Антикрихкість: Ігор Ліскі з «Ефективних інвестицій» про те, як побудувати стабільний бізнес у нестабільній країні

23.09.2018

Ігор Ліскі — один із небагатьох підприємців, які активно інвестують у новий бізнес в Україні. Не припинив він це робити навіть після того, як втратив свої основні виробничі активи під час війни на Донбасі. Серед нових проектів бізнесмена: завод з переробки меду Beehive, проекти в енергетиці та стартап з виробництва картонних іграшок. Leadership Journey дізнався в Ігоря про те, як будувати бізнес у країні, що перманентно переживає політичні та економічні кризи.

Leadership Journey (LJ): Назвіть головний принцип, якого дотримується ваша група компаній «Ефективні інвестиції».

Ігор Ліскі (І. Л.): Є кілька базових принципів, і один з них — розкрити творчий потенціал людей, тому що фінансовий ресурс в Україні дуже обмежений. Другий — наш продукт максимально орієнтований на експорт, він має бути цікавий світовому ринку. Третій — він повинен спиратися на поновлювані ресурси і відповідати передовим трендам у світі. Усі ці принципи відображають філософію нашої групи компаній. Для нас творення є пріоритетом, саме його ми намагаємося знайти в кожному проекті.

LJ: Про які продукти й тренди ми говоримо?

І. Л.: Наприклад, коли вісім років тому ми запускали лінію з випуску картонної упаковки для курячих яєць, нам говорили, що це дурість — мовляв, пластик дешевший і український споживач не стане переплачувати за картон. У той момент на ринку було 95 % яєць у пластиковій упаковці. Але в нас було своє бачення: ми хотіли ресайклінг — перероблювану упаковку, що цілком відповідало світовому екологічному тренду. І в підсумку ми переломили тенденцію: нині на українському ринку в цьому сегменті частка картонної упаковки становить близько 60 %. А через п’ять років, думаю, пластик буде забирати не більше 10 %.

Те саме і з упаковкою фруктів і овочів у ящики з внутрішніми роздільниками — у цьому разі зменшується частка продукції, яка згниє і зіпсується. Навіть у Європі цей тренд тільки зароджується — ми працюємо на випередження.

LJ: Насамперед вас приваблює інноваційність того чи іншого проекту?

І. Л.: Моє завдання як керівника й акціонера — створити в компанії середовище, яке сприятиме філософії постійного поліпшення. Мені подобається, коли ідея надихає людей, коли вони розуміють, що працюють не на KPI, а відчувають причетність до того, що відбувається в компанії. Мені подобається слово «творення» і хочеться думати, що кожним своїм проектом ми робимо світ хоча б трішки кращим. Коли, наприклад, у забутому богом селі з’являється сучасне підприємство, яке не тільки дає робочі місця і сплачує податки, а ще створює прогресивний продукт і просуває індустрію.

МЕНІ ПОДОБАЄТЬСЯ, КОЛИ ІДЕЯ НАДИХАЄ ЛЮДЕЙ

Наведу як приклад наші іграшки PAGL, продаж яких стартує найближчим часом. Вважаю, цей проект вчинить революцію в індустрії іграшок. З якого боку не глянь, це по-справжньому унікальна штука. По-перше, сировиною слугує папір — він на 100 % може бути перероблений. По-друге, це великий барвистий конструктор, який розвиває фантазію й мислення дитини. А ще він цілком безпечний: можна не боятися, що дитина пораниться або проковтне якусь деталь. І врешті-решт, це іграшка з глибоким філософським змістом: що називається, змалечку дитині прищеплюється ідеологія дбайливого ставлення до планети та її ресурсів. Таку іграшку можна не тільки в родину купити, це можуть бути і садки, школи, дитячі будинки.

І це повністю оригінальна ідея, розробка нашої команди. Таким проектом можна пишатися, адже він не те що йде в ногу із передовими світовими трендами — він їх випереджає. Я вірю, що кубики PAGL стануть комерційно успішними.

LJ: Наскільки ваш бізнес можна назвати стійким у нинішню епоху турбулентності в Україні?

І. Л.: Бути в Україні бізнесменом, та ще й таким, який певної миті втратив практично всі активи, але не думає про минуле, а намагається будувати нове, — це вже сам по собі показник стійкості.

LJ: Як відбувається процес ухвалення рішення про старт нового проекту?

І. Л.: На початковому етапі намагаємося якомога більше людей залучити до обговорення ідеї, збирання інформації. З одного боку, стратегічні рішення необхідно ухвалювати швидко, щоб тебе не випередили конкуренти, з іншого — потрібно все як слід зважити. Я не люблю, коли з першого погляду все видається надто красивим, не люблю ось цієї вихолощеної ідеальності. Якщо все так добре, чому ніхто не робив цього раніше? Тому на будь-який потенційний проект потрібно дивитися під різними кутами, врахувати всі погляди, навіть нестандартні. І вже потім ухвалювати рішення.

НЕ ЛЮБЛЮ ВИХОЛОЩЕНОЇ ІДЕАЛЬНОСТІ

LJ: Для вас екологічність продукту й технології — це не данина моді, а базис ведення бізнесу?

І. Л.: Тепер у нас дуже багато проектів, так чи інакше зав’язаних на екологічності, і тих, які можна назвати інноваційними. Я впевнений, що і у випадку з медом ми за багатьма показниками просунули цю галузь в Україні. Наші конкуренти з числа вітчизняних виробників стали краще працювати і вже пропонують якісніший продукт, змінюється сама галузь і ставлення до неї. Цієї осені ми запускаємо Академію Beehive для пасічників, щоб люди могли перетворити бджільництво з хобі на бізнес.

Фото: cca.com.ua

LJ: Отже, ви попутно підвищуєте престиж професії?

І це також. Але головне — ми робимо доступними нові технології, нові підходи. Припустімо, як під час роботи з бджолами обходитися без антибіотиків або поліпшити умови їх зимівлі. Щоб у пасічника, який за традиційної технології може обробляти 6—10 вуликів, з’явилася можливість збільшити цю кількість до 100—200. Це вже буде дохід, який дозволить прогодувати сім’ю і планувати розвиток бізнесу.

LJ: Хто в компанії, крім вас, бере участь в обговоренні проекту і ухваленні рішення про інвестування?

І. Л.: Передусім це топ-менеджмент. При цьому найчастіше для вирішення головних питань створюються окремі групи. Зазвичай це стосується проектів, які ми починаємо з нуля, і перехресних — тих, що зачіпають кілька суміжних галузей.

LJ: Такий підхід дає плоди? Може, ви вже стали найбільшим постачальником українського меду в ЄС?

І. Л.: Поки що ні, але обов’язково станемо. Головне — ми впровадили в галузі абсолютно новий стандарт. Ми хочемо, щоб наш мед купували в усьому світі. Пріоритет віддали Європі, США й Канаді. Для гомогенізації, фасування меду ми побудували високотехнологічний завод, який сертифіковано за стандартом систем менеджменту харчової безпеки FSSC 22000. Це один із найсуворіших стандартів у світі. І тут важливо все, кожна деталь. Має значення навіть лак, яким укрито підлогу в приміщеннях, щоб жодна порошинка не потрапила до продуктового меду.

МИ ХОЧЕМО, ЩОБ НАШ МЕД КУПУВАЛИ В УСЬОМУ СВІТІ

LJ: Багато успішних бізнесменів намагаються не брати кредитів, розвиваючи бізнес виключно за власні кошти. Як із цим у вас?

І. Л.: Ми закредитовані набагато менше від інших. Вважаю, що правильний бізнес може і повинен розвиватися підприємницьким шляхом. Ми залучаємо партнерів в основний капітал, особливо в разі нових проектів. Ми відкриті до інвестицій, але не беремо грошей понад необхідність — не тому, що вони нам не потрібні, а щоб не просісти в цій волатильності. Це одна з умов ведення бізнесу в Україні.

LJ: Чи виправдовує компанія «Ефективні інвестиції» свою назву? Іншими словами, вона ефективна?

І. Л.: По-перше, немає межі досконалості. По-друге, у деяких сферах ми піонери в Україні, схожих проектів раніше в нас ніхто не реалізовував, тому відсутня точка відліку для порівняння. Адже фінансові показники бувають різні. Припустімо, наш Житомирський картонний комбінат збільшує показники обігу на 15—20 % за рік уже сім років поспіль — я вважаю, це одне з найефективніших підприємств в нинішній Україні. Або, припустімо, проекти компанії «Енергія України», вкладення в які окупалися за кілька місяців, — теж чудовий результат.

ЕФЕКТИВНІСТЬ І ЕФЕКТИВНІ ІНВЕСТИЦІЇ — ЦЕ НАША ГОЛОВНА ЦІННІСТЬ

Узагалі, ефективність і ефективні інвестиції — це наша головна цінність. Тому ми не інвестуємо в держсектор, де, перебільшено кажучи, можна нічого не робити і просто отримувати ренту або жити за рахунок орендних платежів. Наша ніша — галузі або компанії, де можна провести ефективну модернізацію або навіть вибудувати процеси з нуля. Тому ми практично не інвестуємо в бізнес, що відбувся. І будь-який проект, у якому ми беремо участь, так чи інакше має бути пов’язаний із творенням.

LJ: Давайте від виробничих питань перейдемо до корпоративної культури. Яку роль вона відіграє у вашій компанії і що є її основою?

І. Л.: До нас ідуть люди, яким подобається творити й бути причетними до чогось нового. Наш лозунг або, якщо хочете, місія — «Разом ми будуємо майбутнє». Такої позиції дотримуюся я і ті, хто зі мною працює. Може, — і я готовий це визнати — нам поки бракує корпоративного менеджерського підходу, не всі бізнес-процеси цілком налагоджені і не в кожного співробітника чітко визначені функціональні обов’язки і KPI.

Важливим нині я вважаю донести наші принципи ведення бізнесу, зацікавити людей у компанії по всьому ланцюжку від верху до низу. І ось тут дрібниць немає. Думаєте, чому наші діжки для меду Beehive золотого кольору з великим логотипом бренду? Та тому, що ми хочемо донести до всіх: в Україні можуть створити унікальний якісний продукт. Відрізнятися від інших, бути залученими в процес — ось що можна назвати основою нашої корпоративної культури.

Фото: slovoidilo.ua

Для мене важливо, щоб компанія залучала співробітників не тільки зарплатою — вони мають дістати можливість для самореалізації, стати щасливішими й поліпшити навколишній світ. Як не крути, робота — це дуже велика частина нашого життя, і крім грошей вона повинна давати моральне задоволення.

LJ: Таких людей знайти напевно непросто. Співбесіди з кандидатами на ключові позиції в компанії ви проводите особисто?

І. Л.: Звісно, особисто. Це одна з важливих складових моїх функціональних обов’язків. Звичайно, існує попередній відбір і до мене потрапляють люди, які дістали рекомендації нашого HR-відділу. Моє ж завдання — зрозуміти, наскільки людина, що називається, нашого формату: палають у неї очі, чи цікавиться вона новими тенденціями у своїй сфері. Подобається, коли на співбесіді кандидат ставить мені розумні, глибокі запитання. А ще важливо, як людина сама себе оцінює, чи може вона виважено розповісти про власні недоліки.

ПОДОБАЄТЬСЯ, КОЛИ НА СПІВБЕСІДІ КАНДИДАТ СТАВИТЬ МЕНІ РОЗУМНІ, ГЛИБОКІ ЗАПИТАННЯ

LJ: У вас за плечима рік навчання в Оксфорді. У сфері освіти це бренд з великої літери, справжня річ в собі. Чому ви пішли вчитися в цей університет?

І. Л.: В Оксфорд я вперше потрапив у 12 років у рамках шкільного обміну і немов опинився на іншій планеті. Відтоді загорівся мрією здобути тут освіту. Фундаментальність знань, викладачі зі світовим іменем, нарешті, престижність — ось що таке Оксфорд. З тієї моєї шкільної поїздки минуло 25 років — і ось я здобуваю Executive MBA в Said Business School, University of Oxford.

Фото: www.facebook.com/Igor.Liski

LJ: Як відомо, ви ще й випускник Aspen, про який багато хто відгукується як про переломний момент у житті. Чи не могли б ви провести паралелі між ним і Оксфордом? Чи з’явилися нові думки, інсайти, вектори розвитку?

І. Л.: Aspen більше спрямований на внутрішню трансформацію: яке твоє місце в житті і що ти хочеш по собі залишити. Тут вчать відповідального лідерства і того, що крім задоволення власних потреб необхідно працювати на благо своєї країни.

Фото: Максим Бироваш

А ось Оксфорд — це поглиблені знання з макроекономіки, фінансів, маркетингу. Тут навчають глобальних правил та етикету бізнесу, моральних особливостей підприємництва: для чого існує бізнес, яка його місія і фундаментальна цінність. Багато бізнесменів, загрузнувши в плинності, ось у цій мишачої метушні — повернути кредит, закрити зарплату по підприємству тощо, — навіть не замислюються про основоположні речі. Нам усім треба навчитися мріяти і дивитися на зірки: для чого ти в бізнесі, яке твоє місце в глобальному контексті підприємництва. Якщо це бізнес із розряду «звести дебет з кредитом», то рано чи пізно він стане неефективним або перестає бути цікавим самому бізнесмену.

Я однозначно не хочу займатися тим, що приносить гроші і нічого більше. Мені подобаються творчі проекти, які несуть у світ щось нове і роблять його кращим

Роздуми на цю тему привели мене до розуміння, чим же я хочу займатися в бізнесі. Я однозначно не хочу займатися тим, що приносить гроші і нічого більше. Мені подобаються творчі проекти, які несуть у світ щось нове і роблять його кращим. Заради такого можна працювати вдень і вночі, терпіти рутину, тому що мета варта того, щоб витрачати на це своє життя.

LJ: Хто ви в компанії, крім того що головний акціонер?

І. Л.: Я голова ради директорів, але, якщо відійти від термінології штатного розкладу, мене можна назвати лідером кожного проекту. Моє завдання — координувати, надихати й іноді покладати фінальне рішення. Доводиться бути фільтром, який відсіває марні ідеї, залишаючи лише те, що справді працюватиме.

Фото: Максим Бироваш

Завдяки досвіду в найрізноманітніших сферах економіки, можу залучити до брейнстормингу експертів з іншого кінця світу, іменитих фінансистів і маркетологів. За підсумком таких зустрічей команда може ухвалити зважене й аргументоване рішення про запуск того чи іншого проекту. Що ще можу робити? Дуже добре вмію лаяти тих, хто припускається недбалості в роботі.

ДУЖЕ ДОБРЕ ВМІЮ ЛАЯТИ ТИХ, ХТО ПРИПУСКАЄТЬСЯ НЕДБАЛОСТІ В РОБОТІ

LJ: За операційну діяльність уже не беретеся?

І. Л.: Свій трудовий шлях починав із позиції менеджера і пройшов усі сходинки нагору — до створення власної компанії. Тому бачу систему зсередини: умію знаходити й виправляти системні помилки та розумію, коли людина перебуває не на своєму місці. Від «операційки» ж намагаюся абстрагуватися, тому що моя головна функція — відшукувати ідеї та ресурси, збирати команду й надихати людей.

LJ: Ви справжній лідер?

І. Л.: Є два типи лідерів: ватажок і пастух. Іноді мені ще доводиться бути ватажком і вести людей за собою, зацікавлюючи їх власним прикладом. Але це відбувається дедалі рідше, нині я намагаюся більше виконувати функції пастуха: пильнувати загальний стан проекту й не дозволяти команді відхилятися від правильного напряму. Так я бачу картину з боку і можу покладати зважені рішення. Коли ти вожак, то біжиш швидше за всіх і ведеш інших за собою, але при цьому часто не можеш мислити стратегічно. «Усі біжимо за мною!» або «Добіжимо туди й туди, там оцінимо ситуацію — і якщо зрозуміємо, що вибрали неправильний напрямок, побіжимо в інший бік». Це не мій метод.

LJ: Чи є якісь особливі прийоми, які дозволяють вам подивитися на бізнес-процес збоку? Може, медитація або спорт?

І. Л.: Звичайно, спорт допомагає, але, за великим рахунком, ніяких особливих прийомів. Вважаю, що в цьому плані мені пощастило: у нас дуже різносторонній бізнес і перемикання між різними напрямами допомагає мені не загрузнути в рутині та зберігати стратегічне бачення. Паперова промисловість, енергетика, сільське господарство, IT-стартапи — усе це по-своєму дуже цікаво. Насамперед цікаво тому, що тут є творча реалізація.

Фото: Максим Бироваш

LJ: У вас в офісі багато цікавих картин, ви цінитель мистецтва і збираєте колекцію?

І. Л.: Я беру участь у різних благодійних аукціонах і, трапляється, щось на них придбаваю. Однак не можу назвати себе великим фахівцем у мистецтві: Купую лише те, що мені подобається і співзвучно з моїм сприйняттям світу.

Інтерв’ю вперше опубліковане на сайті Leadership journey