Експерти розповіли, чи можлива сьогодні реформа Ради Безпеки ООН

22.11.2018

ФОТО: www.ukrinform.ru

Радбез ООН у нинішньому вигляді не може гарантувати мир та безпеку в сучасних конфліктах.

З такою заявою виступив у вівторок на засіданні Генасамблеї ООН радник Постійного представництва України при ООН Едуард Фесько. За його словами, орган необхідно реформувати, інакше люди і далі будуть гинути через безсилля механізмів цієї організації.

Ідея реформи цього міжнародного інструменту врегулювання конфліктів вже давно висить у повітрі. Однак експерти Українського інституту майбутнього впевнені: у найближчому майбутньому цього не відбудеться.

"Якщо дивитися на реальний баланс сил, Радбез ООН не буде реформуватися, поки її новий формат не узгодять між собою США, Росія, Китай, Німеччина, Франція, Японія і, можливо, ще декілька нових регіональних гравців. Зважаючи на те, що інтереси сторін діаметрально протилежні, згоди між ключовими гравцями немає", - пояснює експерт програми "Міжнародна і внутрішня політика" УІМ Ігор Тишкевич.

Тобто єдиною умовою для початку, щонайменше, перемовин про нову формат Радбезу є політична воля його 5 постійних членів (США, Росії, Китаю, Британії та Франції). Однак, ніхто наразі не має уявлення про те, як має працювати змінений орган.

"Будь-яке реформування, яке колись було представлене, наприклад, колишніми секретарями Радбезу, це або розширення складу органу (як варіант, включення туди Індії, Бразилії, ПАР), або відмова від права вето", - зазначає експерт програми "Міжнародна та внутрішня політика" УІМ Ілія Куса.

Але обидва варіанти є небажаними для більшості сторін.

"На перший варіант погодяться не всі гравці, оскільки буде багато питань, чому одні держави були включені, а інші – ні. Це означає затяжну політичну боротьбу. Наприклад, якщо для США та Китаю було б вигідно включити Бразилію до складу органу (при її нинішньому керівництві), то для Росії не дуже, - пояснює експерт. – А відмовлятися від права вето ніхто, перебуваючи у  здоровому глузді, не буде. Оскільки тоді вони будуть відповідати за власні сумнівні військові кампанії".

Йдеться не лише про анексію Криму – всі інші країни так само беруть участь у конфліктах, які підпадають під Юрисдикцію ООН. При цьому випадки, коли Радбез лишався абсолютно безсилою перед махінаціями великих політичних гравців, траплялися неодноразово.

"Наприклад, США втручалися у громадянські війни в Латинській Америці. Також було рішення Міжнародного суду ООН по Нікарагуа. Тоді коли було засуджено Америку та визнано, що спецвійська США брали участь у громадянській війні в цій країні на боці повстанців, фінансували їх та навіть допомагали зброєю, - говорить Ілія Куса. – Суд зобов’язав Штати виплатити компенсацію Нікарагуа. Але все було заблоковано через Раду Безпеки – Америка просто відмовилася виконувати рішення суду".

Росія так само  зловживає своїм правом вето.

"Наприклад, у ситуації з Сирією вона накладала його 11 разів", - розповідає експерт з національної безпеки та оборони УІМ Іраклій Джанашия. – Тому для України було б вигідно, якби РФ виключили зі складу Ради Безпеки. Але на відкритий конфлікт з Росією наразі ніхто не піде".

Таким чином, реформа органу сьогодні є неможливою за будь-яких сценаріїв, а заява української делегації виглядає як виключно політична.

"На Радбезі часто лунають такі зауваження. Це засвідчує, що існуючий стан речей когось не задовільняє, але реальних важелів впливу ми не маємо", - підсумував Ігор Тишкевич.