» Без категорії » Радість пізнання vs навчальний план: як сучасні батьки знаходять баланс у освіті

Радість пізнання vs навчальний план: як сучасні батьки знаходять баланс у освіті

Український інститут майбутнього вирішив дослідити, чого очікує суспільство від сучасного навчального процесу та опитав батьків з різних областей України. Опитування проводилося методом анкетування впродовж січня — травня 2018 року та не є репрезентативним.

Попередні результати, отримані після опрацювання близько ста п’ятидесяти анкет дають підстави стверджувати, що очікування  і потреби сучасних батьків багато у чому розходяться із тим, що може запропонувати сучасна школа, у тому числі —реформована відповідно до наявних проектів”, — поділився результатами експерт з освіти Микола Скиба.

Під час дослідження експерт застосував зокрема метод експрес-аналізу потреб і запитів сучасних батьків.

Нижче наводимо попередні результати опитування “Якість повної загальної середньої освіти в Україні” (станом на травень 2018 року) за 10-бальною шкалою та висновки експерта.

1—3 бали — 14% опитаних

4—7 балів — 77,5 % опитаних

8—9 балів — 8,5 % опитаних

10 балів — 0% опитаних

— Цікаве спостереження. Коли батьків попросили оцінити якість навчального процесу не у цілому, а саме у тих школах, де навчаються їхні діти, середня оцінка була значно вищою, переважно 7 балів.

Батьки, в цілому, ретельно ставляться до вибору школи. 70% учасників дослідження має власні формалізовані і зафіксовані критерії вибору навчального закладу.

62,7 % у виборі школи користуються відкритими джерелами інформації та референтними чинниками: покладаються на інформацію з батьківських форумів, думку експертів, дослухаються до порад друзів і знайомих, збирають відгуки учнів, аналізують офіційні рейтинги шкіл та користуються власним досвідом.

Найважливішою складовою якості освіти виявився індивідуальний підхід з боку педагога до кожного з учнів: 56,7 % опитаних виставили цьому критерію найвищий бал і лише 2 % визнали цей показник зовсім неважливим (1 бал).

Наступний за значимістю критерій якості це — баланс між роботою з підручником і практичними заняттями у навчальному плані: 40 % опитаних оцінили його на 10 балів, 16,7% – на 9 і 11,3 % на 8 балів відповідно. При цьому на низьку вартість цього показника (1-3 бали) вказало лише 5,3 % опитаних. Не менш істотною складовою якості освіти виявився такий показник як баланс між роботою наодинці й роботою в групах: 39,7 % оцінили його значення на 10 балів, 30,4 % – на 8-9 балів.

 Крім того, респонденти запропонували такі власні критерії якісної освіти:

  • задоволення від навчання,
  • повага до особистості дитини,
  • наявність окремого простору, де учні головні.

“Ідеальна школа – така, яка допомагає виявити і сформувати реальні (освітні) потреби кожної конкретної дитини, потім допомагає їй побудувати індивідуальний план задоволення цих потреб, и нарешті – створює максимально сприятливі умови для реалізації цього плану”, — прокоментував один із респондентів дослідження.

Теоретично модель теперішньої української школи передбачає простір, де процедури вищі за персоналізовані цілі учасників навчального процессу.У цій системі учні — лише функції для навчального закладу, що прагне досягти показників успішності відповідно до держстандарту та, зокрема, рейтингу за балами ЗНО.

На практиці є школи, де адміністрація прагне  знайти баланс між високими результами навчання та емоціями учня. Тобто, враховує його почуття: засмученість, пошук сенсу, допитливість і радість пізнання. Але такі навчальні заклади радше виняток.

У новому Законі “Про освіту” термін “потреби учнів” згадується ж лише у контексті учасників освітнього процесу з “особливими потребами”. А от такій категорії потреб як “пізнавальний запит” мало приділяють уваги навіть на просунутих тренінгах для педагогів Нової української школи.

У Основах державного стандарту освіти Нової української школи, розроблених 2016 р. робочою групою за координації Романа Шияна наголошується, що новий стандарт освіти “має відповідати на виклики, які постають сьогодні перед Україною”. Натомість практична реалізація Концепції НУШ, нового стандарту та інших нормативних документів поки більше відповідають звичкам адміністраторів, які їх впроваджують та нівелюються застарілими процедурами. Проблема у тому, що представники МОН, Академії педагогічних наук, керівники шкіл, залучені у процес розробки нової нормативно-правової бази роблять наголос на типових навчальних програмах, підручниках, предметному підході і класно-урочній системі у школі.

Як за таких обставин знайти шанс для дійсно хорошої школи, що спроможна зі свого боку дати шанс молодому поколінню українців реалізуватися у турбулентному XXI столітті дискутуватимемо 8 червня з Міністром освіти і науки України Лілілею Гриневич, співзасновником Українського інституту майбутнього Ігорем Ліски, засновником видавництва інтелектуальної літератури «Літопис» Михайлом Комарницьким, директором спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 148 у м. Києві Сергієм Горбачовим, головою ГО «Батьківська турбота» Андрієм Китаєвим та представницею ГО «Смарт освіта» Оксаною Макаренко.

Залишити Коментар