«НОВИЙ ШОВКОВИЙ ШЛЯХ»: ПЕРЕВАГИ БІЗНЕС-ПАРТНЕРСТВА УКРАЇНИ ТА КНР

18.10.2018

ФОТО: hvylya.net

«ОДИН ПОЯС, ОДИН ШЛЯХ» – глобальна ініціатива уряду Китаю щодо торговельно-економічного, культурного та науково-технологічного співробітництва. В рамках Ініціативи розбудовується наймасштабніший транспортно-логістичний проект ХХІ ст., який поєднає Китай та країни Західної Європи.

У розвиток країн уздовж Нового Шовкового шляху Китай інвестує великі кошти. До 2020 року інвестиції сягнуть позначки $800 млрд. А щорічний товарообіг між Китаєм та країнами-учасницями становитиме $2,5 трлн.

Сьогодні ініціатива вийшла далеко за межі Китаю та охоплює 66% населення світу, яке проживає у 73 країнах. За розрахунками Українського інституту майбутнього, ці держави створюють 37% світового ВВП та залучають 24% глобального потоку прямих іноземних інвестиції. Учасниками переважно є країни, що розвиваються. Винятком є 12 країн ЄС та Нова Зеландія.

Сукупний товарообіг Китаю з цими країнами у період з 2014 по 2016 рр. становив $4,1 трлн. Ключовими торговельними партнерами: Корея, В’єтнам, Індія, Сінгапур, Малайзія, Таїланд, Росія.

За підсумками 2014-2017 років китайські компанії уклали угод злиття та поглинання у країнах-учасницях ініціативи на суму понад $137 млрд. А контрактів на будівництво нових виробничих, енергетичних, інфраструктурних, логістичних об’єктів – на суму майже $285 млрд.

Вже у 1 кв. 2018 року китайські компанії здійснили нефінансові прямі іноземні інвестиції на суму $3,61 млрд. (зросли на 22,4% р/р) у 52 країни уздовж Ініціативи. Переважно до Сінгапуру, Малайзії, Індонезії, В’єтнаму, Лаосу, Пакистану, М’янми та Таїланду. За цей же період китайськими інвесторами укладено 680 контрактів на будівництво, загальною вартістю $20,63 млрд.

Ключовими галузями інвестування китайських компаній в рамках ініціативи «Один пояс, один шлях» є енергетика, транспортна інфраструктура, логістика, нерухомість.

Впродовж останніх 4 років спостерігається активізація торговельно-економічної співпраці Китаю та України. На сьогодні Китай – один із головних торговельних партнерів України. Загальний товарообіг за перші 4 міс. 2018 року становить $2,6 млрд. (8,4%). Частка українського імпорту в КНР – лише 0,08%, а китайського в Україні – понад 12%.

товарній структурі, Україна експортує переважно сировину – кукурудзу та руди. Натомість, імпорт з КНР – високо- та середньотехнологічний (мобільні телефони та пристрої, діоди та комп’ютери).

У 2017 році, частка китайських інвестицій в економіці України становить лише 0,08%, у т.ч. $18 млн. – ПІІ у акціонерний капітал, $20 млн. – у боргові інструменти. У той же час, на ринку угод злиття і поглинання ситуація оптимістичніша. За 10 років китайські інвестори придбали компаній на суму $7,5 млрд.

В рамках ініціативи «ОДИН ПОЯС, ОДИН ШЛЯХ» китайські інвестори придбали підприємства енергетичного сектору ($180 млн.) та уклали контракт у транспортному секторі ($100 млн.). Також на завершальній стадії перебувають дві угоди у фінансовому та банківському секторах – купівля Українського банку реконструкції та розвитку, а також 25% акцій української фондової біржі ПФТС.

Найпривабливішими галузями для китайських інвесторів є сільське господарство, енергетика, транспортна інфраструктура та ІТ-сектор. Це можна пояснити суттєвим потенціалом України у цих галузях та стратегічними пріоритетами китайського уряду. Відповідно до оцінок FAO, Україна може забезпечити продовольством понад 600 млн. осіб.

Україна посідає друге місце за потужністю газотранспортної системи (178,5 млрд. куб.м/рік), сьоме місце – за встановленою потужністю АЕС. В енергетичному секторі для китайських інвесторів пріоритетом є альтернативна енергетика. Однак, враховуючі значні доведені запаси природного газу, Україна може збільшити видобування у 5 разів за умови інвестування $2 млрд.

Щодо транспортної інфраструктури, завдяки вигідному географічному розташуванню, Україна є основним транспортним та транзитним вузлом, що з’єднує Західну та Східну Європу та може стати великим транспортним хабом із мережею залізниць у 22 тис. кілометрів та довжиною доріг – 170 тис. км.

Значними темпами зростає ІТ-сектор, в Україні функціонують 1000 ІТ-компаній та понад 100 R&D центрів, а обсяг експорту ІТ-послуг становить $2 млрд. у 2017 році.

За оцінками Українського інституту майбутнього, до 2030 року загальна потреба в іноземних інвестиціях становить $275 млрд., або близько $20 млрд. щорічно. У тому числі, щорічно у сільське господарство – $5 млрд., на розвиток інфраструктури – $7,5 млрд., у електроенергетику – $830 млн., газовидобування – $2 млрд. Такі інвестиції дозволять забезпечити зростання економіки на 8%.

Для українського бізнесу пріоритетними можуть стати швидкозростаючі галузі в КНР, зокрема, електронна торгівля, туризм, логістика, ІТ-послуги, освіта, альтернативна енергетика, сільське господарство та охорона здоров’я.

На сьогодні, Україна та КНР є стратегічними партнерами, що закріплено в офіційних документах: Договорі про дружбу і співробітництво між Україною і КНР; Спільній декларації України і Китайської Народної Республіки про подальше поглиблення відносин стратегічного партнерства; Програмі розвитку відносин стратегічного партнерства між Україною та КНР на 2014-2018 рр. Також Україна долучилася до Ініціативи «Один пояс, один шлях» у 2017 році, підписавши план дій в межах «Економічного поясу Шовкового шляху» та «Морського Шовкового шляху у ХХІ ст.». Однак показники обсягів інвестицій та торговельного обігу між Україною та КНР свідчать, що стратегічне партнерство задеклароване лише в офіційних документах. На практиці, ми лише робимо перші кроки на шляху цієї ве ликої стратегічної співпраці.

ТОМУ, З ЕКОНОМІЧНОЇ ТОЧКИ ЗОРУ, НЕОБХІДНО ВЖИТИ НИЗКУ ЗАХОДІВ:

ПО-ПЕРШЕ, вступити до Азіатського банку інфраструктурних проектів. Ця міжнародна фінансова організація є основним інвестором в інфраструктурні проекти «Одного поясу, одного шляху». Без членства у ній ми не можемо розраховувати на зростання інвестицій в інфраструктурні проекти в Україні.

ПО-ДРУГЕ, сформувати чіткі інвестиційні пропозиції, розробити портфоліо інвестиційних проектів, які будуть вигідні для обох сторін.

ПО-ТРЕТЄ, укласти угоду про створення зони вільної торгівлі між Україною та КНР. Це призведе до поглиблення співпраці у різних галузях економіки. А також створити спеціальні економічні території з пільговим податковим режимом: спеціальні індустріальні, експортні та високотехнологічні території. В межах цих територій діятимуть нульова ставка на податок з прибутку (введення податку на виведений капітал), податок з доходів фізичних осіб, єдиний соціальний внесок (збір на пенсійне забезпечення від 2-7% відповідно до Закону про пенсійне забезпечення), податок на нерухомість на 5 років, на землю на 10 років.

Ольга Хоменко, експерт економічних програм Українського інституту майбутнього

Вперше опубліковано на сторінці sinologist.com.ua