Підсумки роботи Круглого столу: «Новий Шовковий шлях: потенціал для України»

13.06.2018

08 червня 2018 відбувся круглий стіл: «Новий Шовковий шлях: потенціал для Україні, який організовано спільно Українським інститутом майбутнього та Українською асоціацією китаєзнавців. Круглий стіл був присвячений обговоренню актуальних проблем та перспектив співпраці України та КНР в рамках ініціатив «Економічного поясу Великого шовкового шляху» та «Морського шовкового шляху ХХІ ст.».

До участі в обговоренні долучилися президент та члени правління Української асоціації китаєзнавців та експерти Українського інституту майбутнього.

Модератором заходу виступив Анатолій Амелін, директор Департаменту економічних програм Українського інституту майбутнього.

У першій дискусійній панелі «Геополітичні та дипломатичні інтереси співпраці України та Китаю в межах ініціативи «Один пояс, один шлях»» розглянули питання щодо сутності та вірного тлумачення ініціативи «Один пояс, один шлях», ключових постулатів міжнародних відносин в її межах та визначення ролі Китаю на світовій арені. А також проблеми та перспективи співробітництва Китаю та України, зокрема у військово-технічній сфері.

Дискусійну панель відкрив Віктор Олексійович Кіктенко, доктор філософських наук, завідувач відділу Азіатсько-Тихоокеанського регіону Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, президент Української асоціації китаєзнавців з доповіддю на тему: Семантика і прагматика концепту ІНІЦІАТИВА «ОДИН ПОЯС, ОДИН ШЛЯХ» (презентація).

Віктор Олексійович зазначив, що із появою різного розумінням ініціативи «Один пояс, один шлях» необхідним є роз’яснення зміст концепту через «етимологію слів та ієрогліфів, слововживання та тлумачення слів з метою визначення сенсу самого поняття і мотивів китайської сторони».

Кіктенко В.О. підкреслив, що: «вираз «ОДИН ПОЯС, ОДИН ШЛЯХ» ( «一带 一路») складається з двох семантично близьких елементів ( «一带» та «一路»), а також двічі вживається «一» та близькі за значенням «带» і «路»), що створює очевидний плеоназм, який є характерною рисою китайського, перш за все, художнього тексту. Якщо ж врахувати, що «一» – це теж шлях, то перед нами чотири ієрогліфа, які мають те чи інше значення дороги. Таким чином ці ієрогліфи зливаються в один знак, в одну лінію, в одну дорогу. Це спосіб мислення «路», яке космологічно («一») створює новий варіант Піднебесної («天下», «tiānxià») шляхом оперізування світу ( «带»). Взагалі «一带 一路» можна вважати не назвою, а висловом в дусі чань-буддизму. Таким чином, ІНІЦІАТИВА «ОДИН ПОЯС, ОДИН ШЛЯХ» («一带 一路 (国家级 顶层 合作 倡议)», «Yīdài yīlù (Guójiā jí dǐngcéng hézuò chàngyì)») – це китайський образ мислення зі створення єдиного, оперізувального шляху, що одночасно міфологізує і глобалізує історичний Шовковий шлях для вирішення сучасних завдань модернізації та глобалізації Китаю».

Продовжив обговорення у першій дискусійній панелі та розкрив філософський зміст сучасних міжнародних відносин Китаю Гончарук Андрій Захарович, старший науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень  України з доповіддю: «Один пояс, один шлях» - нова філософія міжнародних відносин.

У своєму виступі Андрій Захарович відзначив, що: «Китай пропонуючи свою концепцію, прагне створити зону економічної взаємодії і розвитку з країн – учасників цього проекту. Китай намагається використати глобалізацію і сучасну взаємозалежність країн світу з метою знаходження балансу інтересів для кожного учасника проекту, зробити його універсальним. Це нове тлумачення глобалізації, спроба Китаю очолити й визначити перебіг процесу, який уже називають «глобалізацією 2.0»».

Гончарук А.З. вважає, що першочерговим завданням для України у співпраці з КНР: «правильно зрозуміти сутність змін, що відбуваються у Піднебесній, зробити висновки для адекватної взаємодії з такою потугою, як сучасний Китай, знайти своє місце у стратегічній китайській ініціативі «Один пояс, один шлях» та скористатися можливостями українсько-китайського стратегічного партнерства задля вирішення проблем власного розвитку та забезпечення суверенітету й територіальної цілісності нашої держави».

До проблем розуміння ініціативи «Один пояс, один шлях» країнами ЄС звернувся Олексій Коваль, журналіст-міжнародник, член правління Української асоціації китаєзнавців у доповіді: Аналіз підходів Китаю і ЄС до ініціативи «Один пояс, один шлях» та позиція України. Олексій Коваль звернув уваги на те, що: «у ЄС немає виробленої концепції, єдиного погляду на ініціативу «Один пояс, один шлях»». Зважаючи на це, О. Коваль підкреслив необхідність формування власного українського підходу до розуміння ініціативи, сфери співпраці та принципи участі.

Актуальною стала доповідь Юрія Пойти, керівника секції Азіатсько-тихоокеанського регіону Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння на тему: Військово-технічне співробітництво України з Китаєм в нових умовах. Юрій Пойта зазначив, що китайський оборонно-промисловий комплекс може дати Україні потрібні технології: в першу чергу для військово-повітряних та військово-морських сил. Він підкреслив, що помилково думати, що російський фактор буде перешкоджати активізації ВТС України з Китаєм через занепокоєння Пекіна зруйнувати відносини з Москвою. «Під час останнього відвідування 5-ї міжнародної виставки озброєння та військово-технічного майна «KADEX-2018» я спілкувався з керівництвом китайських компаній. Іх відповідь: Китай - самодостатня держава, і у разі української ініціативи у тій чи іншій ситуації (спільне виробництво або передача технологій) - Китай піде на зустріч, і буде розвивати співпрацю з Україною», - сказав Пойта.

Завершив роботу першої панелі Ілія Куса, експерт з міжнародної політики Українського інституту майбутнього з доповіддю: Геополітичний аспект глобальної ініціативи «Один Пояс, Один Шлях». Експерт розкрив геополітичний аспект зовнішньої політики Китаю в умовах глобальних трансформацій і переформатування світової системи: «Геополітично, ініціатива «Один Пояс, Один Шлях» є передвісником нової епохи, до якої може перейти стара світова система. Це один з драйверів глобальних трансформацій у геополітичній та геоекономічному середовищі, які переживає система в останні роки».

Друга частина роботи круглого столу була присвячена питанням потенціалу економічного співробітництва України та КНР в межах ініціативи «Один пояс, один шлях».

Позитивним досвідом Республіки Білорусь поділився Ігар Тишкевич, експерт з міжнародної політики Українського інституту майбутнього у доповіді: Співробітництво з КНР: від інвестицій до політичної стійкості (на прикладі Республіки Білорусь).  Експерт розповів про практичні аспекти співпраці Білорусі з КНР у виробничій, науково-дослідницькій, інвестиційній та торговельній сферах. Ігар Тишкевич зазначив, що: «Білорусь спробувала стати для Китаю вигідною, не сьогодні, а у перспективі. <…> Зокрема, податкові пільги у парку Великий Камінь такі: 0% - податок на прибуток на 10 років, після - 50% до 2062 року; 0% - податок на нерухомість до 2062 року; 0% - податок на землю до 2062 року; 0% - податок на прибуток з дивідендів (на 5 років з моменту першого нарахування); 0% - мито та ПДВ при ввезенні на територію Республіки Білорусь товарів, які призначені для здійснення діяльності проектів, при експорті товарів за межі ЄАЕС».

Економічні аспекти розкрила Ольга Хоменко, к.е.н., експерт економічних програм Українського інституту майбутнього у доповіді: Економіка Нового Шовкового шляху: перспективи для України. (презентація) Ольга Хоменко представила інвестиційно-торговельну діяльність Китаю в межах ініціативи «Один пояс, один шлях»: «За роки ініціативи товарообіг Китаю з країнами учасницями ініціативи становив 4,1 трлн. дол. (експорт 2,2 трлн., імпорт – 1,9 трлн.). <…> За підсумками 2014-2017 років китайськими компаніями укладено угод злиття та поглинання в країнах-учасницях ініціативи на суму понад 137 млрд. дол. А контрактів на будівництво нових виробничих, енергетичних, інфраструктурних, логістичних об’єктів китайські компанії уклали на суму майже 285 млрд. дол.». Хоменко зазначила, що перспективними галузями для китайських інвесторів в Україні є сільське господарство, енергетики, транспортна інфраструктура та ІТ-сектор та сукупна потреба України в інвестиціях становить 275 млрд. дол. до 2030 року.

Тему інвестиційних проектів продовжила Анна Овчаренко, PhD, заступник Директора з науково-дослідницької роботи ДП «Київдіпротранс» з презентацією Асоціації «Високошвидкісних магістралей» (презентація). Анна Овчаренко розповіла про перспективи розвитку високошвидкісних магістралей в Україні та обсяги необхідних інвестицій для реалізації проекту: «ВШМ України буде частиною загального міжнародного проекту Чорноморсько-Каспійського маршруту "Нового Шовкового шляху", що зможе успішно конкурувати з Транссибірським та Трансіранським маршрутами. Тільки в разі спільного використання магістралі як для перевезення пасажирів, так і перевезення вантажів з високою доданою вартістю ми зможемо реалізувати свій транзитний потенціал і зробити проект ВШМ таким, що окупається протягом не більше 16 років, при життєвому циклі проекту в 150 років».

Підсумки роботи круглого столу підбив Анатолій Амелін: «Україна має великі перспективи розвитку, але при умові чіткого визначення ролі України на європейській та світовій економічній мапі, це ж стосується і взаємовідносин з Китаєм. Ми повинні пропонувати проекти, наприклад, швидкісні потяги, або великі інфраструктурні проекти, хімічні, енергетичні. Ми повинні навчитися брати на себе відповідальність, пропонувати конкретні рішення та партнерські взаємовідносини. Ми Китаю будемо цікаві тільки тоді, коли будемо вести себе як дорослі люди. Я вважаю, що Україна дорослішає. Україна буде процвітати, а українці стануть самою щасливою нацією».

 

Відео заходу

Про захід китайські ЗМІ