Події в Азові: оцінюємо можливості для України

26.11.2018

У ніч на 26 листопада Росія розпочала ескалація конфлікту в Азовському морі, зініціювавши сутичку між військовими кораблями обох сторін у Керченській протоці.

Як наслідок – екстрена нарада РНБО прийняла рішення ввести воєнний стан, за який сьогодні буде голосувати парламент.

Український інститут майбутнього зібрав думки експертів про те, що відбулося в Азовському регіоні, чим це загрожує Україні і як події можуть розвиватися далі.

Британський генерал у відставці та експерт УІМ з питань національної безпеки та оборони Глен Грант вважає, що МЗС та найвищі державні особи мають організовано та рішуче розгорнути дипломатичний тиск на Росію. «Офіційні та відкриті скарги повинні бути направлені в усі міжнародні організації, в яких членствує Росія. Їх необхідно надіслати в ООН, СОТ, ОБСЄ і в спільні підприємства, пов'язані з Чорним морем», – закликає він.

Це – єдиний спосіб, в який можна змусити РФ відчути міжнародний тиск і піти на поступки. Також експерт відзначає, що це шанс для України розпочати «роботу безпосередньо з США і ЄС, спрямовану на посилення санкцій».

На думку пана Гранта, піар-кампанія повинна бути масовою і безжальною.

“Треба закликати США та інші держави з потужними військово-морськими силами надати судна і зброю на умовах довгострокового кредиту. А також прямо закликати президента  НАТО до постійної присутності військово-морських сил Альянсу, щоб зберегти морські шляхи до Одеси відкритими”, – зазначив він.

За словами експерта з національної безпеки та оборони УІМ Іраклія Джанашия, це привід нагадати Росії та міжнародній спільноті про забуте питання окупації Криму, а також порушення російською стороною Конвенції ООН 1982 року (у вигляді постійних затримань комерційних судів в Азовському морі флотом РФ), подати позов на Росію по відшкодуваню збитків, звинуватити агресора у піратстві та навіть підняти питання про повернення українських суден, втрачених через окупацію півострова.

"Інше завдання української влади – розібратися з причинами інциденту (шестеро військових поранено внаслідок сутички в Азовському морі). Наше військове командування непрофесійно відреагувало на ситуацію в Керченській протоці, плану "Б" як завжди не було", - зазначає директор програми "Міжнародна і внутрішня політика" УІМ  Юрій Романенко. "Чому український військовий корабель не мав озброєних морських піхотинців на борту з важкими кулеметами, протитанковою та протиповітряною зброєю? Хтось має відповісти за цю недбалість", - додає Глен Грант.

Експерти зазначають: якщо ніхто не уникає ескалаційного варіанту, значить, він вигідний. "Напевно тому, що настав час зміцнювати патріотичні настрої за 4 місяці до виборів", - пояснює Юрій Романенко.

Врешті-решт, сутичка у Керченській протоці призвела до розгляду рішення про впровадження воєнного стану. "Це означає відсутність виборів, можливе обмеження свобод (незважаючи на заяви президента) і т.д. Якщо термін воєнного стану перевищить за часом позначку 4 місяці - можна забути про виборчі кампанії на 2019 рік", - відзначає експерт програми "Міжнародна і внутрішня політика" УІМ Ігар Тишкевич.

За словами Юрія Романенка, військовий стан може серйозно вдарити по економіці, зокрема, курсу гривні. А як пояснити інвесторам, що військовий стан в Україні не несе ризику?

Ці та безліч інших питань лишаються відкритими, адже такого різкого розгортання конфлікту не очікував ніхто. Українцям залишається очікувати на рішення парламенту та не поширювати панічні настрої, які точно не сприятимуть вдалому вирішенню ситуації.