Великий політичний колайдер

10.04.2017

Кабінет міністрів України нарешті ухвалив Положення про Національну раду з питань науки та технологій, на яку українські науковці очікують вже майже рік.

Основні функції Національної ради полягають у підготовці пропозицій щодо:

  • формування засад державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності;
  • розвитку наукової та науково-технічної сфери в Україні;
  • пріоритетів такого розвитку та заходів з їх реалізації;
  • інтеграції української науки в світовий науковий та європейський дослідницький простори з урахуванням національних інтересів;
  • систем незалежної експертизи державних цільових наукових на науково-технічних програм, наукових проектів, державної атестації наукових установ, присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань.

Головуватиме у Нацраді прем’єр-Міністр (за посадою). За структурою це - двопалатний орган, в якому є адміністративний та науковий комітети. Перший формується Кабміном із представників відповідних міністерств і відповідає за імплементацію пропозицій, сформованих Науковим комітетом. Останній складатиметься із 24 вчених, відібраних на конкурсних засадах. Відбір буде здійснюватися Ідентифікаційним комітетом, персональний склад якого затверджений Кабміном ще у вересні 2016 р. Із семи членів Ідентифікаційного комітету троє представляють наукові організації ЄС (Нідерландів, Швеції, Німеччини), один - дослідник із США. Щодо українців: двоє з них представляють науковими установами Національної академії наук і один - кафедру астрономії та космічної інформатики Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серед них немає керівників українських наукових організацій, наукових установ, вищих навчальних закладів, оскільки Закон Про наукову та науково-технічну діяльність прямо забороняє таке суміщення. І не дарма.Отже, це є позитивним прецедентом для адміністрування процесів, що відбуваються у вітчизняній науковій сфері.

Національна рада також заслуховуватиме та оцінюватиме звіти головних розпорядників бюджетних коштів, що здійснюють наукову та науково-технічну діяльність. На підставі цього Нацрада надаватиме Уряду рекомендації щодо формування державного бюджету – визначення загальних обсягів фінансування науки та його розподілу між базовим та конкурсним фінансуванням наукових досліджень.

Саме на Нацраду з питань науки і технологій покладено завдання зі створення Національного фону досліджень України, що фінансуватиме проведення наукових досліджень через систему грантів.

Від результатів роботи Нацради в свою чергу залежить чи стануть українські наукові центри суб’єктними і життєздатними чи перетворяться на сировину для потужніших гравців.

У цьому контексті новостворений орган, що діятиме автономно від чиновників підриває монополію Національної академії наук України а також пов’язаних із нею посадовців у лобіюванні бюджетів, значна частина яких традиційно спрямовувалася не дослідження, а на діяльність Президії НАНУ.

Втім, не варто шукати ознак змови у зволіканні з введенням у дію Національної ради, швидше за все тут набагато банальніша причина - бюрократія. Неузгодженість у питанні щодо джерел фінансування візит окремих іноземних членів Ідентифікаційного комітету, а також - відшкодування витрат членам Наукового комітету у 2017 році. Урядом фінансуватиме цих видатків передбачено лише з 2018 року. Наче і суми невеликі, але перелаштувати громіздкий механізм роботи Кабміну дуже складно. Тож функціонерам легше спускати на гальмах нововведення, ніж займатися переналаштуванням.



Проте перед тим науковцям, які взяли на себе відповідальність за реформи необхідно подолати смугу перешкод, де «вдало» поєдналися складність процедури і налаштованість на їх саботаж з боку окремих співробітників МОН та НАН України. Тепер питання у тому як уникнути непрямого впливу теперішньої академічної номенклатури на процес ухвалення рішень Нацради, рівно як і спроб нівелювати її діяльність через Міжвідомчу раду з координації фундаментальних і прикладних досліджень в Україні, що діє при НАН України.

Науковим спільнотам, які прагнуть позитивних змін важливо вже тепер ретельно готуватися до оголошення конкурсу до Наукового комітету Нацради. «Тут все залежить від нас з вами. Нашої активності, усвідомленості, зрілості як спільноти. Ми повинні делегувати кращих представників, здатних якісно виконувати покладені на Нацраду функції та працювати на розвиток української науки» - коментує представниця ради молодих вчених Юлія Безвершенко.

В тій ситуації яка склалася тепер з наукою в Україні Науковому комітету Нацради доведеться зробити щось на кшталт квантового стрибка, аби знайти нетривіальне поєднання радикальності і конструктивності кроків, які мають викликати довіру і у суспільстві. Той факт, що Нацраду очолює Прем’єр може стати як сильною стороною за умов, - якщо він сам буде переконаний у можливостях розвитку української науки (а це необхідно робити в процесі інтенсивного і часто неформального діалогу) -, так і слабкою, адже новостворений орган потрапляє у залежність від щільного графіку очільника уряду, політичної коньюнктури, виборів. Залишається ризик впливу на високопосадовця з боку консервативного лоббі. Швидше за все впродовж найближчого року ентузіазму агентів змін з боку науки вистачить, щоби постійно “пушити” процес, але в подальшому варто подумати над удосконаленням механізму.

Зокрема наступним кроком могло би стати заснування інституту Уповноваженого з науки та інновацій на кшталт CINO (Chief Innovation Officer), або Головного вченого як в Ізраілі.