Формула любові або make the math greate againe / Український інститут майбутнього

Формула любові або make the math greate againe

14.09.2018

Слухаю ефір "Радіо НВ", де Лілія Гриневич відповідала на запитання журналіста Дмитра Тузова про незадовільні результати ЗНО з математики та необхідність щось вдіяти, аби підвищити рівень математичної грамотності випускників українських шкіл. Все логічно і хочеться справді зарадити ситуації. А далі фраза очільниці МОН, що змусила мене кілька разів переслухати запис і зрештою написати ці кілька абзаців. Отже цитата: «ми зараз розглядаємо ситуацію ще одного мотивуючого фактору, це коли усі діти в Україні забов’язані будуть складати незалежне зовнішнє незалежне оцінювання з математики». Так, наразі – це лише пропозиція, так, ще тривають дискусії і якщо і запровадять таку норму, то лише з 2020 чи 2021 р. Але слово «мотиваційний» по відношенню до ЗНО – процедури, відомої своїм високим рівнем стресу?!

Те, що тривожні очікування пов’язані із наближенням тестування змусять школірів та їх атьків нервуватися з приводу майбутнього - це факт. те, що це стимулюватиме цю аудиторію ретельніше готуватися – досить ймовірно. Однак щодо заохочення до розуміння математики та інших дисциплін - маю великі сумніви. Нагадаю, що слово стимул походить від латинського«stimulus» що буквально, означає металеве вістря, яким поганяли буйволів. В більшості шкіл сучасної психології стимулювання характеризують як сильну спонукальну дію. Розрізняють позитивне стимулювання (наприклад, бонуси, підвищення заробітної платні) і негативну (штрафи та інші покарання). Натомість, мотивація — задоволення внутрішньої потреби. Чи має тут місце навмисна підміна понять "стимул" і" мотивація", чи це обмовка за Фройдом?

Поняття власної мотивації вперше було виявлено1959 р в результаті експериментальних досліджень американського нейрофізіолога Роберта Вайта (Robert J. White), де він виявив, що тваринам властива, ігрова і дослідницька поведінка навіть за відсутності підкріплення або винагороди.

Тому внутрішня мотивація відображає притаманну тваринам і зокрема, приматам, властивість пошуку новизни та готовність до ризику і викликів, готовність розширювати та реалізовувати свої можливості – підсумував дослідник.

Протилежністю зацікавленості є сильні зовнішні подразники, що запускають реакцію стресу відому як «бий, біжи, або завмри». За цими протилежними за суттю реакціями - різна хімія мозку. У першому випадку виділяється дофамін, що відповідає за очікування винагороду, часом підкріплюючись серотоніном та ендофінами, що відповідно створюють відчуття задоволення і пригнічення больових імпульсів. У цьому стані можна легко долати перешкоди.

У другому випадку такою архаїчною ділянкою мозку як амігдала виділяється гормон стресу кортизол. Високий рівень останнього буквально виключає кору мозку, відповідальну за мислення. Яке тут думати, коли потрібно рятуватися?

Отже мотивація, тобто зацікавлення робити певну дію, наприклад вивчати математику, виникає тоді, коли відсутній зовнішній примус і вас буквально драйвить новизна, у є автономія і, водночас - зворотній зв'язок. Але якщо хтось чи щось тисне на червону кнопку амігдали це може змусити мобілізуватися для умовної втечі, чи боротьби. Якщо така стимуляція є короткою, або відбувається у змодельованій ігровій ситуації, вона може бути навіть корисною. Але після цього потрібно робити паузи для відновлення ресурсу і це не спонукатиме із захопленням розповідати про квадратні рівняння другу чи подрузі.

Який вихід з цієї ситуації? Для початку варто не поспішати з такими нововведеннями як надання ЗНО з математики розряду обов’язкових.

По друге, необхідно переглянути сам формат ЗНО, чесно задавши собі запитання6 які саме навички і знання перевіряє це тестування і чи це саме ті знання, які потім молоді люди будуть застосовувати на практиці?

Не зайвим буде поцікавитися – а які ще можуть бути форми незалежного оцінювання окрім тестування. Обов’язково варто з’ясувати чому більшість учнів не зацікавлені математикою, чому їм буває складно її вивчати. Разом з тим потрібно по крихтам зібрати ті практики, коли учням, особливо – підліткам математика «заходить», і вони мають змоги використовувати на практиці вивчені формули.

Наступними кроками буде пілотування і масштабування продуктивних практик, врахування їх у Державному стандарті і типових програмах і, зрештою, у системі підсумкового оцінювання.

Микола Скиба, експерт напрямку "Освіта" Українського інституту майбутнього

Матеріал вперше опублікований на сайті site.ua