Джерело: Голос Столиці. 

Районні суди в 2018 році планують ліквідувати й об’єднати їх в окружні суди.

При цьому штат суддів збільшиться. Наприклад, два-три райони будуть об’єднані в один окружний суд зі штатом у 9-12 суддів. Про це розповів один із заступників голови Адміністрації президента Олексій Філатов.

За його словами, реструктуризація охоплюватиме ліквідацію, створення й реорганізацію судів. При цьому, на думку чиновника, в районах міст буде по 30-40 суддів.

Адвокати з розслідування так званих справ Майдану вважають, що така реорганізація навіть призведе до колапсу, оскільки справи почнуть заслуховувати “з нуля”, а значить, розгляд може затягнутися. В Адміністрації президента заспокоюють, що проблем не має виникати, і  справи продовжать розглядати, просто в оновлених судах.

Детальніше про зміни судової системи України в ефірі радіостанції Голос Столиці розповіла адвокат, експерт аналітичного центру Український інститут майбутнього Тетяна Ющенко.

Навіщо необхідна подібна реорганізація судів?

— До 31 грудня 2017 року перехідні положення до Конституції передбачали право президента ліквідовувати та утворювати нові суди. Він цим правом скористався, і 29 грудня було підписано декілька указів про утворення нових судів, окружних, місцевих, про реорганізацію діючих судів, тобто про об’єднання, злиття цих судів також шляхом утворення окружних судів, і про ліквідацію апеляційних судів-, районних судів. Це стосується як господарської, так і адміністративної спеціалізації. Тобто вся судова система — повністю в нас карта змінилася.

Читайте також “Люстрація суддів призвела до кадрового коллапсу судової системи“.

Навіщо? Яка логіка?

— Логіка в першу чергу така, що оптимізація судової системи має призвести до ефективного здійснення правосуддя. Наразі є така ситуація в Україні, коли ми маємо таке ганебне явище, як суди без суддів. Тобто в районних судах немає взагалі кому вершити правосуддя. Є будівля, в якій просто працюють люди, але не мають повноважень на це. Більше того, буває так, що, наприклад, в тих судах працює тільки одна людина, один суддя, і апарат суду, і немає можливості утворити колегії для того, щоб розглядати складні кримінальні справи, а також цивільні справи і адміністративні, які потребують колегіального розгляду відповідно до процесуального законодавства. Для того щоб цього не було, було винайдено таку ідею об’єднання судів і утворення судових округів, які не збігаються з адміністративно-територіальним устроєм України.

Наскільки ця реформа здатна змінити систему? Вже окремі критики говорять про те, що насправді це нічого не змінить, лише дозволить представникам влади підчепити на гачок майже всіх суддів, тому що хтось з них буде очікувати нового призначення, і через це можна буде нібито впливати на рішення цих суддів.

— Я хочу сказати, що доля всієї судової системи взагалі в повітрі знаходиться, відколи реформа почалася. Тому що почалися перевірки суддів, кваліфікаційне оцінювання, процедури різні, конкурси. Наразі оця інституційна реформа, яка здійснюється, це другий етап судової реформи, і є таке побоювання, воно обґрунтоване, з одного боку, тому що коли проаналізувати закон, то можна зробити висновок про те, що жодних гарантій того, що ця людина, наприклад, суддя, який працював у районному суді, що він буде переведений до суду того ж рівня, немає. Тобто таке велике переселення цілком можливе, і конфігурація судів, а також суддів, які там будуть працювати, наразі невідома абсолютно. Але мене, наприклад, більше навіть тривожить той момент, як взагалі буде дотримано принцип саме безперервності розгляду справи. Чи дадуть можливість нинішнім суддям розглядати, дорозглядати ті справи, які перебувають нині в їх провадженні, тому що це людські долі.

Адвокат Ростислав Кравець розкритикував такі рішення. Каже, що не зрозуміло, звідки тут взялася оптимізація. Тому що загальна кількість суддів не збільшується, купуються достатньо дорогі спеціальні сканери для документів, додаткове обладнання для відеоконференцій між цими судами. Тобто видатки на суди можуть лише зрости.

— Судова адміністрація пояснює, що за їх підрахунками навпаки видатки будуть зменшені якраз за рахунок зменшення кількості юридичних осіб, а також адміністративних посад в цих судах. Для цього не потрібно бути великим економістом, щоб розуміти, скільки отримують керівники апаратів і заступники керівників апаратів судів. Якраз на економії цих коштів працівників апарату, заробітної плати працівників апарату будуть однозначно скорочення апаратів судів. Тому мені здається, що тут буде 100% економія, а те, що стосується відеоконференцій і всього іншого, так нові процесуальні закони і передбачають впровадження системи електронного правосуддя. І в будь-якому випадку на цю систему виділяються державні кошти, і вони заплановані. Тобто зменшення юридичних осіб, кількості юридичних осіб буде однозначно позитивно впливати, мені здається.

Але ж єдине, що просто не потрібно було так поспіхом проводити цю ліквідацію. Тому що там є один такий теж процесуальний момент. Якщо, наприклад, припустити, що цей суд ліквідується сьогодні, і завтра створюється новий, то в нормальному режимі всі справи повинні бути передані новому суду, в якому вже повинні працювати судді. А в нас виходить так, що суд ліквідований, а новий суд ще не утворений, і судді ще не переведені. Тому що ці судді повинні пройти кваліфікаційне оцінювання, а це також процедура, яка затратна по часу, і до неї не можна відноситися лиш аби як, тому що це якраз вимога Майдану в тому, щоб перевірити всіх суддів на їх відповідність способу їх життя і статків.

Тобто тут є два варіанти подальшого розвитку подій: або певний правовий вакуум, або буде проблема, що де-юре ліквідовані суди де-факто будуть продовжувати свою роботу?

— Другий варіант. Тобто де-юре вони будуть ліквідовані вже, але де-факто вони ще будуть працювати до моменту утворення тих судів нових вже.

Чи не дасть це в майбутньому людям, які отримують вироки в подібних судах, права оскаржувати ці вироки, наприклад, в ЄСПЛ, як такі, що не відповідали всім вимогам українського законодавства?

— Я не виключаю те, що будуть виникати такі скарги. Але чи говорити 100%, що Європейський суд так буде вважати, це теж я не можу цього стверджувати. Тому що так виписано наше національне законодавство дуже цікаво, що така лазівка, по суті, була і влаштована.

Є у вас варіанти, навіщо так поспішати з цією ліквідацією?

— Можливо, це пов’язано якраз з виборчим процесом. Чому теж було передбачено це 31 грудня 2017 року, цей дедлайн, теж я так розумію, що на відкуп ВР вирішення цього питання з організації судових округів не можна було залишати. Тому що ми прекрасно пам’ятаємо ситуацію з 800 суддями без повноважень, які впродовж трьох років ВР не могла вирішити питання їх, ніяк руки не доходили в депутатів, чи бажання не було. Люди ходили три роки на роботу, отримували зарплатню, але не мали права здійснювати правосуддя. Це елементарний процедурний момент, дехто з цих людей навіть помер, не дочекавшись свого перепризначення. Тобто наші законодавці не надто дбають про те, щоб якось… Вони, по суті, цю створили ситуацію, коли в нас суди без суддів були, тому що судді фактично були, вони ходили на роботу, але вони не мали права розглядати справи.

Тобто влада хоче взяти під контроль всі суди до вибрів 2019 року? Чи для чого це робиться?

— Я думаю, для того щоб реформувати судову систему до виборів, і в подальшому відзвітувати перед народом в тому плані, що реформа відбулася і реорганізація відбулася.

Які результати матиме ця реформа для населення?

— Якщо буде якимось чином передбачений обіцяний механізм безперервності розгляду справ, я думаю, що населення цього не відчує насправді. Тобто оці всі пертурбації більше зачіплять суддів і працівників апаратів судів, але не населення. Хоча я не виключаю, що якщо судді просто будуть демотивовані, і в них не буде можливості процесуальної розглядати, зараз просто нове законодавство процесуальне, тобто його досконало ніхто ще не знає. Це все затягування розгляду справ. Тобто однозначно якраз в плані ефективності і оперативності захисту свого права, мені здається, проблеми можуть бути.

Як це все може відобразитися на рівні довіри до судової гілки влади?

— От на рахунок довіри, можливо, якраз і каталізує цей процес відновлення довіри. Тому що будь-які зміни, звичайно, потребують часу для того, щоб запрацювати. Але в будь-якому випадку можна сказати про те, що ці зміни відбуваються. Не можна говорити про зворотнє, тому що дуже багато процесів в судовій системі за 2017 рік відбулося, і у 2018 році дуже багато відбудеться, в тому числі, я так розумію, буде створено Вищий антикорупційний суд. І конкурси в першу інстанцію, можливо, відбудуться, перші призначення за новою процедурою в місцеві окружні суди новостворені. Є такі теж перспективи на це сподіватися. Тому що процес добру кандидатів на посаду суддів першої інстанції зараз в активній стадії. Мені здається, що однозначно населення помітить зміни в судовій системі.

Читайте також “Суд починається з довіри“.