Процесуальна революція або реалії української законотворчості: проект закону 6232

12.07.2017

Джерело: "Цензор.net"

Цими днями вся професійна юридична спільнота слідкує за підготовкою до другого читання проекту 6232, який безпрецедентно змінює всі процесуальні кодекси.

Цей проект містить близько 800 сторінок суцільного тексту викладених в новій редакції кодексів та понад 150 сторінок порівняльної таблиці змін до інших законодавчих актів.

До проекту після прийняття у першому читанні 20 червня надійшло понад 5000 поправок від народних депутатів. Цікаво, що у разі якщо чисто механічно розглядати всі поправки у звичному для парламенту режимі, то для роботи з поправками знадобиться мінімум 5 пленарних днів (приблизно по 1000 поправок в день). Але на останній пленарний тиждень сесії виносяться і проект Закону про Конституційний суд, і закон про освіту, і перерозподіл додаткових доходів Держбюджету, і подання Генерального прокурора про зняття депутатської недоторканості, і багато інших законодавчих ініціатив. Отже, прогнозувати серйозний розгляд проекту в парламенті підстав немає. Проте, цілком можливе переведення роботи парламенту у «нічний» режим для збільшення ефективності роботи парламенту (саме вночі приймались доленосні документи: Державний бюджет-2017, Закон «Про Вищу раду правосуддя» та інші).

Цього тижня мені випала нагода бути присутнім на робочій групі в Комітеті ВР з питань правової політики та правосуддя по опрацюванню пропозицій народних депутатів до кодексів, а також модерувати круглий стіл з цього приводу в Українському інституті майбутнього.

У засіданнях робочої групи в профільному комітеті Ради взяло участь менше учасників, ніж у роботі нашого круглого столу)

Складнощі роботи над проектом

Із народних депутатів лише 5-6 народних обранців змогли відвідати засідання робочої групи (хоча запрошувалось значно більше коло як членів комітету, так і авторів правок). Всі інші зацікавлені суб'єкти активно брали участь в обговоренні. Зокрема, під час роботи відстоювали позицію суб'єкта законодавчої ініціативи (Президента) заступник Глави Адміністрації Президента Олексій Філатов та заввідділу представництва інтересів Президента України в судах Адміністрації Президента Віктор Короленко. Були представники Верховного та вищих спеціалізованих судів України, Міністерства юстиції, Державної судової адміністрації, Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України тощо.

За повних 2 дні роботи в Комітеті членам робочої групи вдалось розглянути лише до десятка проблемних питань проектів кодексів по частині з яких вдалось знайти компроміс завдяки чудовій медіації Голови профільного комітету парламенту Руслана Князевича. Найгострішими виявились питання зміни ставок судового збору, система автоматизованого арешту коштів та реалістичність запровадження системи, так званого, електронного суду (Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система). При цьому перші два питання були винесені за межі дискусії задля вирішення питання в політичній площині між депутатськими фракціями та групами.

Он-лайн суд

Очевидно, що для запуску системи електронного суду знадобиться мінімум 1 рік часу і потужне, безперебійне фінансування, яке планується залучити, в тому числі, за рахунок організацій-донорів (за попередніми оцінками для впровадження системи необхідно 1 млн.доларів). Досі фантастичним звучить проведення відеоконференції в режимі реального часу в будь-якому суді України, а також повна відеофіксація всіх судових засідань. Це все видається мені нереальним для повноцінної реалізації у 2018 року (як це заявлено в проектах кодексів), особливо зважаючи на те, що на цей час суди згідно офіційних даних забезпечені необхідною на сьогодні технікою лише на 67%! Здається, що і суми коштів, необхідних для реалізації системи електронного суду значно занижені (не все прораховано), і строки виконання робіт оцінені з явним випередженням. А як вже відомо по системі електронного декларування - поспішиш - НАЗК насмішиш)

Крім цього, після вдалої вірусної атаки на державні органи особливо ретельно потрібно оцінювати можливість і здатність захисту даних, які знаходяться в електронних базах даних. До речі, визнаним фактом є те, що найменше постраждали під час вірусних атак минулого тижня саме комп'ютерні мережі судової системи.

Останнім часом також активно дискутується можливість оцифрування кримінальних проваджень і система електронного суду тут зможе стати ще одним цікавим кейсом (вдалим або не дуже).

Перспективи прийняття проекту в цілому

1. Не варто переживати: нові рекорди «швидкої» законотворчості досягнуті вже не будуть (після блискавичного внесення змін до ЗУ «Про прокуратуру» та КПК для призначення Юрія Луценка Генеральним прокурором - менше доби від внесення проекту закону в парламент до опублікування та набрання чинності).

2. В понеділок, 10 липня, буде «чорновий» варіант таблиці поправок до другого читання. Того ж дня засідатиме робоча група по фіналізації принципових правок та вирішення питання максимально можливого непорушення Регламенту Верховної Ради при прийнятті закону (обговорювалось питання розділення кодексів на окремі закони після їх прийняття).

3. В понеділок ввечері фракції будуть приймати рішення про підтримку/не підтримку проекту.

4. Зранку 11 липня, очевидно, відбудеться засідання профільного комітету, якому належить «освятити» документ до другого читання.

5. Того ж дня Верховна Рада буде планувати розгляд і прийняття рішення по кодексах у разі, якщо буде досягнуто політичний компроміс.

Позиції сторін

Круглий стіл по темі кодексів, проведений в Українському інституті майбутнього за участі народних депутатів, суддів та адвокатів, продемонстрував цілковиту підтримку проекту суддівським корпусом (значна частина їх зауважень була врахована під час роботи Ради з питань судової реформи) та стриманий песимізм адвокатського корпусу і наукової спільноти (які виступали за доопрацювання кодексів до осені). Хоча жоден з учасників круглого столу не виступив проти концептуальних положень проекту.

Сухий залишок

Без прийняття цього закону не запрацює новий Верховний Суд.

З прийняттям закону вже на наступній сесії до нього будуть вноситись перші критично необхідні правки.

Такі реалії сучасної української законотворчості.Источник: https://censor.net.ua/b6471