Підтримка ветеранів

16.10.2018

27 вересня 2018 року Український інститут майбутнього провів відкритий семінар з питань підтримки ветеранів.

Серед ключових учасників в якості модератора виступив експерт з питань національної безпеки та оборони UIF Глен Грант, генерал-майор (у відставці) Володимир Гаврилов, Вадим Свириденко, представники адміністрації президента і Руслан Кучук з Міністерства соціальної політики.

У цьому документі викладаються деякі ключові висновки і рекомендації.

1. Існує гостра необхідність в координації політики стосовно ветеранів, а саме щодо учасників нинішньої війни. На сьогодні проблеми ветеранів розподілені між міністерствами. При цьому чітка підпорядкованість відсутня. Історично склалося так, що політика щодо ветеранів зосереджена на тих, у кого більше 20 років служби. Необхідно виробити загальне розуміння проблеми, оскільки вона зачіпає військовослужбовців, Національну гвардію, прикордонників, СБУ, добровольців і деяких поліцейських. На даний час від АТО/ООС постраждало більше 300 000 чоловік, в тому числі більше 500 чоловік отримали серйозні фізичні поранення. Кількість тих, що мають ПТСР, невідома. Ці цифри ростуть щодня і продовжуватимуть рости. Розробка політики не може чекати можливого створення нового міністерства. Затримки зараз або нездатність серйозно ставитися до політики стосовно ветеранів майже напевно стануть причинами більш складних і дорогих проблем в країні у наступні роки. Це особливо стосується таких серйозних проблем як розлади психічного здоров'я, наркоманія, туберкульоз та злочинність. Це питання не слід відкладати до закінчення виборів.

Рекомендація: Ми рекомендуємо ЗАРАЗ створити міністерський пост на рівні Кабінету Міністрів з невеликим секретаріатом для початку роботи над питанням, як найкращим чином та узгоджено просувати національну політику стосовно ветеранів..

2. Програма реабілітації та реінтеграції є найбільш нагальною задачею при вирішенні питання підтримки ветеранів. Ключові моменти семінару:

a. Необхідно повернути ветеранів на ринок праці і допомогти якнайшвидше стати платниками податків. Це важливо для них, але також важливо і на національному рівні з соціальних та економічних причин. Це означає, що в багатьох випадках ветеранам потрібна допомога в перепідготовці або підвищенні кваліфікації.

b. Найпотужнішими інструментами реабілітації осіб з важкими психічними і фізичними вадами є спорт, мистецтво і культура, які повинні бути в основі всіх програм.

c. Децентралізація реабілітації є успішною тактикою, але в даний час вона залежить від енергії і ресурсів місцевих органів влади і НУО, а не від будь-якої належним чином сформованої політики центрального уряду.

d. Існує гостра необхідність у створенні мережі реабілітаційних центрів, куди ветеран (а може бути, і його сім'я) може поїхати і залишитися, щоб отримати допомогу різного роду. Один такий центр успішно функціонує на даний час у Львові, але потрібно більше таких закладів.

e. Уряд має широко розповсюджувати інформацію про хоспіси для ветеранів.

f. Реабілітація і реінтеграція будуть максимально успішними, якщо будуть організовуватися і управлятися самими ветеранами. "Veterano Pizza" є яскравим прикладом успіху.

Рекомендація: Потрібно здійснювати централізовану політику в галузі реабілітації та реінтеграції. Ця робота має проводитися через місцеві органи влади та НУО з максимальним залученням ветеранів, що беруть участь у цьому процесі. Фінансування реабілітації та реінтеграції повинно здійснюватися автоматично і розглядатися як невід'ємна частина будь-якого контракту чи військової служби.

3. Необхідно дослідити соціальні проблеми викликані війною. Це важливо для тих, хто був мобілізований, хто найбільше постраждав від цього досвіду. Багато хто з них зараз мають проблеми з алкоголем і наркотиками. Важливо також надати добровольцям такий же рівень підтримки, як і службовцям контрактної армії. Вони в значній мірі позбавлені громадянських прав і покладаються на допомогу місцевих громад. В рівній мірі необхідно політичне розуміння ситуації щодо всіх учасників війни з точки зору довгострокових наслідків для здоров’я і збільшення ймовірності того, що ці наслідки приведуть ветерана в систему кримінального правосуддя.

Рекомендація: Потрібно розпочати фінансування та негайно розгорнути програму соціальних досліджень щоб повідомити уряд про справжні наслідки війни та щоб мати змогу використати існуючий досвід при прийнятті обґрунтовані політичні рішення у майбутньому.

4. Психологічні та психічні наслідки для військовослужбовців, відправлених в зону бойових дій, багато в чому залежать від рівня їх підготовки. Їх необхідно навчити розуміти і застосовувати спеціальні методи для зниження або зменшення ризику ПТСР.

Рекомендація: Підготовка перед відправленням до місця несення служби повинна включати в себе спеціальний курс про те, чого очікувати, як діяти і вести себе у вкрай небезпечних умовах сучасної війни з особливим упором на збереження та підтримання психічного здоров'я.

Глен Грант та Володимир Гаврилов

Матеріал вперше опублікований на сайті: ЦензорНЕТ