Військові навчання як інструмент стримування

08.11.2018

ФОТО: www.unian.ua

Якою має бути стратегія протистояння по відношенню до Росії? Питання, яке останнім часом нерідко задається різним експертам. І вони з поважним виглядом дають довгі розлогі відповіді, про те, що і як потрібно робити.

Насправді відповідь дуже проста. Україна – не перша країна, яка несе на собі хрест протистояння з Росією, намагаючись вирватися з-під її впливу.

Через все це пройшли країни Варшавського договору і Балтії. За роки протистояння із «совком», а пізніше – з Росією, вони усвідомили: потрібно діяти діаметрально протилежно  заявам агресора.

Росія вимагає не проводити навчання НАТО поруч із своїми кордонами і називає це провокацією? Тоді це необхідно зробити. І чим масштабніше, тим краще.

От так і цього разу Польща і країни Балтіі разом Північноатлантичним альянсом розпочали військові навчання на своїх полігонах, у міжнародному повітряному просторі і акваторії Балтійського моря поблизу кордону з Російською Федерацією. 

Маневри під кодовою назвою Anakonda-2018 стартували 7 листопада в Республіці Польща. У навчаннях задіяні військовослужбовці з 10 країн НАТО і командні структури Альянсу. Основна частина маневрів складається з двох етапів: із 7 до 16 листопада – військові маневри, з 26 листопада до 6 грудня – командно-штабні навчання.

Учасники відпрацьовуватимуть взаємодію військових органів управління з цивільними та окремими елементами командних структур НАТО.

При цьому НАТО напівофіційно заявляє, що це все реакція на дії РФ в Азовському морі.

Тішить той факт, що нарешті й Україна почала усвідомлювати цю закономірність. І поступово формують подібну поведінку у відповідь на політику Кремля. А саме, ракетні навчання ППО ЗСУ як відповідь на проведення навчань Чорноморського флоту РФ з артилерійськими стрільбами у трьох районах Азовського моря з 28 жовтня по 3 листопада.

Проведення ракетних навчань з 1 по 4 листопада на полігоні «Ягорлик» Херсонської області, а у зв'язку із цим – перекриття повітряного простору на захід від Криму площею 45 тис. км2 на чотирьох денний період.

Як повідомляє командування Повітряних сил ЗСУ, було випущено більше 30 зенітних ракет по реальних і імітованих мішенях з семи типів зенітних ракетних комплексів: С-300ПС, С-300ПТ, С-300В1, "Бук-М", "Оса-АКМ", С -125М1, С-125-2Д1.

Експерт з національної безпеки та оборони Українського інституту майбутнього Іраклій Джанашия