У справі «Україна проти РФ» Суд ООН ухвалив лише проміжне рішення

19.04.2017

Інтерв'ю для радіо "Голос Столиці"

Міжнародний суд ООН 19 квітня оголосив своє рішення по справі «Україна проти Росії». Суд у Гаазі не впроваджуватиме заходи проти Росії за запитом Києва.

Відповідно до думки суддів, докази України про фінансування Росією тероризму - недостатні. Суд вирішив, що Україна не довела, що Росія порушила статтю 2 Міжнародної конвенції по боротьбі з тероризмом. А саме - не вказала наявність мотиву в діях Росії по фінансуванню терористів на сході України.

Зате Міжнародний суд постановив, що Росія повинна зняти обмеження з прав кримських татар. Суд зобов'язав Росію відновити Меджліс кримсько-татарського народу та припинити дискримінацію меншин.

Чи є таке рішення Міжнародного суду ООН позитивним для України, – в ефірі радіостанції «Голос Столиці» пояснив кандидат юридичних наук, експерт Українського інституту майбутнього за програмами реформування правоохоронної і судової систем Олександр Євсєєв.

Наскільки важливе для України з правової точки зору рішення суду в Гаазі?

- Я хотів би відразу підкреслити, що сьогодні Міжнародний суд ООН ухвалив так зване проміжне рішення. Іншими словами, ніякого негативного рішення, задоволення або незадоволення всієї повноти, усього спектру українських вимог Міжнародний суд ще не прийняв. Більше того, прийняття остаточного рішення у справі України проти Росії може зайняти роки. Наприклад, у справі «Грузія проти Росії» суду знадобилося три роки, щоб прийняти остаточне рішення. Другий момент полягає в тому, що сьогодні Міжнародний суд ООН виніс проміжну ухвалу, стосовно лише так званих тимчасових заходів.

Міжнародний суд накладає на державу, іноді лише на державу-відповідача, іноді й на державу-позивача, і на державу-відповідача, накладає певні тимчасові заходи, яких зобов'язана дотримуватися держава або обидві держави до того моменту, доки суд не ухвалить остаточного рішення, а, повторюся, це може зайняти кілька років. Україна клопотала про призначення таких тимчасових заходів щодо РФ і, дійсно, тимчасові заходи щодо Конвенції про заборону всіх форм расової дискримінації Міжнародний суд ООН проти Росії прийняв, і це маленька проміжна перемога України. Зокрема, Міжнародний суд ООН сьогоднішнім рішенням ухвалив, що надалі, у майбутньому до прийняття остаточного рішення РФ зобов'язана утримуватися від дискримінації кримськотатарського народу і, зокрема, відтворити Меджліс, і РФ, якщо вона має ефективний контроль над Кримом, зобов'язана забезпечити навчання дітей, які бажають навчатися в Криму українською мовою. З цієї точки зору, це деяке зобов'язання, яке накладено в силу сьогоднішнього рішення Міжнародним судом ООН на РФ.

Це рішення суду про Меджліс щодо кримських татар є обов'язковим до виконання?

- Будь-яке рішення Міжнародного суду ООН, як проміжне про тимчасові заходи, так і остаточне, яким спір вирішується, по суті, є обов'язковим, і якщо держава порушує це рішення, то тут можуть включитися найрізноманітніші механізми. Правда, потрібно пам'ятати, що РФ є членом Ради безпеки ООН, тому, у принципі, може заблокувати будь-яке рішення Радбезу, у тому числі, і те, яким вона буде засуджена за невиконання проміжних тимчасових заходів по проміжних рішеннях Міжнародного суду.

Україна не змогла довести, що РФ причетна до фінансування тероризму. Що завадило українським юристам підготувати ґрунтовну доказову базу, чого не допрацювали чи не захотіли?

- Тут треба розуміти дві речі. Перша відрізняється тим, що Міжнародний суд ООН не відмовив повністю вимогам України притягнути РФ за порушення своїх зобов'язань за міжнародною конвенцією про боротьбу з фінансуванням тероризму, а тільки відмовився застосувати тимчасові заходи на підставі цієї конвенції.

Також Міжнародний суд ООН, на відміну від преси, на відміну просто від юристів-міжнародників оцінює не соціальний конфлікт між Україною та Росією як такою, а він оцінює з точки зору конкретних занудних юридичних процедур і своєї прецедентної практики, яка вже склалася за 60 років його функціонування. Для того, щоб накласти тимчасові заходи, необхідно було довести той факт, що ненакладення цих тимчасових заходів може спричинити непоправну шкоду для України. У даному випадку, коли війна йде три роки, якщо вже зруйновані певні матеріальні та культурні цінності, і ми заплатили 10 тисяч людських життів за цей конфлікт, говорити про те, що накладення якихось тимчасових заходів допоможе нам, так би мовити, заповнити ці непоправні втрати, звичайно, ні в якому разі не можна. Тому Міжнародний суд спеціально обмовився, що в даному випадку найбільш підходящим засобом для України у сфері боротьби з фінансуванням тероризму буде не стільки залучення РФ як відповідача по цій конвенції, скільки дотримання всього спектру Мінських домовленостей, у яких, треба сказати, Росія діє не як учасниця, а всього лише як посередник.