Норберт Нойгауз: «Місто – це живий організм зі своїм особливим духом» / Український інститут майбутнього

Норберт Нойгауз: «Місто – це живий організм зі своїм особливим духом»

20.10.2016

22 вересня у приміщенні Українського інституту майбутнього (УІМ) відбулась презентація-дискусія “Стратегія Берліна 2030 як приклад для розвитку українських міст”. У дискусії взяли участь Григорій Мельничук, голова ГО «Платформа розвитку міст»; Тарас Березовець, директор програми національної безпеки в УІМ, директор Kiev Urban Bureau; Норберт Нойгауз, екс-віце-мер м. Трір (Німеччина), урбаніст. Модератором зустрічі виступив Віктор Андрусів, виконавчий директор УІМ.

У рамках зустрічі було представлено український переклад Стратегії Берліна 2030, та відбулась дискусія щодо можливості застосування німецького досвіду в Україні. Тарас Березовець у своєму виступі зазначив, що однією з характерних ознак урбанізму сьогодні є оптимізація транспортного руху. Новим програмам покращення транспортних мереж та мобільності у стратегії Берліна виділено особливе місце. Пан Березовець зазначає, що для української столиці, однієї з найбільших у Європі, це питання є не менш актуальним. Вартим уваги експерт також вважає урахування історичних особливостей міста. За словами Тараса Березовця, концепція Берліна враховує рубці, залишені перипетіями минулого, зокрема Холодною війною. Історія Києва налічує багато століть і має позначитись на стратегії майбутнього.

Норберт Нойгауз розказав про свій досвід створення стратегії для міста: “Для генерування ідей щодо майбутнього Тріра ми могли піти двома шляхами: запросити консалтингову фірму або продукувати ідеї самостійно. Ми обрали друге: створили робочі групи, у які входили мешканці міста з різних сфер – культури, бізнесу, економіки, соціальної сфери. Їхнім головним завданням було сформулювати бачення міста через тридцять років. Антуан де Сент-Екзюпері говорив, якщо ти хочеш побудувати корабель, не треба говорити про техніку його побудови; треба заразити людей прагненням до нескінченного моря, і тоді вони самі збудують корабель. Нам вдалось заразити громадян ідеєю розвитку міста: ми отримали багато пропозицій, а головне досягли залучення громадян до процесу побудови майбутнього міста. Всередині робочих груп почали виникати ідеї для проектів щодо реалізації бачення”. Норберт Нойгауз наголошує на необхідності активної комунікації з широким загалом на етапі реалізації ідей: мешканці, не залучені до робочих груп, дізнаються про проекти і починають долучатись до процесу. Пан Нойгауз наголошує: «Місто – це не лише те, що стосується урбаністики. Місто – це живий організм зі своїм особливим духом».

Помилкою української столиці свого часу стало обрання іншого способу стратегіювання – запрошення консалтингової фірми, – коментує виступ німецького гостя Григорій Мельничук. Стратегія пропонувала цікаві ідеї, але оскільки мешканці міста не були залучені до процесу реалізації і не були зацікавлені в ньому, ідеї так і лишились на папері, – розповідає голова ГО “Платформа розвитку міст”. Він також ділиться пропозицією щодо розвитку Києва: “Цікавий момент у концепції розвитку Берліну – зонування. Було виділено кілька зон, кожна з яких має свою особливість і буде розвиватись у своєму векторі. Цей досвід може перейняти Київ. Якщо подивитись на карту столиці, то ми побачимо кільцеву залізничну дорогу, ключову гілку метрополітена, поблизу якої є занедбані території. Для них можна продумати унікальні напрямки розвитку”.

Віктор Андрусів підводить підсумки обговорення: “У контексті піднятої теми важливо усвідомити дві речі. Перша, стратегія міста має бути спільною роботою влади і людей. Більше того, у західних країнах, зокрема, в Німеччині взагалі не існує такого розділення на владу і людей: є спільне місто і спільна турбота про нього. Друга річ – у питанні стратегії міста не треба шукати розробників ідей для міста за кордоном. Їхні пропозиції будуть хорошими, як це було із стратегією Києва 2011, але не будуть належати мешканцям міста”.