Що не так із газовою благочинністю від Юлії Тимошенко?

28.11.2018

Восени 2018 року, на фоні загострення спекуляцій стосовно цін на газ, Юлія Тимошенко неодноразово почала заявляти про можливість зниження цін, передусім для населення. Схема, у баченні Тимошенко, проста і вкрай не нова. Газ, що видобувається державною компанією Укргазвидобування (УГВ), пропонується продавати населенню та підприємствам теплокомуненерго за ціною, близькою до собівартості видобування.

Тимошенко заявляла, що ціну можна знизити удвічі чи навіть втричі. Наскільки це реально та до яких наслідків це може призвести?

Тимошенко достатньою добре знає галузі видобутку та торгівлі газом, і безумовно не може не розуміти усіх причинно-наслідкових зв’язків. Виникає запитання: чи озвучені нею пропозиції є реальними чи ж маніпуляцією, розраховані на електорат, які, в кінцевому результаті, можуть зумовити лише економічні та суспільні збитки?

За оцінками аналітиків Українського інституту майбутнього, у 2017 р. розрахункова собівартість видобутку тисячі кубометрів газу компанією УГВ складала $ 63,8 (на основі публічної звітності НАК «Нафтогаз України» та Укргазвидобування). Зважаючи на обсяги видобутку у 15,3 млрд м3, чистий дохід від операційної діяльності компанії (без вирахування прибутку) склав 1,239 млрд $. Минулого року обсяги споживання газу в Україні склали:

  • 15,8 млрд м3 населенням;
  • 0,5 млрд м3 бюджетними установами;
  • 1 млрд м3 об’єктами теплокомуненерго.

З 1 листопада 2018 р. уряд визначив нову ціну газу для населення – 8 550 грн за тисячу кубометрів. У випадку зниження її вдвічі, як це пропонує Юлія Тимошенко, знизиться й ціна реалізації газу УГВ. Що ж буде, якщо ціна УГВ скоротиться, наприклад, до 3 117,75 грн (порівняно із 4 849 грн., за якою УГВ реалізовувала газ до підвищення цін наприкінці 2018 р.).

У випадку ж, якщо кінцева ціна для споживачів буде знижена вдвічі, то ціна реалізації УГВ складатиме 2 706,16 грн. У такому разі, чистий дохід (після оподаткування) діяльності з видобутку та реалізації 1 тисячі м3 газу складатиме ще менше – $ 26,89. А це означає ще менше ресурсів для інвестування.

За такої ціни, чистий дохід (після оподаткування) діяльності з видобутку та реалізації 1 тисячі м3 газу складатиме $ 38,95. Це, на перший погляд, може здаватись достатнім для роботи компанії. Проте, чи достатньо цих коштів з огляду на необхідність інвестування у нарощення видобутку, досягнення енергетичної незалежності та самозабезпечення України газом? Недофінансування необхідних капітальних витрат може й зумовити скорочення обсягів видобутку з уже працюючих свердловин.

У 2017 р. Україна імпортувала 14,1 млрд м3 газу, загальною вартістю близько 3,4 млрд $. Імпорт, як відомо, означає відтік валюти із країни та недоотримання внутрішнього виробництва, обмежуючи можливості росту ВВП. За оцінками Українського інституту майбутнього, для досягнення самозабезпечення України газом необхідно щонайменше 3-3,5 млрд доларів інвестицій. Нарощення власного видобутку – це нові робочі місця, збільшення доходів бюджету та зростання ВВП країни.

Відповідно до Концепції розвитку газовидобувної галузі України (спрямована на реалізації цілі енергетичної незалежності України), обсяг інвестицій, необхідних для розвідки та видобутку газу із нових типових родовищ складає 87-150 $ в розрахунку на тисячу кубометрів.

Тож зрозуміло, тих $ 38,95, які залишатимуться в УГВ у випадку впровадження пропозиції Тимошенко зі зниження ціни газу, буде недостатньо для нарощення видобутку. Наслідок очевидний – поступове виснаження існуючих родовищ, скорочення обсягу видобутку, посилення залежності України від зовнішніх постачальників газу та втрата будь-яких шансів на перетворення в експортера газу.

За результатами 2017 року, чистий дохід після оподаткування на 1 кубометр УГВ склав $ 81,24 – це мінімально необхідні обсяги для нарощування інвестицій у реальне зростання газовидобутку. У 2017 р компанія здійснила інвестицій на суму 11,6 млрд грн, порівняно із 5,89 у 2016 р. І ці суми значно нижчі від оцінок інвестицій необхідних для виходу України на самозабезпечення газом.

Проте це не єдина проблема, яка буде наслідком пропозиції Юлії Тимошенко по зниженню ціни.

По–перше, встановлення відмінних цін на газ для різних категорій споживачів (наприклад, для промисловості та населення) лише відкриває поле для маніпуляцій та фінансових оборудок – списання газу на потреби населення та подальший продаж промисловим споживачам. У 2013-2014 рр., за публічними оцінками, такі махінації зумовили збитків у 7,14 млрд грн. (це, зрозуміло, було б неможливим без покровительства зі сторони окремих високопосадовців). Це буде черговою перепоною для формування реального ринку газу в Україні, торгів та встановлення внутрішньої ринкових ціни газу для України.

Інша проблема – енергоощадність. Україна є найбільш енергомісткою країною Європи. Водночас економне використання газу, скорочення його втрат не відбуватиметься при низьких цінах на ресурсу. За даними НАК Нафтогазу України, підвищення цін на газ забезпечило скорочення споживання на 2 млрд кубометрів щороку лише за рахунок заходів з енергоощадності та заміщення на інші, дешевші та доступніші види палив. За власними розрахунками Інституту, за умови запровадження ринково ціноутворення на енергоносії, рентабельність інвестицій в заходи з підвищення енергоощадності в окремих випадках може сягати 40 %.

Тож чисто технічно, реалізувати ідеї Юлії Тимошенко про зниження ціни для населення  можна. Навіть незважаючи на те, що це буде суперечити принципам роботи ринку природного газу, створення якого передбачено чинним законодавством. Проте, такий крок фактично призведе до низки негативних наслідків:

  1. Виникнення передумов до згортання обсягів видобутку та посилюватиметься імпортна залежність України в постачаннях газу.
  2. Створення можливостей для зловживань на ринку газу за рахунок диференціації цін.
  3. Скорочуватимуться надходження до бюджету, сповільнюватимуться темпи росту ВВП та послаблюватиметься національна валюта.
  4. В кінцевому рахунку, наведені вище наслідки вплинуть на благополуччя слабо захищених верств населення, за яких так вболіває лідерка Батьківщини.

Експерт напрямку "Енергетика" Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп