"Майбутнє медіа в Україні": опубліковані результати дослідження-опитування Українського інституту майбутнього

19.03.2018

Наталя Іщенко презентувала результати другого етапу дослідження експертної думки щодо сучасного стану та напрямів розвитку засобів масової інформації "Майбутнє українських медіа-2", проведеного на замовлення Українського Інституту Майбутнього у листопаді – грудні 2017. У опитуванні взяли участь 25 редакторів провідних ЗМІ України.

Завантажити доповідь безкоштовно: 

Майбутнє українських медіа. Частина 2 (pfd)

У обговоренні дослідження, що відбувалося в Українському інституті майбутнього, взяли участь:

Володимир Головко, виконавчий директор, медіа-холдинг Co-op Media.

Євген Гордейчик, головний редактор, журнал «Фокус».

Олександр Крамаренко, головний редактор, журнал "Деньги/Гроші", в.о. головреду, журнал "Корреспондент".

Дмитро Крапивенко, головний редактор, тижневик "Український тиждень".

Євген Магда, директор Інституту світової політики, автор книги "Гібридна війна: вижити і перемогти".

Ольга Скотнікова, шеф-редактор, ТРК "Черноморская".

Під час дослідження 25-ом респондентам, керівникам медіа, поставили такі питаня:

  • Як в умовах падіння популярності, зниження довіри, кризи на рекламному ринку збираються виживати та розвиватися українські засоби масової інформації?
  • Чи враховують ЗМІ факт стрімкого розвитку діджітал-сегменту?
  • Які шляхи повернення довіри аудиторії медійники вважають найбільш дієвими та прийнятними?
  • Чи потрібно медіа відмовлятися від "джинси", як правильно боротися із фейками?

Узагальнений аналіз відповідей опублікований на сайті uifuture.org у рубриці "Доповіді" під заголовком "Майбутнє українських медіа".

Завантажити доповідь у pdf: Майбутнє українських медіа. Частина 2

Висновки дослідження "Майбутнє українських медіа" №1 

1.       Ми маємо ознаки серйозної проблеми - неспівпадіння тем, що цікавлять експертну аудиторію і тем, яким приділяють увагу ЗМІ. Ця проблематика, звичайно, потребує більш ґрунтовного та масштабного дослідження, але очевидно, що медіа, якщо вони хочуть утримати експертну аудиторну групу, мають орієнтуватися не тільки на замовників та інвесторів, не тільки на "широку громадськість", але і на експерту-спільноту.

Ключовою вимогою від експертного середовища до журналістів України є

·         підвищення якості матеріалів, професійності журналістів.

·         наявність якісних аналітичних матеріалів,

·         відсутність упередженої інформації та замовних матеріалів.

Якщо українські медіа не приділять більш уваги підвищенню якості своєї роботи та не позбавляться суб’єктивності та "джинси", то якась частина суспільства (експертне середовище), по-перше, стане читати тільки вузькопрофільні ЗМІ, по-друге – переключяться – всюди, де це можливо – на зарубіжні медіа, і, по-третє – "з головою" порине в соціальні мережі.

2.      Практично одностайна негативна оцінка зусиль української влади, спрямованих на захист від гібридної агресії Росії; побажання збільшити присутність в медіа-поле теми "Безпека держави"; рекомендації краще висвітлювати  в ЗМІ теми рішення проблеми Донбасу і Криму, говорять про те, що експертне середовище вважає, що владі треба більше займатися питаннями захисту країни, питаннями повернення окупованих територій, і більше про це розповідати журналістами. В свою чергу, ЗМІ мають про це більше писати. Більше, ніж про інші вже "розкручені" проблеми– корупцію, боротьбу зі злочинністю, екологію.

Негативна оцінка діям української влади в забезпеченні оборони в гібридній війні від експертів може пояснюватися, зокрема, і тим, що експертне середовище відчуває дефіцит в медіа-поле проукраїнських нарративів, не бачить перемоги проукраїнської повістки дня саме в контексті конфлікту із Росією. Якщо медіа мало пишуть про рішення проблем Донбасу та Криму (в тому числі і про успіхі влади на цьому шляху), якщо для журналістів не є пріоритетною тема державної безпеки, у експертної аудиторії складається враження, що Україна недостатньо захищена під час гібридної війні.

Логічно, що головним кроком, який має зробити Україна для посилення свого захисту в інформаційної сфері, за результатами дослідження виявилося сприяння розвитку власних ЗМІ. Українські медіа зможуть задавати повістку дня, актуальну саме для України і просувати саме українські наративи.

Висновки дослідження "Майбутнє українських медіа" 2

Переглянути дослідження та завантажити у pdf

Розвиток діджітал компоненти у відповідності до вимог часу, потреб аудиторії та запиту рекламодавців є необхідною умовою збереження таких традиційних засобів масової інформації, як газети та журнали, та збереження впливу телебачення на найбільш активну та заможну частину суспільства. Цю тенденцію відчула, по меншій мірі, частина вітчизняних медіа, керівники яких взяли участь в цьому дослідженні.

  • В нинішніх умовах гібридної війни, всесвітньої «епідемії» фейків, постійних кампаній з дезінформації та лавиноподібного зростання в Україні кількості онлайн-ресурсів, які звуть себе ЗМІ, але не працюють ані за професійними, ані за етичними стандартами журналістики, ситуація потребує пошуку шляхів для змін в підходах до її врегулювання. На відміну від представників Інтернет-ЗМІ, значна частина представників традиційних медіа, що взяла участь в дослідженні, не проти легалізації онлайн-ЗМІ заради «наведення порядку» та протидії розповсюдженню фейків та замовних матеріалів (в першу чергу, т.зв. «чорнухі»). Але навіть вони висловлюють багато застережень.
  • Аудиторія все менше довіряє журналістам та ЗМІ. Основними «ліками» від цієї «хвороби» керівники медіа, що взяли участь в дослідженні, обирають боротьбу із фейками та «джинсою».
  • На думку учасників опитування, протидія неправдивим та замовним матеріалам – це, головним чином, внутрішні питання редакції.
  • Методи боротьби з фейками та джинсою пропонуються наступні:
  • Зовнішнє покарання сприймається значною частиною керівників медіа негативно та скептично. Хоча в найбільш кричущих випадках, судячи з всього, ЗМІ не виключають можливості застосування методів
  • Розвиток медіа-ринку буде забезпечено, коли медіа-бізнес стане справжнім бізнесом, ЗМІ будуть жити за рахунок реклами та продажі контенту. Так вважає значна частина керівників медіа, що взяли участь в дослідженні.
  • Т.зв. традиційні засоби масової інформації в умовах кризи на ринку реклами планують виживати, в першу чергу, за рахунок отримання дотацій від власників ЗМІ, в тому числі -- фінансування з державного / місцевого бюджету або грантів.
  • Дефіцит грошей на вітчизняному медіа-ринку призводить до наступних наслідків
  • У фокусі медіа-організацій, професійних спілок та просто медіа-спільноти України, як і у провідних грантодавців цієї сфери, завжди були і є гуманітарні аспекти функціонування вітчизняних медіа. В першу чергу, це розвиток свобода слова та захист прав журналістів. Разом з тим, зараз в країні триває найсерйозніша криза на медіа-ринку країни, пов’язана із суто матеріальними питаннями. Поточна ситуація виводить на перший план вітчизняної медійної проблематики не гуманітарні, а суто матеріальні аспекти функціонування вітчизняних засобів масової інформації.
  • зростання професіоналізму журналістів і редакторів,
  • суворі внутрішньоредакційні вимоги щодо факт-чекінгу у випадку із «фейками»,
  • легалізація «джинси» через спеціальне «рекламне» маркування.
  • судових позовів щодо дійсно неправдивих новин, якщо їх будуть свідомо розповсюджувати якийсь медіа,
  • покарання ЗМІ за порушення згідно із законодавством про рекламу у випадку із публікацією ніяк не позначених замовних матеріалів, якщо їх «замовність» буде доказана,
  • покарання  згідно із наявним законодавством за наклеп у випадку з т.зв. «кілерськими матеріалами».
  • падіння білих доходів ЗМІ від реклами та передплати,
  • скорочення доходів журналістів в валютному еквіваленті, загальне збіднення працівників медіа.

Інфографіка до дослідження "Майбутнє українських медіа - 2"

Відео презентації дослідження "Майбутнє українських медіа - 2":

Презентація дослідження "Майбутнє українських медіа - 2"

Запросити експерта на інтерв’ю можна за телефоном +380635860215.

Аби обговорити теми:

Підписуйтеся на Ukrainian Institute for the Future у Facebook. Долучайтеся до групи  Форум Українського інституту майбутнього (UIF).

Підписуйтеся на канал оперативних коментарів експертів у Telegram.