​Микола Скиба про законопроект про освіту: відбудеться оптимізація кадрів, а ті, хто залишаться, зароблятимуть більше (відео) / Український інститут майбутнього

​Микола Скиба про законопроект про освіту: відбудеться оптимізація кадрів, а ті, хто залишаться, зароблятимуть більше (відео)

14.07.2017

Усього в законопроекті 84 статті, не враховуючи прикінцевих перехідних положень. Пройшло понад 120 різноманітних засідань, які проводилися з ретельним обговоренням усіх цих положень. Серед них було більше 1600 пропозицій від народних депутатів України, стосовно цього громіздкого закону про реформування середньої освіти. Хотілося б запитати, про що йдеться в цьому законі, та які зміни, що витікають з нього, чекають на педагогічну громадськість?

Я, передусім, хотів би відреагувати на слово «громіздкий закон», власне, 1600 правок і зробили його таким, тому що він задумувався як рамковий закон, який окреслює поле гри та уможливлює процеси розвитку освіти. Особливість цього закону в тому, що він з'явився зсередини, з самого освітнього середовища, з батьківського середовища. В чому його цікавість? Закон фактично легітимізує те, що й так по факту відбувається. І тут треба сказати, що закон компромісний, він вводить у правове поле далеко не всі явища, які по факту є. Або в альтернативних школах, або в загальноосвітніх, де завдяки більш просунутому керівництву відбуваються по факту інновації та експерименти.

А кому вигідний цей законопроект, хто є ініціатором і навіщо він взагалі?

Я б більше робив наголос на беніфіціарах цього закону, тих, хто отримує основні переваги. Це – діти, чи точніше сказати – молоді дорослі, тому передусім він вигідний тому поколінню, яке вже за 5-10 років візьме у свої руки управління процесами в суспільстві та країні.

Як тоді бути в сільській місцевості, де відбувається стрімкий занепад інфраструктури? Житло для викладачів не надається, з огляду на те, що там багато різноманітних соціальних прошарків людей, які його потребують. Це й АТОшники, і малозабезпечені верстви, які отримують житло передусім. Натомість перспектив кваліфікованим кадрам їхати до сільської місцевості, малих містечок і селищ немає. Можливо, ця реформа середньої освіти покликана якось покращити ситуацію для педагогічного складу в тому, щоб туди потрапити?

Реформа пропонує змінити ситуацію, тому що покращувати її сьогодні більше нікуди, вона нежиттєздатна. Ви сказали про обіцяне житло, це наслідок більше ніж 20-річного популізму, який тягнувся і на якому спекулювали політики. Що пропонує новий закон? Він пропонує мережу шкіл, де будуть опорні школи, де передбачається довіз учнів із сусідніх шкіл там, де немає сенсу утримувати малокомплектні школи, тому що вони не дають по факту якісної освіти. Якщо ми подивимося на результати оцінювання в режимі ЗНО чи ДПА, то побачимо, що рівень результатів сільських шкіл нижче, ніж у міських. Саме це й створює нерівність, і це дуже часто – наслідок відсутності належних кваліфікацій.

Що насамперед покликаний змінити новий законопроект про реформування шкільної освіти?

Він має запустити процес створення нової школи, але він не створює його сам по собі. Після його ухвалення в нас не виросте в один момент нова школа. Але відкривається можливість перейти на цей режим поступово. Які новації в цьому законі? Насамперед, це педагогічна свобода для вчителя, це скасування контролю з боку теперішніх міських та обласних управлінь культури. У них забирається ця функція контролю, вони мають лише забезпечувати та стежити за тим, щоб були підручники, щоб були відремонтовані класи. Тобто, така сервісна функція. Більше функцій покладається на директора, але, відповідно, і вимоги до нього більші. Будуть конкурсні процедури на посади директорів шкіл. Встановлюється граничний термін на посаді: це два терміни, тобто, двічі по 6 років. Більше ніж 12 років в одній школі не можна бути директором. Якщо ви довели свою ефективність, то, будь ласка, подавайтесь на інші конкурси, можливо, на більш престижні школи. Тоді це відкриває перспективу й кар'єрного зростання, і спонукає думати про результат, збільшується підзвітність шкіл.

Чи збільшиться рівень заробітної плати для вчителів?

Так, у нинішньому законі закладено чотири прожиткових мінімуми, залишається система заохочення через стаж, рівень кваліфікації. Звичайно, що це не будуть космічні цифри, але треба й так розуміти…

А якщо, наприклад, говорити про середньостатистичного викладача, яку він буде отримувати зарплатню? І якщо у викладача є педагогічний, науковий ступінь, скільки будуть платити? Розмежування, чи не надто таки велика прірва між ними буде?

Навпаки, вона якраз скорочується. Останні правки внесенні в законопроект на засіданні комітету Верховної Ради 21 червня передбачають те, що так, пішли на компроміс, включили норму про 4 прожиткових мінімуми. Тому, що профспілка освітян якраз дуже сильно нарікала на те, що саме прожитковий мінімум, а не мінімальна заробітна плата. Але тоді такий варіант, що забирають за вислугу років, за рахунок чого додається ще один прожитковий мінімум. Вирівнюється між тими, хто тільки приходить у професію, та між тими, хто вже чогось досяг, чи хто вже просто довго працює.

Таким чином, ця реформа покликана для того, щоб скоротити кількість місць викладачів, чи, навпаки, розширити їхню кількість з метою, щоб надати можливість тим студентам, які навчаються на вчителів, якось зацікавлювати їх?

Якщо бути відвертим – звичайно, оптимізація відбудеться, тому що в нас іноді виходить так, що один учитель на 8 учнів. Такого немає в жодній європейській країні. Ну, а ті, хто залишаться, будуть отримувати більше.

Разом із тим, Мінфін відповів Міністерству освіти і науки листом про те, що, на жаль, недостатньо коштів на впровадження цієї програми, і кажуть про те, що для того, щоб здійснити фінансування, потрібно скорочувати надходження на АТО, збільшувати дефіцит державного бюджету. Таким чином, відбуваються певні протиріччя з Мінфіном, який мав би, навпаки, сприяти цій реформі. Разом із тим, якщо дивитися на ситуацію в Україні в цілому, різноманітні відомства, зокрема, такі як НАЗК на чолі з пані Наталією Корчак, отримують дуже багато премій в розмірі 200 тисяч гривень. Балчун – місячна зарплата 400 тис. грн. і так само, як і Гройсман, каже про недостатність фінансування. Невже наші мужі не можуть собі щось перекрити в плані фінансування, ці різноманітні регалії, не направляти сюди кошти? Можливо, Ви, як експерт, знаєте, де знайти альтернативні джерела фінансування для цього проекту, щоб він мав практичну реалізацію? Тому що та риторика, яка є в різних відомствах, спрямована на небажання виділяти кошти. Думаю, що це мало влаштовує як педагогічний склад, так і учнів, які прагнуть модернізації освіти.

Звичайно, треба шукати й поза межами освіти та забирати там, де в основному ???(11.26) інфраструктура, тому що сучасний принцип фінансування – це адресність, тобто, максимально на суб'єкта та лише якесь рамкове – на інституційне або інфраструктурне . Звичайно, це запитання більше до економістів.

Закордонні партнери, на чолі з освітянами, якось допомагають фінансово чи методологічно?

Ведуться переговори з фінською стороною щодо перенавчання педагогів та їхньої перекваліфікації. Тому, що для нової школи потрібен новий педагог, який має компетентний підхід, який може працювати на засадах партнерства. Який розуміє, що таке емоційна потреба дитини, як її зацікавити, а не просто втовкмачувати знання.

Раніше акредитація та стандартизація освіти входила в обов'язки управління освіти. Райвно контролювали якість надання знань, контролювали викладачів. Хто буде тепер цим займатися?

Має з'явитись державна агенція забезпечення якості освіти, на кшталт такої, яка займається якістю вищою освіти, так буде й тут.

Якого результату варто очікувати з приходом реформи? Мається на увазі, коли відбудеться її практична реалізація, у які терміни, та як швидко ми матимемо якесь підбиття підсумків?

У нас швидше йде не реформа, а трансформація освіти. І буде закон чи ні, вона буде відбуватись. Тому, що набирається критична маса педагогів, які хочуть навчати по-новому, та батьків, які вибирають альтернативні школи, або бажають навчати дітей за кордоном . Закон зробить стосунки більш цивілізованими та пришвидшить цей процес трансформації.

До речі, про мову. Якою мовою будуть викладати в школі та що з мовами нацменшин?

Якщо в нас на сьогодні існують школи, де є румунська або угорська меншина, де їм викладалися спеціалізовані предмети цими мовами, або вищі навчальні заклади, наприклад, медицина, то їх вчили біології чи хімії румунською мовою, тепер цього не буде. Буде просто мова меншин, а інші предмети будуть викладати українською.

Що з російською мовою, її прибирають чи вона залишається?

На рівні мов меншин. У нас є міжнародна мова – англійська, на ній робиться наголос, і дійсно – особливо для науковців, англійська просто обов'язкова до вивчення. Але, на жаль, я не побачив в законі якихось таких особливих інструментів підвищення якості викладання, але, сподіватимемось, що через інструмент формальної та неформальної освіти це відбудеться.

Які ще недоліки нового законопроекту, можливо, бачили?

В законопроекті є дуже добра новела про індивідуальні освітні траєкторії. Вона довго дискутувалася, та нарешті це положення введено. Це означає, що можуть бути індивідуальні навчальні плани, відповідно до темпераменту, рівня інтелекту дитини. Визначається, що раціональний інтелект не є єдиним видом: у когось більш емоційний інтелект, у когось –соціальний, хтось розвивається більш фізично, й для нього пріоритет –це розвиток себе через якісь, можливо, спортивні види. І відповідно до того, що людині ближче, може вибудовуватись освітня траєкторія.

У нас з наступного року розпочинається 12-річна модель навчання. Вона дозволить більше навчатися в школі, але швидше отримати бакалавра за рахунок 3 років навчання у ВНЗ.

Це так. І, дійсно, зважаючи на те, з якою швидкістю змінюється ринок праці, як змінюються вимоги до працівника – це цілком резонно, що бакалавратура зменшується. Тоді є шанс встигнути в цей коридор, натомість, людині дається більше часу, щоб зорієнтуватися з професією. Тому що три останні класи – профорієнтаційні, вони фактично мають підготувати до свідомого вибору фаху.

Як ці зміни торкнуться самих учнів школи, чи буде зменшена кількість предметів чи, навпаки, розширена?

Уже, не чекаючи закону, Міністерство освіти переглянуло програми й на сайті є вдосконалені програми 5-9 класів, звідки викинута зайва інформація.

Тобто, закон у дії, зараз уже все відбувається?

Закон ще раз підкреслює, що він відкриє педагогічну свободу для вчителя, у якого буде більше підстав вибудовувати урок з огляду на запит учня, а з іншого боку – батьки вже можуть не тільки очікувати, а й вимагати поваги до дитини.

Що стосується дітей з обмеженими можливостями. Порошенко нещодавно підписав закон, чи будуть для них якісь інновації, чи якісь особливі моменти?

Передбачаються класи, де на рівні зі звичайними дітьми будуть навчатися діти з особливими потребами. Передбачається, з одного боку, інклюзія особливих дітей, а з іншого боку, – навички для так званих нормальних дітей жити з іншими дітьми. Єдине тут, щоб не було перегинів, тому що я, збираючи інформацію, уже бачив, особливо на рівні обласних і районних центрів, як намагаються ледь не в примусовому порядку зробити такі класи, не підготувавши простору. А тут потрібно все, від пандусів до туалетів, щоб вони були зручними. Я б більше робив наголос на тому щоб спочатку підготувати простір.

Учителі це авангард суспільства. Що їм вдасться зробити, та якими Ви бачите випускників унаслідок віднесення їх наставників до такої категорії? Якими вони будуть найближчим часом, Ваш прогноз?

Передусім, людьми, які можуть давати собі раду в складних ситуаціях. У таких, де не можна піддивитися відповідь у кінці підручника, а бути більш упевненими. Вони й так вже є більш упевненими, але нова їх упевненість буде будуватись на досвіді подавання проблем і труднощів, умовно безпечних у рамках школи. Школа має їх навчити експериментувати, не боятись помилок, бути інноваційними, відповідальними та відкритими громадянами.