Чи є життя після ЗНО, або Яким має бути оцінювання за компетентнісним підходом / Український інститут майбутнього

Чи є життя після ЗНО, або Яким має бути оцінювання за компетентнісним підходом

29.08.2018

Нещодавно Український центр оцінювання якості освіти на брифінгу оприлюднив підсумки цьогорічної хвилі ЗНО/ДПА. Основний висновок: Результати ДПА з української мови трохи нижчі, ніж минулого року, але, за словами директора Український центр оцінювання якості освіти Вадима Карандія, є об’єктивна причина цього: залучення до тестування випускників профтехзакладів освіти і випускників коледжів, рівень знань яких залишає бажати  кращого.

Але чому саме такі чи інші показники визнані достатніми для продовження навчання? Чому саме стандартизовані тести залишаються єдиним інструментом перевірки рівня володіння мовою та іншими дисциплінами? Мова, зрештою, – інструмент комунікації, що є природним процесом. То чому ж її перевіряють лише у штучно створених умовах, чому не використовується навичка групової взаємодії? Втім, це лише частина запитань до суті і змісту теперішнього формату проведення ЗНО.

Закон України “Про освіту” проголошує: “Метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності”.

Стаття 53 згаданого документу передбачє право здобувачів освіти на індивідуальну освітню траєкторію, що реалізується, зокрема, “через вільний вибір видів, форм і темпу здобуття освіти, закладів освіти і запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін та рівня їх складності, методів і засобів навчання”.

У своєму потенціалі – це дуже істотна новела для української освіти, яка створює практичне підґрунття для одного з ключових принципів Нової української школи – що центр уваги педагогів переноситься з програми на особистість дитини.

Досягнення цієї мети забезпечується через формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності. Перелік та опис компетентностей міститься в тексті Закону, Концепції Нової української школи, а також – у Державних стандартах відповідних освітніх рівнів.

Логіка компетнтнісного підходу підводить до необхідності розробки нових критеріїв і процедур оцінювання результатів навчання. Останні мають включати індикатори для вимірювання рівня розвитку компетентностей та наскрізних умінь. Зокрема таких: уміння вчитися впродовж життя, ініціативність і підприємливість, вміння працювати в команді і розв’язувати проблеми.

Наявні на сьогодні в Україні системи оцінювання переважно зосереджені на контролі запам’ятовування та відтворення готових фактів.

Ба більше, використання таких процедур як тестування редукуватиме навчальний процес до старої, знаннєвої, парадигми – тобто до перевірки спроможності відтворювати факти, але не інтерпретувати їх, розв’язувати готові завдання, а не висувати і первіряти гіпотези.

“Логіка компетнтнісного підходу підводить до необхідності розробки нових критеріїв і процедур оцінювання результатів навчання”. Фото: автор – Wavebreakmedia, Depositphotos

Проте сучасний підхід до освіти передбачає розуміння, для чого потрібні здобуті знання та вміння застосовувати їх на практиці. Цього року у завданнях ЗНО були елементи компетентнісних завдань, які, скажімо, перевіряли увагу або здатність логічно мислити. Але це відбувається у відриві від траєкторії розвитку учня, його/її цілей, мотивації.

На думку експертів Українського інституту майбутнього, найоптимальнішим способом гармонізації методики навчання та системи оцінювання результатів навчання є запровадження наскрізного освітнього профайлу або персонального освітнього ідентифікатора – Education ID (EdID). Це модель особистісно орієнтованого оцінювання результатів навчання, що дає змогу в адекватний спосіб відстежувати і відображувати успіх учня як у набутті ключових компетентностей, так і наскрізних умінь, а також – простежити взаємозв’язок між ними.

До переваг цього способу підсумкового оцінвювання результатів навчання також можна віднести такі:

  1. Підготовка молодої людини до самостійної трудової діяльності та конкуренції на ринку праці. EdID – включає перелік виконаних здобувачем освіти проектів, тобто портфоліо. Структуру профайлу можна легко трансформувати в CV.
  2. Посилення мотивації для навчання. Фактично, пропонований формат підводить учнів до думки, що вони працюють на власне CV, а не заради оцінок.
  3. Використання комплексного підходу дозволить максимально наблизити методику оцінювання в українських навчальних закладах до методики перевірки компетнтностей, що використовується в системі PISA, розробленою Організацією економічного співробітництва та розвитку (OCED). Саме це тестування поки вважається єдиним у світі, яке оцінює не запам’ятовування-відтворювання, а вміння користуватися знаннями. Таким чином, це дасть українським учасникам випробувань за методикою PISA показувати максимально високі результати в рейтингах OCED.
  4. Освітній профайл (EdID) – наскрізний електронний документ – може стати канвою для втілення Національної рамки кваліфікації (що закріплено законом “Про освіту”), що посвідчує освітній рівень особи, результати навчання та набуту кваліфікацію.

Алгоритм запровадження моделі Індивідуальних освітніх профайлів

Навички формування освітньо-кваліфікаційного профілю закладаються в початковій школі через ігрові практики. Наприклад, дітей навчать розповідати про себе через візуальну схему (ментальну мапу), де в центрі – “Я” дитини, а радіально – усе, що вона про себе може сказати (ім’я, вік, моя історія, мої захоплення, мрії, уміння тощо). У 4 класі учням прононують написати есе на теми “Моя історія”, “Чого я очікую від інших і що готовий запропонувати їм”.

У базовій школі, орієнтовно з 5 класу, учні отримують типову форму EdіD з набором обов’язкових полів, які заповнюють разом з батьками і погоджують з педагогами (тьюторами).

Успішність учня за окремими дисциплінами (предметними галузями) фіксується відповідними педагогами відповідно до пріоритетів, вироблених спільно учнем, батьками і представником адміністрації навчального закладу. За результатами практичних робіт (зокрема – проектів і виконаних досліджень) також оцінюється здатність здобувача освіти практично застосовувати знання і навички для розв’язання життєвих ситуацій.

У кінці кожного навчального циклу (семестр, півріччя або рік) здійснюється комплексне оцінювання досягнень учня відповідно до його індивідуальної освітньої траєкторії або “канви” розвитку, представленої у Концепції Нової української школи. По завершенні базової школи, відбувається презентація (попередній “захист”) портфоліо здобувача освіти, що є складовою EdіD, а також зовнішнє оцінювання результатів навчання. Останнє здійснює Український центр оцінювання якості освіти з використанням методики PISA.

У старшій профільній школі, відповідно до спеціалізації ліцею, до індивідуального освітнього профайлу додаються поля, що відображають певну спеціалізацію. За підсумками навчальних циклів, але не рідше, ніж раз на півроку здійснюється презентація профайлів – як у розрізі CV, так і портфоліо. Частину згаданих подій рекомендується робити публічними із залученням представників місцевої громади, роботодавців, кадрових агенцій та вищих навчальних закладів.

“За підсумками навчальних циклів, але не рідше, ніж раз на півроку здійснюється презентація профайлів”. Фото: автор – ArturVerkhovetskiy, Depositphotos

По завершенні старшої профільної школи, здійснюється зовнішнє незалежне оцінювання Індивідуального освітнього профайлу за комплексною методикою. Остання, відповідно, ще має бути розроблена. Як модель може бути використано методику Portfolio Based Assessment, що використовується у США, зокрема у штаті Каліфорнія.

Я цілком свідомий того, що перейти зі шкільних атестатів і сертифікатів ЗНО до EdiD у масштабах країни, буде непросто з огляду на шалену інерцію в середній освіті й суспільстві загалом. Проте, можливо, варто це спробувати як пілотний проект для тих учнів, які є чи стають активними учасниками конкурсів, олімпіад тощо, мають власні винаходи і розробки та очікують більш гнучкого й індивідуалізованого підходу до процесу підсумкового оцінювання.

Вже потім, у разі успішного пілотування, таку систему оцінювання можна впроваджувати для всіх учнів.

Ось такі поля у формі EdіD я пропоную:

Поле Обґрунтування
1 Персональні дані:

Ім’я, прізвище

Рік народження

2 Актуальний освітній рівень відповідно до Національної рамки кваліфікацій Можливість синхронізувати індивідуальну траєкторію з національною та загальноєвропейською рамкою кваліфікації.
3 Моя історія / що варто знати про мене (до 300 слів) Поле, що характеризує особу як особистість з унікальною комбінацією потенціалу, досвіду, цінностей, поглядів, навичок і прагнень.
4 Мої інтереси Вміння вирізняти і артикулювати свої інтереси є одним із суттєвих кроків у формуванні суб’єктної особистості та її успішної соціалізації.
5 Мої цінності і принципи Розуміння власної системи цінностей, вміння переосмилювати цінності є передумовою відповідального вибору пріоритетів та цілей навчання.
6 Виклики і проблеми, які я бачу в світі навколо Навчання, що спирається на розв’язання проблем, дає найстійкіший результат.
7 Мої цілі в навчальному процесі (йдеться про персоналізовану ціль, що відповідає потенціалу, цінностям, родинним обставинам та соціальному контексту учня) Це поле дає змогу зв’язати приорітети із плануванням конкретних напрямів освітньої діяльності. Навичка цілепокладання є однією із визначальних для сучасної людини, опанування цієї навички наближає молоду людину до стану зрілості. Свідомо сформульована та зафіксована учнем ціль створює психологічний механізм, що допомагає зорганізуватися.
Довідково: відповідно до результатів онлайн-дослідження, проведеного влітку 2017 року компанією Kantar TNS, 67% опитаних вважають, що школа має вчити застосовувати знання на практиці та ставити цілі, але тільки близько 10% сказали, що вона справляється з цим. Згадане дослідження є складовою проекту “Моніторинг сприйняття прогресу реформ”, яке проводиться для Національної ради реформ. Метою було з’ясувати, до чого насправді готує сучасна українська школа та до чого, на думку опитаних, вона має готувати.
8 Предметні галузі, які є для мене пріоритетними Вміння обирати, як і ставити цілі, є дуже важливим, через неї розвивається відповідальність і формується самозарадна особистість.
9 Рівень, на якому я хочу освоїти предметні галузі
Неповнолітні учасники освітнього процесу заповнюють це поле разом з батьками
Визначення рівнів необхідне для того, щоби зробити зусилля педагога більш продуктивними та мотивувати учнів. Початковий рівень передбачає, що учень сприймає дисципліну на рівні загального розуміння, найвищий рівень – учень орієнтується на те, щоб зробити власний внесок у згадану дисципліну.
10 Мій прогрес
Відмітки педагогів щодо прогресу в освоєнні дисциплін. Профайл використовується як єдиний документ, де фіксується прогрес учня в навчанні.
Зворотний зв’язок був і залишається важливою складовою навчання. Водночас, варто брати до уваги рівень, на якому учень/учениця готові освоювати предмет, його/її участь у проектах, загальний прогрес щодо персональної цілі навчання та інші чинники.
11 Мої проекти
У полі фіксується статус проекту (ініційований, розпочатий, виконаний), а також даються лінки на поля “команда”, “результати”, “ментори/ наставники”, “зворотний зв’язок” тощо.
Виконання проектів є одним із найдієвіших способів розвитку компетентностей учасників освітнього процесу, оскільки зорієнтоване на практичні результати у встановлені терміни і з обмеженим набором ресурсів та інструментів. Водночас, спосіб досягнення результату в заданих проектом межах залишається гнучким і дає змогу учням максимально ефективно використовувати власні індивідуальні особливості, обставини і час.
12 Що зроблено (практичні результати) Це поле дає змогу відстежувати вплив проекту після його формального завершення – так званий ефект “довгого хвоста”. Наприклад, якщо результатом проекту стало створення учнями спеціального сайту, присвяченого таблиці Менделеєва, то в подальшому фіксується кількість відвідувачів цього сайту, кількість посилань на нього, використання цього рішення в інших проектах.
13 Мої ролі в команді Для успішного розвитку навички взаємодії з іншими і роботи в команді важливо розуміння з боку здобувача освіти того, які бувають моделі утворення команд і рольові ніші в них. Тут необхідно пропрацювати як мінімум два підходи: 1) формулювання власної ролі в команді покладається на розсуд здобувача освіти; 2) здобувачу освіти пропонується обрати власну роль з певного переліку.
14 Зворотний зв’язок:
– від представників команди;
– від ментора проекту;
– від бенефіціарів проекту (тих, на кого він був спрямований).
Зворотний зв’язок – один з головних способів переконатися в релевантності власних знань і навичок та здатності їх застосовувати. У компетентнісній моделі навчання саме отримання якісного зворотного зв’язку (а не формалізованої оцінки у вигляді балів) допомагає здобувачу освіти коригувати зусилля, включати мотивацію.
15 Рефлексія (як я сам оцінюю результати своїх проектів) Чесний розгляд і аналіз того, що вдалося, а що – ні; роздуми і міркування про причини успіху або промахів розвиває у здобувачів освіти здатність мислення і спроможність до самоорганізації, готує до самостійного життя і ухвалення власних відповідальних рішень
16 Соціальна активність і волонтерська участь Саме через таку діяльність, особливо поза межами школи, розвивається соціальна та громадянська компетентність, що є невід’ємною складовою “канви” розвитку учня НУШ.

Наведений проект особистого освітнього профайла – наразі лише  гіпотеза. Я оприлюднюю її з метою обговорення, що може бути замість тестівБуду дуже вдячний за зворотний зв’язок, критику, зустрічні пропозиції, ідеї. Оптимально, якщо розпочнеться широка публічна дискусія.

Експерт напрямку "Освіта" Українського інституту майбутнього Микола Скиба

Матеріал вперше опублікований на сайті: Нова українська школа