Політична криза в Молдові? - дайджест новин від сусіда

18.12.2018

Фото: Delo.ua

Політична криза в Молдові набирає обертів. Конституційний суд вже вп'яте тимчасово відсторонює президента від виконання обов'язків, парламент користується можливістю та приймає закони, які б не підписав Додон. В той же час кризові явища розповсюджуються на внутріполітичні процеси та призводять до кадрових змін. А частина проєвропейської опозиції виступає з різкою критикою політики Румунії щодо молдовського питання.

Про це та інше читайте в короткій добірці новин з Молдови за 10-16.12.2018 р.

 

10 грудня Конституційний суд Молдови в п’ятий раз тимчасово відсторонив президента Ігоря Додона від посади після того, як він вдруге відмовився підписати 5 законодавчих актів, за які проголосував парламент. Додон продовжить виконувати всі свої повноваження, однак спікер парламенту отримав право підписати замість нього 5 вищезгаданих законів. Мова йде про новий Кодекс про телерадіомовлення, закон про продаж землі колишнього Республіканського стадіону посольству США, закон про перейменування свята 9 травня в «День Європи» та 2 закони про перепідпорядкування карабінерів уряду.

В цей же день спікер парламенту Андріан Канду підписав всі 5 законів та звинуватив Додона в ігноруванні Конституції. У свою чергу президент Молдови висловив впевненість, що після виборів всі ці закони буде відмінено, а також пообіцяв змінити після них склад Конституційного суду.

 

10 грудня президент Ігор Додон затвердив Іона Кіку на посаді міністра фінансів. Додон назвав Кіку справжнім професіоналом та запевнив його у підтримці адміністрації президента протягом всієї майбутньої каденції міністра фінансів. Нагадаємо, що позиція міністра фінансів стала вакантною після того, як голова Національного банку Сергій Чокля подав у відставку, а на його місце призначили Октавіана Армашу, який тоді був міністром фінансів. До призначення на нову посаду Іон Кіку займав посаду держсекретаря міністерства фінансів.

 

11 грудня Майя Санду (очільник Партії «Дія і справедливість») та Андрей Нестасє (очільник Партії «Платформа гідність і порядок») розкритикували дії Румунії, яка заблокувала на рівні Ради ЄС критичну заяву щодо нинішньої молдовської влади. Санду і Нестасє заявили, що румунський уряд підтримує режим Плахотнюка завжди, коли тому це потрібно, і звинуватили лідерку правлячої партії Румунії Лівіу Драгня у тому, що її особисті відносини з Плахотнюком переважають над національними інтересами її країни.

 

11 грудня на засіданні виконавчого комітету та республіканської ради Партії соціалістів було прийнято рішення бойкотувати референдум щодо скорочення кількості депутатів парламенту. Пізніше під час прямої лінії в соціальній мережі «Однокласники» президент Ігор Додон закликав громадян не звертати уваги на бюлетні для референдуму. Натомість, він попросив їх сконцентруватися на виборі партії та депутата на одномандатному окрузі. Про бойкот референдуму оголосила і Партія комуністів. Спікер парламенту та член Демократичної партії Андріан Канду заявив, що очікував таких дій від комуністів, але здивований поведінкою соціалістів і назвав це рішення «дитячими іграми і емоціями». Нагадаємо, що за ініціативою демократів в один день з парламентськими виборами пройде консультативний референдум, на якому громадяни голосуватимуть за скорочення кількості депутатів парламенту з 101 до 61 та надання права населенню відкликати депутатів.

 

12 грудня представники передвиборчого блоку ACUM Майя Санду і Андрей Нестасє в Брюсселі передали Петрасу Аустревічусу, доповідачу Європарламенту по Молдові, петицію з 50 тисячами підписів з проханням про допомогу у розслідування викрадення мільярду доларів з банківської системи Молдови у 2014 році. Крім цього, вони зустрілися з єврокомісаром з розширення Йоханнесом Ханом. Він запевнив, що ЄС уважно слідкуватиме за перебігом передвиборчої кампанії і виборів у Молдові. Нагадаємо, що у 2014 році в результаті шахрайства з 3 молдовських банків зник 1 мільярд доларів – еквівалент 12% ВВП Молдови. До цього часу гроші не повернуті, а Європарламент нещодавно висловив незадоволення відсутністю прогресу в розслідуванні цієї афери.

 

11 грудня Ліберальну партію (ЛП) покинув віце-голова партії Валеріу Мунтяну. Він пояснив свої дії тим, що ЛП прийняла рішення не приєднуватися до передвиборчого блоку ACUM для спільної участі в парламентських виборах. Сам Мунтяну висловим бажання приєднатися до цього блоку і його одразу в цьому підтримала Партія «Дія і солідарність», яка є членом ACUM. Голова ЛП Дорін Кіртоаке у свою чергу повідомив, що його партія не відмовлялась приєднатися до ACUM і переговори тривають. А вже 16 грудня він заявив, що Ліберальна партія готова приєднатися до передвиборчого блоку. Відповіді на його заяву поки не було. Натомість, в цей же день Майя Санду і Андрей Нестасє підписали угоду про інституціоналізацію ACUM. Наразі блок створили без участі не тільки ЛП, а і Ліберально-демократичної партії, яка ще раніше дала згоду на приєднання. Нагадаємо, що блок ACUM був створений Партією «Дія і солідарність» (очільник – Майя Санду) і Партією «Платформа гідність і порядок» (очільник – Андрей Нестасє) для участі єдиним фронтом у парламентських виборах. Вони запропонували влитися Ліберальній партії і Ліберально-демократичній партії. \

 

Минулого тижня в Молдові відбувся ряд кадрових перестановок. 11, 13 та 14 грудня обрали трьох нових суддів Конституційного суду. Ними стали колишній генпрокурор Корнеліу Гурін та депутати від Демократичної партії Артур Решетніков і Раїса Апольскі. Президент Ігор Додон заявив, що демократи бояться втрати влади і тому намагаються забезпечити присутність своїх людей у державних органах навіть після поразки. 14 грудня парламент також затвердив відставку трьох членів Національного агентства з регулювання енергетики, повноваження яких спливуть 1 березня. Ще 2 керівники цього агентства подали у відставку 2 тижні тому. Крім того, в цей день парламент призначив трьох нових членів Координаційної ради з телебачення і радіомовлення (КРТР) – депутата Демократичної партії Корнеліу Міхалаке, голова юридичного відділу КРТР Юліана Рошку і заступник голови відділу ліцензування, дозволів і моніторингу КСТР Лідію Візіру.

 

14 грудня відбулось засідання Апеляційної палати у справі В’ячеслава Платона. Він звинувачується за 2 епізодами – викрадення грошей з Banca de Economii у 2014 році (схема «Російський ландромат») і махінації в Moldovasig у 2016 році. Апеляційна палата повністю задовольнила клопотання прокурора щодо засудження Платона до 25 років позбавлення волі. Присуд тепер можна оскаржити у Вищій судовій палаті. Сам Платон заявив, що судді так поспішали з винесенням вироку, щоб зробити подарунок під день народження Влада Плахотнюка 28 грудня. В’ячеслав Платон – молдовський мільярдер та колишній депутат парламенту. У 2016 році його затримали в Україні та екстрадувати в Молдову, після чого розпочався судовий процес проти нього.

 

14 грудня Держдума РФ прийняла в другому читанні законопроект, який спрощує правила отримання громадянства для «співвітчизників, що проживають в країнах зі складною суспільно-політичною і економічною ситуацією». Зміни в першу чергу спрямовані на українців, але голова комітету з розвитку громадянського суспільства, питань громадських і релігійних об’єднань Сергій Гаврилов раніше заявляв, що закон може стосуватися не лише України, а і Придністров’я, Молдови та Прибалтики.

Яр Батог, стажер УІМ