ФОТО: politeka.net
Минулого місяця ми вже висвітлювали ключові показники Державного бюджету на 2019 рік.
До другого читання в проект Закону України про «Державний бюджет на 2019 рік» були внесені такі зміни:
- доходи зросли на 17,8 млрд. грн. до 1026,13 млрд. грн. (26% ВВП);
- видатки зросли на 17,4 млрд. грн до 1112,13 млрд. грн. (28,2% ВВП).
Зміни у доходній частині Державного бюджету відбулися за рахунок:
- збільшення податкових надходжень на 11,5 млрд. грн. до 860,7 млрд. грн. (21,8% ВВП), а саме зростання доходів від податку на прибуток (+2,9 млрд. грн.), ренти (+9,7 млрд. грн.), ПДВ (+0,8 млрд. грн.), ввізного мита (+0,2 млрд. грн.), а також зменшення обсягів надходжень від акцизного податку (-3,4 млрд. грн.);
- збільшення неподаткових надходжень на 6,2 млрд. грн. до 155,4 млрд. грн. (3,9% ВВП), у т.ч. зростання доходів від власності та підприємницької діяльності (+2 млрд. грн.), власних надходжень бюджетних установ (+1,4 млрд. грн.).
Зміни у видатковій частині Державного бюджету обумовлені приростом витрат на:
- соціальний захист та забезпечення (+21,3 млрд. грн. до 199,6 млрд. грн.);
- освіту (+4,3 млрд. грн. до 53,1 млрд. грн.);
- економічну діяльність (+3,4 млрд. грн до 80,6 млрд. грн.);
- охорону здоров’я (+3,1 млрд. грн. до 38,4 млрд. грн.);
- громадський порядок (+1,7 млрд. грн. до 132,8 млрд. грн.);
- охорону навколишнього середовища (+1,4 млрд. грн. до 6,8 млрд. грн.);
- оборону (+0,05 млрд. грн. до 104,4 млрд. грн.).
А також зменшенням витрат за такими статтями Державного бюджету, як: бюджетні трансферти (- 16,1 млрд. грн. до 288,4 млрд. грн.), загальнодержавні функції (- 1,1 млрд. грн. до 197,2 млрд. грн.), духовний та фізичний розвиток (-0,5 млрд. грн. до 10,5 млрд. грн.), ЖКХ (-0,24 млрд. грн. до 0,16 млрд. грн.).
Витрати на споживання збільшилися на 5 млрд. грн. до 967,4 млрд. грн. (87% сукупних видатків), утім зросли і видатки на розвиток на 12,3 млрд. грн. до 142,8 млрд. грн.
Незмінними залишилися показники державного боргу та дефіциту.
Видатки на погашення державного боргу – 272,3 млрд. грн:
- внутрішнього – 150,5 млрд. грн.;
- зовнішнього – 121,8 млрд. грн. (або 4,14 млрд. дол).
Видатки на обслуговування державного боргу – 145,2 млрд. грн.:
- внутрішнього – 88,98 млрд. грн.;
- зовнішнього – 56,44 млрд. грн. (або 1,92 млрд. дол.).
Усього видатки з обслуговування та погашення державного зовнішнього боргу становлять 417,5 млрд. грн. або 10,6%ВВП (14,2 млрд. дол.). З них перед іноземними кредиторами – 6,1 млрд. дол. (4,4% ВВП).
Граничний дефіцит бюджету на рівні 2,3% ВВП, що є в межах норми для країн, що розвиваються, та становить 88,99 млрд. грн. Враховуючи досвід минулих кризових та передвиборчих років, обсяг граничного дефіциту може бути збільшено в межах 3% ВВП. Ризики збільшення дефіциту пов’язані із невиконанням частини фінансування державного бюджету. Зокрема неотримання кредитних ресурсів в повному обсязі – 345,9 млрд. грн., а також в повному обсязі надходжень від приватизації – 17,1 млрд. грн.
Таким чином, бюджет залишається соціально орієнтованим, а основний компенсатор збільшення видатків на соціальне забезпечення та захист – це податкові надходження.
Їхня частка у сукупних доходах становить 84%, у т.ч. ПДВ (434,8 млрд. грн.), акцизний податок (130 млрд. грн.) податок та збір на доходи фізичних осіб (106,2 млрд. грн.), податок на прибуток (95,5 млрд. грн.). Із зростанням податкового тиску не сприятиме активізації економічної діяльності, інвестиційній привабливості та призведе до зниження темпів зростання ВВП.
Окрім цього, в Державному бюджеті закладено суттєві витрати на погашення та обслуговування державного боргу, які складають 417,5 млрд. грн. Це понад аніж третина Держбюджету та 82,5% міжнародних резервів. У випадку дефіциту фінансових ресурсів для виконання боргових зобов’язань може виникнути дефолт, або це обумовить проведення ще однієї реструктуризації.
Отже, дві ключові проблеми Державного бюджету:
- Бюджет «споживання», а не розвитку, що не створює можливостей для прискореного економічного зростання та обтяжено податковим тягарем на суспільство;
- «Борговий» бюджет: фінансування дефіциту Держбюджету за рахунок зовнішніх та внутрішніх запозичень.
Експерт економічних програм Українського інституту майбутнього Ольга Хоменко