіїв бюджетних коштів.

Читайте також Майбутнє суду присяжних в Україні. Експертні дебати

Однією з частин такого механізму може стати оновлена Рахункова палата України. А може й не стати. Все залежить від того, чи відбудеться обіцяне та очікуване оновлення. Відповідно до Конституції та законів України цей орган від імені Верховної Ради здійснює контроль за надходженням коштів до державного бюджету України та їх використанням. Діє колегіально в кількості дев'яти членів, яких мають відбирати на конкурсній основі. Закон встановлює, що членом Рахункової палати може бути громадянин України, не молодший  30 років, який знає державну мову та одну з офіційних мов Ради Європи, має вищу освіту не нижче ступеня магістра, загальний стаж роботи не менш як сім років, стаж роботи у сфері державного контролю (аудиту), економіки, фінансів або права не менш як п'ять років і бездоганну ділову репутацію. Незважаючи на те, що цей конкурс дуже схожий на інші за вимогами та процедурами, уваги до нього в рази менше. Для цього достатньо порівняти інформацію, розміщену на сайтах комітету Верховної Ради з питань бюджету та Вищої кваліфікаційної комісії суддів чи Вищої ради правосуддя. Так, офіційний ресурс профільного комітету, окрім інформації про кандидатів на посаду членів Рахункової палати, не містить додаткових даних про перебіг конкурсу. Для порівняння: всі випробування (тестування, виконання практичного завдання), співбесіди з кандидатами на виборах суддів чи співробітників антикорупційних органів транслюються в мережі Інтернет.

Читайте також Реформа юридичної освіти: pro et contra

Важливо, що прикінцеві та перехідні положення нового Закону "Про Рахункову палату" встановлювали для Верховної Ради двомісячний строк для призначення нових членів, який закінчився ще два роки тому. Кілька провальних голосувань, оголошення повторного конкурсу — і маємо абсурдну ситуацію, за якої єдиний орган законодавчої влади не дотримується правил, які сам же і визначив. Результатом такої недалекоглядності парламентаріїв став спільний лист керівника Представництва ЄС в Україні Хюга Мінгареллі та посла Німеччини в Україні Ернста Райхеля до голови Верховної Ради України, в якому Євросоюз повідомив про заморожування міжнародної технічної допомоги ЄС Рахунковій палаті до виборів нового її складу та попередив, що зволікання з виборами членів цього органу в подальшому може негативно позначитися на виділенні чергового траншу макрофінансової допомоги ЄС Україні.

Таким чином, тепер від здатності Верховної Ради докорінно оновити кадровий склад Рахункової палати залежить не лише дієвість цього органу, а й міжнародний авторитет держави, її інвестиційна привабливість. У цьому аспекті привертає увагу той факт, що серед 43 кандидатів, які виявили бажання взяти участь у повторному конкурсі, фігурують прізвища тих, хто працював у часи так званої злочинної влади, що заслуговує на увагу прихильників люстрації та громадських активістів.

Читайте також Суд починається з довіри

Серед претендентів у повторному конкурсі є також і діючі члени Рахункової палати, які в квітневому конкурсі зазнали фіаско, однак сьогодні знову намагаються бути обраними на ці "хлібні" місця. Відлуння їхніх величних "досягнень" і видатних "проривів", надання брехливої інформації та привласнення чужих заслуг протягом багатьох років на високих посадах членів Рахункової палати неодноразово описувалися засобами масової інформації, однак жодних негативних наслідків для них не несли.

Деякі факти повинні були безумовно стати предметом кримінального провадження. Наприклад, приховування "Звіту про результати перевірки використання коштів, що виділяються з Державного бюджету Державному авіаційному підприємству "Україна", який повинні були розглянути 21 грудня 2011 р. У результаті контрольного заходу фахівцями Рахункової палати було виявлено чимало фінансових порушень і зловживань на мільйони доларів США. Зазначений звіт є в Рахунковій палаті, однак з невідомих причин не був переданий ні до правоохоронних органів, ні до Верховної Ради чи Кабінету міністрів. Наразі ці матеріали направлено до Національного антикорупційного бюро та Національної поліції, тож подивимося, чи зацікавляться ними відповідні органи.

Читайте також Перші перестороги конкурсу в IP-суд

Викриваючи діяльність таких "державних мужів", слід завжди пам'ятати, що корупційні скандали стають рушіями антикорупційної боротьби, своєрідними інструментами обмеження корупційних практик, стимулом до вироблення нових антикорупційних політик і посилення контролю. І про це має пам'ятати не тільки громадськість, а перш за все народні обранці, від яких залежить, хто працюватиме в такому важливому для країни органі.

А поки в Україні створюють нові антикорупційні надзвичайні органи чи особливі суди та ніяк не визначаться з тим, у якому складі та "під кого" в подальшому працюватиме Рахункова палата, сусідня Польща демонструє, що саме незалежний аудиторський орган найвищого рівня здатен забезпечити належну доказову базу для виявлення та покарання корупціонерів. При цьому Найвища ізба контролю (NIK), яку було засновано ще в 1919 р., не оголошує про підозру, не висуває обвинувачень, не засуджує злочинців, однак надає якісний аналіз ситуації, що є необхідною складовою роботи парламенту, уряду та правоохоронних органів.

NIK є свого роду мозковим центром країни, який допомагає зробити державу максимально комфортною для життя пересічених громадян, забезпечити злагоджену роботу всіх її механізмів і ефективно використовувати гроші платників податків. Ця установа має незаперечний авторитет серед державних органів країни та найвищу довіру у польському суспільстві (більший відсоток лише в католицької церкви). Знаходячи прояви недбалості, NIK порушує перед міністерствами та відомствами питання про професійну придатність високопосадовців, виявивши прояви корупції, передає матеріали до правоохоронних органів, виявивши прогалини в законодавстві, ініціює зміну законів перед парламентом та обов'язково відслідковує виконання своїх рекомендацій. За відмову від надання суб'єктом перевірки документів аудиторам NIK законодавством Польщі передбачено кримінальну відповідальність!

Президент NIK при виконанні своїх посадових функцій є абсолютно незалежним від будь-якої гілки влади, його імунітет закріплено на рівні Конституції Польщі. Складність його звільнення з посади можна порівняти лише з процедурою імпічменту президенту. Ця посада є однією із найавторитетніших у державі. В новітній історії Польщі є приклад, коли президент NIK Лех Качинський став спочатку мером Варшави, розпочавши свою каденцію в столиці під гаслами ліквідації корупційних угруповань, що паразитували на місті, та відновлення порядку, а через три роки "варшавського шерифа" було обрано восьмим президентом Республіки Польща.

Діючий президент NIK Кшиштоф Квятковський є відомим та авторитетним державним діячем не тільки у себе в країні, а й поза її межами. Підтвердженням міжнародного визнання пана Квятковського стало його обрання віце-президентом EUROSAI (Європейської організації вищих аудиторських установ). На початку листопада ц.р. він перебував із робочим візитом в Україні, під час якого мав низку зустрічей з високопосадовцями нашої країни та висловив готовність поділитись успішним досвідом боротьби з корупцією. Примітно, що на жодній із зустрічей не було тимчасово виконуючого повноваження голови Рахункової палати, який також є кандидатом до оновленої Рахункової палати.

На прикладі Польщі можемо побачити вагу Рахункової палати в загальній системі державної влади і особливо в системі боротьби з корупцією. Тож будемо сподіватися, що подальший розвиток подій навколо формування такого важливого органу в системі управління державними фінансами України незабаром стане однією з топових тем для громадських активістів і журналістів.