» Новини » Cекрети молдавської політики та об’єднання правих проєвропейських сил – дайджест новин з Молдови

Cекрети молдавської політики та об’єднання правих проєвропейських сил – дайджест новин з Молдови

Подією тижня в Молдові стала публікація раніше засекреченої доповіді слідчої комісії парламенту у справі «Відкритого діалогу», яка серед іншого б’є по позиціях Майї Санду і Андрей Нестасє. У свою чергу ці політики продовжують об’єднавчі процеси на «правому фланзі» і до них долучаються нові партії. Тим часом у Придністров’ї колишнього президента засудили до позбавлення волі, а чинний глава «республіки» представив стратегію розвитку на 8 років та готується до зустрічі з Ігорем Додоном 25 грудня. 

Ці та інші новини в дайджесті новин з Молдови за 16-23 грудня.

17 грудня слідча комісія парламенту опублікувала доповідь у справі фонду «Відкритий діалог». Автори доповіді стверджують, що фонд отримував фінансування від Петра Козловського, який співпрацює з підприємствами ВПК Росії, від офшорних компаній задіяних у «російському ландроматі» та у банківському шахрайстві 2014 року. Також «Відкритий діалог» звинувачують в отриманні грошей від В’ячеслава Платона та лобіюванні його інтересів. Також у доповіді зазначено про фінансування фондом політичної діяльності Партії «Дія і справедливість» Майї Санду та Партії «Платформа гідність і правда» Андрея Нестасє.

Після публікації доповіді Санду заявила, що шляхом публікації влада хоче підготувати ґрунт для зняття її і Нестасє з виборів. Тим часом Прокуратура з боротьби з організованою злочинністю та особливих справ повідомила, що направила повістку на допит Людмилі Козловській на 27 грудня, однак сама Козловська каже, що не отримувала повістку.

Нагадаємо, що у Молдові була створена слідча комісія для розслідування діяльності фонду «Відкритий діалог» та його президента Людмили Козловської, які звинувачуються в співпраці з російськими спецслужбами та фінансуванням партій Санду і Нестасє в Молдові.

В Молдові продовжуються об’єднавчі процеси серед правих партій, які себе позиціонують як проєвропейські та/або прорумунські. 17 грудня про підтримку передвиборчого блоку ACUM Майї Санду і Андрей Нестасє заявили одразу дві сили – Ліберально-реформаторська партія та Партія національної єдності. ЛРП позиціонують себе як ліберальну проєвропейську партію, вони утворились після відділення від Ліберальної партії у 2013 року. ПНЄ – уніоністська партія, почесним президентом якої є колишній президент Румунії Траян Бесеску. Крім того, Ліберально-демократична партія направила своїх представників в комісію з меритократії ACUM, яка буде обирати кандидатів в депутати від передвиборчого блоку. Хоча Ліберальна партія теж заявила про готовність співпраці з ACUM, домовитись сторонам поки не вдалося.

Представники всіх основних партій висловились щодо можливих коаліцій після парламентських виборів. Президент Ігор Додон, який одночасно є лідером Партії соціалістів, виключив можливість утворення коаліції з ПДС, ППГП чи Демократичною партією. За його словами, якщо соціалісти не отримають достатньо голосів для самостійного формування уряду, а праві партії не зможуть об’єднатися, парламент піде на дострокові вибори. У свою чергу лідер Партії «Дія і солідарність» Майя Санду заявила, що в жодному разі не піде на коаліцію з демократами, які «знищують їх країну». Однак спікер парламенту та один з лідерів ДП Андріан Канду висловив сподівання, що ці заяви – лише передвиборча боротьба і його партії після виборів вдастся домовитися з ПДС та ППГП для формування уряду. Крім того, він спростував можливість союзу з Партією соціалістів, оскільки програмні засади політичних сил кардинально протилежні.

Ще 25 липня президент Ігор Додон звернувся до Конституційного суду з проханням витлумачити норми Основного закону, які, на його думку, свідчать про те, що парламент не може приймати без його згоди рішення, що стосуються національної безпеки та оборони. Приводом тоді стала прийнята парламентом напередодні Національна стратегія оборони і план дій з її впровадження на 2018-2022 роки. 21 грудня Конституцій суд виніс рішення за цим зверненням та постановив, що претензії президента не обґрунтовані, а парламент має виключну законодавчу компетенцію у сфері нацбезпеки і оборони. У свою чергу в адміністрації президента заявили, що таке рішення КС протирічить духу Основного закону та підриває роль глави держави як гаранта суверенітету, єдності і територіальної цілісності.

23 грудня Національне бюро статистики опублікувало дані, згідно з якими кількість студентів в Молдові за останні 7 років скоротилась зі 100 тис. до 60 тис. Скоротилась і кількість вищих навчальних закладів – з 15 до 10. Ці дані підтверджують давній тренд на відтік населення (особливо молодого) з Молдови.

18 грудня президент Ігор Додон відвідав з офіційним візитом Ізраїль, де провів зустрічі з президентом Реувеном Рівліном, очільником Кнессету Йоелем Едельштейном та прем’єр-міністром Біньяміну Нетаньягу. Це перший візит президента Молдови в Ізраїль з 2004 року. Сторони підкреслили необхідність активізації торговельно-економічних відносин, а Додон поінформував партнерів про свою стратегію «збалансованої зовнішньої політики» та виразив сподівання на її підтримку. Крім того, президент Молдови провів зустріч з представниками молдовської діаспори в Ізраїлі, яка складається з приблизно 20 тисяч молдовських громадян та 100 тис. вихідців з Молдови. Також Додон на зустрічі з керівництвом Євро-азійського єврейського конгресу пообіцяв розглянути питання переносу посольства з Тель-Авіву в Єрусалим зі всією серйозністю.

22 грудня прем’єр-міністр Павел Філіп провів телефонну розмову з президентом України Петром Порошенком. Сторони приділили особливу увагу контролю над державним кордоном та висловили готовність розширити спільне патрулювання кордону на його придністровській діляці. За 3 дні до того, 19 грудня представники Молдови, України та Грузії підписали Меморандум про співпрацю в питанні реінтеграції окупованих територій. Мова йде про Придністров’я в Молдові, Крим та окуповану частину Донбасу в Україні, Південну Осетію та Абхазію в Грузії.

22 грудня Придністровський суд заочно засудив колишнього президента Євгена Шевчука до 16 років позбавлення волі. Колишній очільник ПМР звинувачується у хабарництві та перевищенні своїх повноважень. Євген Шевчук очолював самопроголошену «республіку» з 2011 по 2016 рік. У червні 2017 року з нього зняли імунітет і він разом з сім’єю покинув Придністров’я, втікши до Кишинева. Після короткого перебування там Шевчук виїхав і з Молдови. 

19 грудня на прес-конференції президент Придністров’я Вадим Красносєльский представив стратегію розвитку «республіки» на 8 років. За його словами, національна ідея ПМР складається з 3 компонентів – незалежності та міжнародного визнання, формування «придністровського народу», побудови соціально-орієнтованої держави з ринковою економікою. Красносєльский наголосив на необхідності розвивати добросусідські відносини зі всіма державами та підтвердив бажання продовжувати контакти з Ігорем Додоном у форматі «1+1». Пріоритетним питанням для вирішення він назвав налагодження телефонного зв’язку між обома берегами Дністра. Нагадаємо, що на 25 грудня запланована зустріч Вадима Красносєльского та Ігоря Додона в Бендерах.

Яр Батог, стажер УІМ