Громадянин робот / Український інститут майбутнього

Громадянин робот

31.01.2017

Європейський Союз розглядає можливість наділити роботів статусом и цифрової особистості та законодавчо врегулювати стосунки людини з розумними машинами.

Відповідна ініціатива зафіксована у проекті резолюції щодо роботизації та штучного інтелекту, яку Європарламент схвалив 12 січня 2017 року. Обговорення і подальше ухвалення цього документу заплановані на середину лютого цього року.

Для забезпечення технічного, етичного і нормативного врегулювання стосунків людей із високоорганізованими машинами пропонується створити Європейську агенцію з робототехніки та штучного інтелекту.

Дизайнери також будуть змушені затверджувати нові форми роботів в комітеті з етики. Кадр з фільму Ex Machina

У разі схвалення резолюції проектувальники будуть змушені зареєструвати своїх роботів, а також забезпечити доступ до їхнього коду, щоб мати можливість розслідувати нещасні випадки та пошкоджень, завдані ботами.

Власникам роботів необхідно буде оформлювати страховий поліс, що дозволятиме компенсувати шкоду потенційно заподіяну їхнім роботом. Для компенсації можливої шкоди, яка може бути завдана у наслідок дій розумних роботів (smart robot) планується створити спеціальний фонд і програму страхування відповідальності. На кшталт тієї, яка діє для власників авто.

Разом із тим діяльність фонду дозволятиме здійснювати низку фінансових операції в інтересах роботів. Йдеться, зокрема, про інвестиції, пожертвування або виплати, що можуть бути передані до фонду за сервіси надані смарт роботами.

Змістове поле документу сформовано навколо трьох запитань, що найчастіше постають в контексті дедалі ширшого використання роботів у згаданих сферах життя:

  • Чи мають роботи бути наділені правами, і якщо так, то у чому вони полягатимуть?
  • Якими етичними принципами мають бути зв’язані вони самі та їх розробники?
  • Чи можуть вони бути притягнуті до відповідальності за нещасні випадки?
  • Втім, попри філософський «заміс» у дусі Айзека Азімова та концептуальне визнання за роботами статусу цифрової особистості, практичне розв’язання окреслених питань євро парламентарі прагнуть її підпорядкувати суто європейській моделі гуманізму.

    “Ви маєте сказати людям, що робот - не людина, і робот ніколи не буде людиною. Робот може показати співпереживання. Але він ніколи не буде відчувати співпереживання. Ви можете бути фізично залежним, коли вам потрібен робот для деяких завдань. Але не слід думати, що робот є людина, і що він любить вас”, - наголошує представниця Прогресивного альянсу соціалістів і демократів в Європі, доповідачка із питань роботизації та штучного інтелекту Маді Дельво (Mady Delvaux).

    Але питання у тому, що з людьми не все так однозначно. У більшості сучасних гуманістичних концепцій людину сприймають не як сталість, не як певний набір якостей і функцій, а як динамічний, нелінійний і почасти контраверсій ний процес становлення. Однак підхід, пропонований Маді Дельво є спробою оминути ці “труднощі перекладу”, пов’язаних із перспективою трансгуманізму.

    Скажімо, йдеться про те, що Штучний інтелект на сьогодні спроможний не лише до рутинної роботи у вигляді обчислення великих даних, але й до розв’язання творчих завдань і навіть - гумору.


    Робот, який зміг обманути перевірку "Я не робот", став популярним серед глядачів YouTube

    Крім того, варто брати до уваги розробки у напрямку кібернитичних організмів, створення нанороботів, експертименти з когнітивними інтерфейсами та нейромережами, в яких, зокрема, задіяно мозок людини. До речі, у двох напрямків низка європейських лабораторій якраз задають тренди у згаданих напрямках.

    Інший момент полягає у тому, що будучи сильним у захисті прав людини ЄС не має рівносильних потужностей у царині робототехніки. Наразі провідні центри робототехніки та штучного інтелекту розташовані у Китаї, Кореї, США та Японії.

    Попри те, що розробники резолюції і апелюють до прецедентів таких міжнародних документів як Віденська конвенція дорожнього руху (the Vienna Convention on Road Traffic) та Гаазька конвенція дорожньо-транспортних пригод (the Hague Traffic Accident Convention), а також закликають до співробітництва під егідою Організації Об'єднаних Націй для запровадження відповідних стандартів регулювання, позиція ЄС наразі залишається радше захисною.

    Не виключено, що в процесі консультацій із урядами держав-членів ЄС у документі з’являться зміни. Скажімо, Данія за повідомленням Pay Space Magazine вже 2017 року стане першою в світі країною, яка запровадить посаду "цифрового" посла для взаємодії з великими технологічними компаніями, такими як такими як Apple, Google і Microsoft.

    Втім, навіть в теперішній редакції документ, що пропонує надати роботам статус цифрової особистості залишається безпрецедентним у спробі ввести як у правове поле, так і суспільний дискурс и питання трансформаційних технологій.

    Загалом проект резолюції охоплює такі аспекти використання розумних роботів як захист інтелектуальної власності та даних, питання стандартизації і безпеку, використання автопілотованих машин, дронів і медичних роботів cферу освіти та ринок праці.

    Як відіб’ється введення у дію положень резолюції на Україні? Логіка резолюції з роботизації і штучного інтелекту спрямована на визначення рамок законного обігу роботів. Поруч із реєстром добропорядних “роботів-громадян” може з’явитися поняття роботів-нелегалів та незаконного переміщення і застосування кібернетичних одиниць. Цілком можна прогнозувати, що у подальшому відповідними органами ЄС вжито заходів до обмеження їх доступу до хмарних сервісів і легального сегменту машинного інтернету.

    Для того, аби не опинитися на темній стороні, Україні варто вже тепер думати над власними регламентами використання роботів і, звісно, інтеграції - у цивілізовані індустрії робототехніки.

    Між тим, поки у Європарламенті вирішують який обсяг прав та обов’язків матимуть розумні роботи та їхні творці Кабінет міністрів України зволікає навіть із затвердженням Положення про Національну раду з питань науки та технологій, створення якої урядом було заплановано ще рік тому. Таке тупцювання на місці явно не сприятиме зміцненню суб’єктності України у світі, що стає усе більш цифровим та інтегрованим.

    Щоправда, враховуючи, значно вищий рівень суб’єктності фахових спільнот на кшталт Індустрії 4.0 можливо саме від них варто очікувати більше ініціативи та ключових стейтментів.