І все—таки воно рухається… чи встигає школа?

21.09.2018

PHOTO: osvita.ua

Цього тижня на Громадській раді МОН розглядали цілу пачку проектів нормативних актів, які стосуються аудиту навчальних закладів, підсумковому оцінюванню у школі, вступу до закладів вищої освіти. Усі вони у підсумку до зводяться до теми якості навчального процесу і зводяться до методів і способів її контролю. На що орієнтуватися у цьому процесі? Представник органу влади звісно скаже – на чинне законодавство. Але навіть у ході стислого розгляду у ньому виявляється купа колізій. Наприклад: за новим законом «Про освіту» інституційний аудит має підтримчу функцію і покликаний врахувати цінні особливості кожної школи і допомогти їм їх підсилити, але за старим Законом «Про повну загальну середню освіту» - аудит є формою контролю і нагляду і покликаний виявляти недоліки і вживати заходи (переважно каральні). На це спрямовує логіка закону «Про державний нагляд», в якому, до того ж, задано стандартизовану і достатньо громіздку процедуру контролю. Що робити у цій ситуації учасникам освітнього процесу, зокрема – педагогам, адміністрації шкіл та службовцям, що здійснюватимуть контроль? Так, діяти у межах закону, але не забуваючи, що ці межі зазвичай є допускають градацію норм. Завжди є вибір обрати ту, яка менше нашкодить. Ну а для зоконотворців, політиків та виборців – це привід замислитися над тим як виправити ці колізії і зробити правові норми відповідними викликам життя. Школа теж, зрештою, покликана підготувати учнів до реального життя. На цьому сходяться і реформатори і консерватори. Фокус у тому, що не всі при цьому мають на увазі, що життя – дуже динамічне явище. Якщо взяти його соціальний та економічний вимір, то тут за останнє десятиліття відбуваються просто стрибкоподібні зміни. Як підготувати молодих людей до того, що буде за 3 – 5 – 10 років? Аби це бодай уявити, варто розширити контекст. Допомогти цьому має якісна аналітика. Звісно та, що дозволяє побачити ситуцію в глобальному масштабі. Досліджуючи тему м’яких, або ж особистісно орієнтованих навичок (англійською вони називаються soft skills – м’які навички) я опрацював звіти таких організацій як Світовий економічний форум у Давосі, Організація економічного співробітництва і розвитку,  Європейська Комісія, Римський клуб, Інститут майбутнього IFTF, тощо.  Останній на основі методу форсайту виділив шість основних драйверів або ж вузлових комбінацій змін.

1 Надзвичайне зростання тривалості життя (в оригіналі - extreme longevity). Як результат - істотні зміни у природі кар’єри та навчання. Для того ж, щоби зберегти за собою робоче місце чи бізнесову нішу літнім людям, доведеться не лише освоювати нові навички, але й позбавлятися старих звичок і поглядів, підтримувати гнучкість (у багатьох розуміння цього слова і толерувати розмаїття).

2 Постання розумних машин і систем Автоматизація робочого місця підштовхує працівників обирати нерутинній, неповторювані завдання. Цей процес актуалізує питання: у чому людина унікально краща за машини та алгоритми?

3 Комп’ютеризований світ. Масивне зростання обчислювальних потужностей та сенсорів все більше робить світ програмованою системою.

Кожен обєкт, кожна взаємодія конвертується у цифрові дані. Відповідно, зростає вимога щодо взаємодії з масивами даних, вміння розгледіти в них певні патерни, ухвалювати рішення для досягнення бажаних результатів.

4 Нова медіа-екологія

Нові інструменти комунікації потребують нової грамотності поза текстовим повідомленнями. Створюється ситуація повсюдного охоплення інформаційним полем, яке стає одночасно, простором спільного творення контенту, полем спостереження за агентами обміну повідомленнями. Водночас, розширюється діапазон інструментів управління персональною репутацію та менеджменту ідентичності.

5 Суперструктурні організації

Соціальні технології ведуть до нових форм продукування і поширення цінностей творення.

Суперструктура тут означає створення структур, що виходять за межі звичних організаційних рамок. Постають нові форми колективного інтелекту.

Наприклад в індустрії здоров’я такі організації як Curetogether та PatientsLikeMe, спонукають клієнтів накопичувати дані, щодо їх здоров’я на відповідних платформах що уможливлює клінічні випробування та появу експертизи за межами традиційних лабораторій та лікарень.

Інтерфейси, що отримали назву Science games, від Foldit to GalaxyZoo, заохочують тисячі людей розв’язувати проблеми маючи ресурси, якими жодна поодинока організація не володіла до того. Відкриті освітні платформи нарощують контент, який дозволяє навчатися кожному, хто того хоче.

Глобально під’єднаний світ

глабальне сприйняття, розуміння взаємозвязкуів та взаємозалежностей та уміння ними скористатися

Брак інфраструктури у поєднанні із ринками, що швидко зростають спрацьовує як паливо для високого рівня зростання у країнах, що розвиваються. Модель, однак, залишається тією ж: у розвинених країнах інновації та дизайн були прерогативою R&D лабораторій.

Це є ключем не лише для залучення людей у такі регіони, але також для ефективної інтеграції місцевих працівників та місцевих бізнес-процесів в інфраструктуру глобальних організацій з метою збереження конкурентоспроможності.

Як це впливає на школу та критерії якості навчання? Наприклад, збільшення тривалості періоду активного навчання, у купі з цифровою революцією у першу чергу стосується педагогів. Вони мають ставати рольовою моделлю людини, яка успішно переучуються, розвивається, а не лише викладає свій предмет. Більш того – висококласний педагог – це передусім дослідник, для якого учні більшою мірою спільники процесу формування нового знання, а не пасивні реципієнти фактів. І дуже схоже, що перевіряти адекватність цього нового знання методом класних іспитів не доцільно, адже відповіде ц кінці підручника тут немає. Але такі методи як публічна презентація результатів, фахова дискусія надаються більше. Для того, щоби досліджувати, відділяти факти від суджень і складати з них нові сенси потрібні такі навички як здатність мислити критично і системно, вміння комунікувати і співпрацювати а також – креативність. Експерти Давоського форуму ще наполягають на такій топовій навичці як здатність розв’язувати проблеми. Чи далі українські школи залишатимуться режимними і закрити закладами, чи подібно до згаданих Foldit to GalaxyZoo, сторять відкриті платформи обміну даними, заохочують тисячі учнів розв’язувати реальні проблеми. А не лише відбувати термін покарання навчання залежатиме також які вимоги до шкіл висунуть батьки, роботодавці. Далі якщо цей запит буде сприйнятий МОН і Службою якості освіти та і процедури аудиту мають бути такими, щоби не зашкодити формуванню таких гнучких відкритих мереж. Дуже хочеться, щоби ті, хто визнаають за якими правилами мають функціонувати школи (так, вони ж мають підготувати до життя, а не лише до іспиту), частіше замислювалися куди рухається світ, що і хто ним рухає, ну і що він взагалі рухається… Ну ми в Українському інститу майбутнього готові з цим допомогти!

Як ілюстрації використано мистецький твір Юрія Соломко

Матеріал вперше опублікований на сайті: site.ua