Глобальний інвестиційний ринок: роль України (інфографіка)

За прогнозними оцінками Конференції ООН з торгівлі та розвитку (UNCTAD) у щорічному звіті «World Investment Report 2017», глобальний інвестиційній ринок вже у цьому році зросте до $1,8 трлн., а у 2018 – до $1,85 трлн.

Минулий 2016 рік позначився скороченням світового обсягу інвестицій на 2% на фоні суттєвого зростання у 2015 році та становив $1,75 трлн. Основні інвестиційні потоки розподілені між розвинутими країнами (59%) та країнами, що розвиваються (37%). А в Україну було інвестовано $3,3 млрд.

Розподіл глобальних інвестиційних потоків у 2016 р., млрд. дол

Частка топ-10 ключових одержувачів інвестицій становить 70,4%, серед них

Топ-10 реципієнтів прямих іноземних інвестицій, 2016

Серед країн-ключових інвесторів перші позицій займають ті ж держави, що є отримувачами: США, Китай, Нідерланди. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, які здійсненні Топ-10 інвесторами сягає $1,1 трлн.

 

Топ-10 глоабльних інвесторів, 2016

У 2016 році частка України у світовому інвестиційному потоці становила 0,2%, а серед країн з перехідною економікою – майже 5%.

Україна входить в Топ-5 країн з перехідною економікою, які привабливими для інвестицій, разом з РФ, Казахстаном, Туркменістаном, Азербайджаном. А ключовими інвесторами в країни з перехідною економікою є:

– Кіпр ($27 млрд.);

– Німеччина ($24 млрд.);

– КНР ($23 млрд.);

– Велика Британія ($22 млрд.);

– Італія ($19 млрд.).

У минулому році обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну зріс на 9,4% до $3,3 млрд., переважно за рахунок рекапіталізації іноземних банків. Що ж стосується інвестицій у реальний сектор, то вони були обмежені у бізнес-середовищі. Це обумовлено повільними реформами, регуляторними та податковими проблемами.

Серед позитивних ознак, залучення нового інвестора – Китаю, інвестиційний інтерес компаній якого зростає в Україні.

Читайте також Китайський інвестиційний ресурс для України

У звіті UNCTAD відзначається, що у 2016 році позитивний вплив на залучення ПІІ в Україну мали наступні заходи:

– скасування обов’язкової державної реєстрації іноземних інвестицій;

– внесення змін до Закону про Державно-приватне щодо підвищення рівня правової визначеності та захисту інвесторів;

– публікація списку державних установ (понад 130), що підлягають приватизації, а також прийняття закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення процесу приватизації».

У глобальному контексті, за прогнозними оцінками UNCTAD, світові інвестиційні потоки у 2018 році визначатимуть наступні макроекономічні чинники:

– стан економік США, азійських країн, БРІКС, ЄС;

– ціни на сировинних ринках, включаючи нафту;

– зміни у податкових режимах, у торговельних угодах;

– зміни на глобальному фінансового регулювання;

– волатильність валютного курсу;

– зростання відсоткових ставок;

– концентрація боргу в країнах, що розвиваються;

– геополітична невизначеність.

Згідно з дослідженням Investment Promotion Agency, найбільш перспективними галузями для залучення прямих іноземних інвестицій у розвинутих країнах є ІКТ та сфера професійних послуг, тоді як у країнах з економікою, що розвивається – агробізнес. Галузь ІКТ, яка включає в себе телекомунікації, обробку даних та програмне забезпечення, є інвестиційно привабливою в окремих країнах, що розвиваються.

 

Найбільш перспективні галузі залучення ПІІ

Найбільш перспективні для інвестування галузі в країнах з перехідною економікою – ІКТ, сільське господарство та видобувна промисловість. Україна, як країна з перехідною економікою, має суттєвий потенціал у цих галузях, однак необхідно здійснити ряд заходів щодо формування сприятливого інвестсередовища.

За оцінками Українського інституту майбутнього для стабільного економічного зростання щорічний обсяг інвестицій повинен бути не менше $20 млрд. Тому для досягнення такого показника необхідно здійснити наступні заходи, які матимуть інвестиційний ефект:

1.           зняття мораторію на продаж землі та відкриття земельного ринку для нерезидентів – $7 млрд. інвестицій щорічно, у т.ч. $1 млрд. зовнішніх;

2.           відновлення діяльності спеціальних економічних зон, зокрема, зон експортної переробки, для перенесення в Україну виробництв з Європи та Китаю – $2-4 млрд. щорічно;

3.           ведення податку на виведений капітал – $1-3 млрд. щорічно;

4.           реформа енергетичного сектору, спрощення процедур доступу до розробки надр – $2-3 млрд.;

5.           політика імпортозаміщення, стимулювання експорту – $2-3 млрд. щорічно.

Отже, світовий інвестиційний ринок в наступному році оцінюється в $1,85 трлн., а потреба України – це лише 1% від глобального обсягу. Тому постає питання, чому не вдається залучити цей 1%: неефективне державне управління, корупція? Чи комусь це просто невигідно?