Український ринок інвестицій починає оживати / Український інститут майбутнього

Український ринок інвестицій починає оживати

07.02.2018

Підсумки M&A угод 2017

За попередніми оцінками Ukrainian Institute for the Future, у 2017 році українська економіка зросла на 2,2% (у 2016 – 2,3%), а внутрішні капітальні інвестиції збільшилися на 25% до $15 млрд. Однак, обсяг прямих іноземних інвестицій зменшився на $1 млрд до $2,3  млрд.

Пріоритетними секторами інвестування є аграрний, банківський, фінансовий, енергетичний та металургія.

Не дивлячись на скорочення обсягу прямих іноземних інвестицій, український ринок угод злиття та поглинання зберігає позитивну тенденцію до зростання, в порівнянні з 2016 роком – на 33%. Згідно із базою даних M&A Ukraine, у 2017 році здійснено 60 угод злиття та поглинання з 11 країнами-інвесторами. Основним інвестором стали резиденти країни (41 угода), РФ на другій сходинці (4 угоди), на третьому місці - Кіпр (3 угоди).


 

 

Джерело: M&A Ukraine, Database

На стадії укладання перебувають 35 угод, і знов-таки, ключовим є український інвестор, частка якого становить понад 60%. За даними Державної служби статистики України, за три квартали 2017 р. внутрішні капітальні інвестиції становили $9,9 млрд., попередньо за рік - $14-15 млрд (оцінка UIF).


Джерело: M&A Ukraine, Database

Найбільш привабливими секторами здійснення угод злиття та поглинання стали:

  • АПК (12 угод, у т.ч. по одній угоді з канадським інвестором, нідерландським інвесторами);
  • банківський сектор (9 угод, аквізиторами є РФ, КНР, Казахстан, Латвія та Кіпр);
  • нафта та газ (4 угоди, у т.ч. одна угода з нідерландським інвестором);
  • фінанси (серед 4 угод, одна – російська компанія-покупець);
  • металургія (3 угоди з національними інвесторами).
  • Київенерго (25% акцій, вартість угоди - ₴ 759,23 млн.);
  • Західенерго (25%, ₴ 417,16 млн.);
  • Дніпроенерго (25%, ₴728,23 млн.);
  • Дніпрообленерго (25%, ₴1,005 млрд.);
  • ДТЕК Донецькобленерго (25%, ₴143,8 млн.).


Джерело: M&A Ukraine, Database

 

У червні 2017 р. остаточно завершилася процедура продажу Українського банку реконструкції та розвитку китайській біржі Bohai Commodity. Вартість цієї угоди становила ₴82,83 млн. за 99.9945% акцій.

Відповідно до наявних даних про вартість угод, найбільш масштабною угодою M&A було придбання Кернел активів компанії «Українські аграрні інвестиції» вартістю $155 млн. та 10 компаній, які входять до складу цього агрохолдингу за $43,3 млн.

Російська компанія EVRAZ продала два активи в Дніпропетровські області:  ГЗК «Суха Балка» українському аквізитору DCH за $110 млн. та ПрАТ «Южкокс» – Ренату Ахметову. Компанія ТАС-Груп придбала активи в ПрАТ «Дніпрометиз» у російського резидента «Северсталь» за ₴13,4 млн.

В енергетичному секторі, Група СКМ докупила частки публічних енергетичних компаній:

Київенерго (25% акцій, вартість угоди - ₴ 759,23 млн.);

Західенерго (25%, ₴ 417,16 млн.);

Дніпроенерго (25%, ₴728,23 млн.);

Дніпрообленерго (25%, ₴1,005 млрд.);

ДТЕК Донецькобленерго (25%, ₴143,8 млн.).


Підсумки угод M&A за 2017 рік:

  • зростання інвестиційної активності резидентів у понад 1,5 рази до 2016 року;
  • найбільша частка операцій злиття та поглинання в аграрно-промисловому секторі економіки, що характеризується укрупненням бізнесу аграрних холдингів, а також зростання активності у банківському, фінансовому та енергетичному секторах;
  • поступове скорочення частки «прямого» російського капіталу шляхом продажу активів «наближеним особам», зокрема у банківську секторі та металургії;
  • збереження тенденції до зростання українського M&A, +33% у 2017 році.

Основними перешкодами на шляху формування інвестиційної привабливості є:

  • незавершена реформа судової системи та нестворений антикорупційний суд;
  • високі валютні ризики та валютні обмеження, що не стимулюють притік прямих іноземних інвестицій та стримують внутрішні інвестиції;
  • високий податковий тиск – сумарний обсяг податків, які підприємство сплачує становить 51,9%, у той час коли в країнах ОЕСР – 40,9%;
  • податки виступають основним джерелом наповнення державного та місцевого бюджетів, що підкреслює виключно фіскальну, а не стимулюючу функцію податків, що важливо для економічного зростання;
  • неефективна система захисту прав приватної власності та наявність мораторію на розпорядження одним із факторів виробництва – землею, все це стримують інвестиційну активність.

Отже, необхідно здійснити наступні заходи:

  • завершення судової реформи та створення антикорупційного суду;
  • відкриття ринку землі, що дозволить залучити від 28,9 млрд. до 49,1 млрд. інвестицій у розвиток аграрного сектору та забезпечить додаткове зростання номінального ВВП на 7% щорічно – вільний ринок землі;
  • скасування податку на прибуток та запровадження податку на виведений капітал. За оцінками UIF, у результаті скасування податку на прибуток у перспективі 5 років може бути створено до $ 50-80 млрд. додаткового ВВП (за умови, що 40 % щорічного прибутку буде реінвестовано).
  • створення спеціальних територій з пільговим режимом, за оцінками UIF сприятиме щорічному додатковому залученню $4 млрд.

За оцінками UIF, для забезпечення стабільного економічного зростання у 8-10% необхідно залучати щорічний обсяг інвестицій у розмірі $20 млрд., а реалізація наведених кроків дозволить це зробити.