Національна інноваційна система України: спроба четверта. Чи не виявиться вона останньою? / Український інститут майбутнього

Національна інноваційна система України: спроба четверта. Чи не виявиться вона останньою?

02.04.2018

Читайте також Національна інноваційна система: підсумки парламентських слухань (оновлена інформація)

З моменту незалежності України це вже четверті слухання подібного спрямування. Останні відбулися 1999 р., після чого було ухвалено концепцію інноваційного розвитку, що так і залишилася на папері. Якщо цього разу не відбудеться переходу з ресурноорієнтованої економіки, побудованої на закритому доступі до інноваційної, то п’ятих слухань на цю тему може і не бути. Більшість виступів (всього їх було близько 40) були з добре знайомою риторикою: покращити, поглибити, розширити. Конкретні пропозиції щодо найближчої перспективи були такі: формування стратегії інноваційного розвитку України; створення правого поля, сприятливого для інновацій; заснування спеціалізованої агенції. Коли ж будуть конкретні дії у згаданому напрямку?

Першим індикатором, як на мене, є стійкість дискурсу. Буквально через тиждень після Парламентських слухань, окрім безпосередніх організаторів події (парламентський підкомітет на чолі з Олексієм Скрипником), учасники повернулися до своїх «кухонних» справ (з якими вони і виходили до парламентської трибуни у намаганні «бути почутими»). Помітні зусилля до підтримання дискурсу проявили лише представники Фонду «Відкрита політика» та мережі студентських інкубаторів YEP.

Наступним індикатором є послідовність. І тут представники університетів, котрі виступали «палкими» адептами екосистеми інновацій, проявили себе недалекоглядними адміністраторами. Наприклад, керівництво Донецького національного університету у Вінниці вирішило закрити студентський простір «Кузня української інтелігенції». Аргументуючи, що там, мовляв, посварилося двоє студентів. Закриттям простору конфліктність не знизити, а от одним майданчиком для обговорення актуальних питань точно стало менше. Екосистема не складеться, якщо академічні інститути і університети надалі займатимуть позицію, що усім потрібні інновації, але хай зміни розпочинаються не з мене. Згадані інституції до неї не потраплять. Найбільш реалістичним сценарієм для ініціаторів розробки стратегії стане нейтралізації впливу таких акторів, котрі перетягують ковдру на себе.

Зі свого боку Офіс реформ при КМУ, отримавши пакет аналітичних матеріалів від організаторів слухань, вчасно не надав коментарів до цих документів. Отже, це затягує підготовку відповідної Постанови Парламенту.

Недовіра бізнесу є третім тривожним індикатором, прямо пов’язаним із першими двома. Бізнес, інвестори і представники стартап-спільнот загалом проігнорували подію. З одного боку, після провалу судової реформи, що покликана захистити право власності, провадження щодо Нової пошти та низки інших ситуацій, це закономірно. З іншого – недалекоглядно. Ви можете не цікавитися політикою, але це не означає, що політика не цікавиться вами.

Втім, ще є шанс залучити бізнес, інвесторів і стартаперів до спільного створення правил дій шляхом розумного планування стратегічних сесій. Безумовно, їх організація також має бути інноваційною. Використання інструментів дизайн-мислення при цьому є просто санітарним мінімумом, який необхідно забезпечити.