Проект Закону України “Про повну загальну середню освіту” був винесений на публічне обговорення. Експерт аналітичного центру Український інститут майбутнього Микола Скиба проаналізував текст законопроекту та виклав свої пропозиції.
Викладені нижче пропозиції були надіслані на офіційну електронну адресу Міністерства освіти і науки України 31 травня 2018 року. Експерт очікує на офіційну реакцію МОН.
— Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич неодноразово наголошувала, що нормативно-правова база, що створюється на виконання Закону “Про освіту” має розширювати можливості, закладені у рамковому законі та концепції “Нової української школи”. Проте, на мій погляд, поданий законопроект радше несе ризики звуження можливостей для учасників освітнього процесу і консервації старої парадигми школи, яка вже не відповідає викликам 21 століття. Зокрема це стосується врахування потреб учнів, організації навчального процесу та системи оцінювання, тощо.
Зауваження до законопроекту
Розглянемо ключові іновації Закону “Про освіту” (вересень, 2017). Наприклад, так звані “індивідуальні освітні траєкторії“.
Запровадження цього інструменту може значною мірою оживити освітній процесс, зробити його людянішим і дійсно орієнтованим на дитину, як і зазначено у концепції Нової української школи.
Проте текст законопроекту ставить переважно застороги щодо впровадження індивідуальних освітніх траєкторій і не передбачає заохочень. Наприклад, йдеься про те, що “Індивідуальна освітня траєкторія в закладі освіти реалізується за умови наявності необхідних для цього ресурсів“, але відповідальності забезпечити необхідні ресурси для реалізації права учня на індивідуальну освітню траєкторію не покладено ані на засновника навчального закладу, ані на адміністрацію, ані на центральні органи влади. За таких умов на практиці навчання за індивідуальним навчальним планом буде радше винятком, аніж новою нормою.
Пропозиції
Щоб зберегти демократичне і орієнтоване на людину спрямування реформи системи освіти відповідно до концепції “Нова українська школа” та уникнути ризику звуження можливостей, пропонуємо внести зміни до проекту Закону України “Про повну загальну середню освіту”.
Доповнити перелік понять законопроекту (стаття 1) такими термінами.
“Адаптивність державного стандарту” — це сукупність методів і заходів, що дозволяє корелювати очікувані результати навчання і компетентностей, якими має оволодіти особа, актуальним процесам у суспільстві, економіці та глобальним цивілізаційним викликам, з якими стикається суспільство та особистість.
“Потреби учасників освітнього процессу“ – стан фізичної, емоційної, моральної напруги, що виникає на основі суперечності між наявним і необхідним, спонукає людей до відповідної діяльності. Наявність та необхідність усунення згаданої напруги має бути врахована під час організації освітнього процесу, облаштуванні освітнього простору та складанні навчальних програм.
“Пізнавальний запит як різновид потреб учасників освітнього процессу“ — когнітивний стан людини, зумовлений особливостями її психологічного стану, який виникає на основі суперечності між наявним і необхідним і спонукає її до діяльності щодо усунення цієї суперечності шляхом отримання відповідних навичок і знань та виховання, що має бути врахована складанні під час складання державних стандартів, навчальних програм і планів та індивідуальних освітніх траєкторій.
“Якість повної загальної середньої освіти“ — відповідність результатів навчання, здобутих особою на відповідних рівнях повної загальної середньої освіти актуальним викликам цивілізаційного розвитку та пізнавальними потребам і запитам учасників освітнього процесу на основі адаптивних державних стандартів загальної середньої освіти.
Статті, що описують освітній процесс, слід доповнити поняттями “потреби” і “пізнавальні запити учнів“. Зокрема, статтю10, опублікувати у тій самій редакції: “На кожному рівні загальної середньої освіти освітній процес організовується та здійснюється з урахуванням потреб і пізнавальних запитів учнів, а такожвікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей.
Статтю 15 “Виховний процесс“ доповнити формулюванням, що віддзеркалює настанову на врахування потреб учнів та опублікувати її перший абзац у такій редакції: “Виховний процес є невід’ємною складовою освітнього процесу у закладах освіти, що має спрямовуватися на формування:
Розуміння дитиною своїх потреб, пізнавальних запитів та невід’ємних прав… [далі – за наявнимтекстом]“.
Новим законом потрібно передбачити перегляд і — за необхідності – корекцію державних стандартів хоча б раз на два роки.
Пропонуємо переглянути принцип територіальної доступності та внести зміни до статті 8 (п.1) “Забезпечення територіальної доступності“. “Територіальну доступність повної загальної середньої освіти забезпечують органи державної влади та органи місцевого самоврядування шляхомпроведення опитування у межах територіальної громади щодо якості освіти, що надаються закладами освіти та зручності доступу до них з огляду на щоденну логістику… [далі – за наявнимтекстом]“.Пункт 2 викласти у такій редакції: “Кожна дитина має право здобувати початкову та базову середню освіту у закладі освіти, що є найбільш доступним з огляду на запит дитини та її батьків, а такожна щоденну логістику членів родини учня“.
Статтю 11“Освітня программа“ (п.9) викласти у такій редакції: “На основі власної освітньої програми заклад освіти складає та затверджує адаптивний річний навчальний план, в якому конкретизує перелік предметних галузей та кількість годин на тиждень або інший фіксований період часу“.
Статтю 14 “Забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії учнів“ доповнити абзацем: “Формою реалізації індивідуальної освітньої траєкторії є Особистий освітній профайл. Це документ, у якому фіксуються результати навчання школяра. На основі особистісного профайлу здійснюється підсумкове оцінювання учня“.
Пункт 2 статті 14 викласти у такому формулюванні: “Орган місцевого самоврядування та засновник закладу освіти мають забезпечити заклади освіти ресурсами, необхідними для впровадження індивідуальних освітніх траєкторій. Для визначення кількості учнів, які мають намір навчатися за індивідуальним навчальним планом органами місцевого самоврядування спільно з адміністрацією навчальних закладів проводиться відповідний моніторинг.Індивідуальний навчальний план має забезпечувати досягнення очікуваних результатів навчання, передбачених Державним стандартом освіти відповідного рівня, а також може враховувати потреби учня, визначені індивідуальною програмою розвитку. Періодичність контрольних заходів визначається в результаті домовленостей між батьками, адміністрацією школи та учнем та фіксуються у індивідуальному навчальному плані. При цьому періодичність та форма контрольних заходів не може бути рідшою за один раз на рік“.
Пункт 2 статті 17, що визначає перелік основних видів оцінювання результатів навчання учнів, доповнити позицією: “Оцінювання на основі особистісного індивідуального профайлу, що включає: самооцінку, взаємне оцінювання учнів один одного, зворотній зв’язок від керівників проектів та менторів тощо“.
За вибором закладу освіти формувальне (поточне) та семестрове оцінювання може здійснюватися за 12-бальною шкалою оцінювання або за власною системою оцінювання результатів навчання учнів, у тому числі —оцінювання на основі портфоліо.
Річне оцінювання та державна підсумкова атестація здійснюються за 12-бальною шкалою оцінювання навчальних досягнень і відображуються у свідоцтві досягнень, що видається учневі щороку. Для учнів, які обрали індивідуальну освітню траєкторію, річне оцінювання здійснюється на основі особистісного профайлу за сукупністю результатів навчання.
Доповнити перелік документів, передбачений ст. 18 позицією: “Особистий освітній профайл для учнів, що проходили навчання за індивідуальним навчальним планом“.
Статтю 46 “Зовнішнє незалежне оцінювання“ доповнити пунктом: “Для учнів, які здобували повну загальну середню освіту за індивідуальним навчальним планом зовнішнє незалежне оцінювання може здійснюватися у вигляді презентації сукупних результатів навчання захисту особистісного освітнього профайлу“.