Угорщина проти мігрантів, але з законом про понаднормовий робочий час

28.12.2018

19 грудня Угорщина, разом з Польщею, Чехією, Ізраїлем та США, виступила проти прийняття Глобального міграційного пакту ООН. Хоча й документ не має юридично зобов’язуючої дії, протест Угорщини яскраво свідчить про незмінне ставлення країни до прийняття мігрантів. Незважаючи на зростаючий скептицизм Угорщини щодо ініціатив ЄС та ООН, країна демонструє економічне зростання та соціальне процвітання. Мінімальні заробітні плати зростають, сімейна політика-успішна, діти Карпатського басейну все більше отримують можливості навчатись в угорських закладах. Крім того, Угорщина не забуває подбати про власну безпеку. Міноборони прийняло рішення придбати нові системи ПРО. А от настрій населення не надто позитивний, хоча й проурядові опитування свідчать, що населення підтримує уряд, а не вуличні протести, викликані так званим «рабським законом». Янош Адер все-таки підписав закон про понаднормовий робочий час. Про це та інше читайте у новій підбірці новин Угорщини 19-25 грудня.

 

Дослідження фонду «Századvég» виявило, що угорці підтримують правопорядок і виступають проти насильства вуличних протестів, які ставлять під сумнів легітимність уряду. Опитування показало, що 88% респондентів чули про демонстрації, тоді як 85% опитаних заявили, що агресія проти поліції та вандалізм неприпустимі. Загалом 80% опитаних проти того, щоб опозиційні політики «заохочували прихильників насильства», тоді як 15% назвали це прийнятним. Більше того, 73% респондентів заявили, що насильницькі демонстрації є неприйнятним методом повалення уряду, тоді як 25% вважають його прийнятним.

Угорщина була однією з 5 країн, що проголосували проти Глобального пакту ООН з міграції в Нью-Йорку. Генеральна Асамблея ООН ухвалила договір з 152 країнами, які голосували «за», 5 «проти», 12- утрималися. Звертаючись до Генеральної Асамблеї напередодні голосування, міністр закордонних справ Петер Сіярто сказав, що «Угорщина не підтримає цю угоду, оскільки більшість її цілей суперечить національним інтересам Угорщини. ООН зробила серйозну помилку, тому що план був незбалансованим, упередженим і надзвичайно проміграційним. Автори документу не звертали уваги на інтереси європейських мешканців, а виконання плану сприятиме більшій міграції і призведе до серйозних ризиків».

Мінімальна заробітна плата Угорщини має збільшитися у 2019 році до 150,000 форинтів на місяць для некваліфікованих і 200 000 форинтів для кваліфікованих робітників. Це означає, що мінімальна заробітна плата Угорщини зросте більш ніж удвічі після того, як у 2009 році прийшов до влади уряд Орбана. Ці цифри базуються на угоді, досягнутій між урядом, роботодавцями та працівниками.

У першій половині цього року валовий середній дохід склав 324 400 форинтів, а чистий середній дохід - 215 700 форинтів, що на 11,6% більше, ніж за аналогічний період минулого року, згідно з даними Центрального статистичного управління.  Зріст обумовлений збільшенням обсягу робочої сили, мінімальною заробітною платою та гарантованою мінімальною заробітною платою на 8% і 12%.

Міністерство оборони вирішило закупити сучасну систему ПРО. Ця угода була підписана в четвер з представниками Airbus в Будапешті.  Нова система (SAMOC) може надавати швидку, надійну, точну і узгоджену інформацію. Таким чином, угорські сили оборони можуть якнайшвидше захистити себе від високо захищених або інших важливих об'єктів і літаків (вертольотів, ракет, безпілотників), які загрожують населенню країни.

Янош Адер, президент Угорщини, підписав закон про понаднормову роботу. Він пояснив, що закон не суперечить Основному закону, положення, що захищають працівників, не порушуються, і роботодавець не може карати працівників, якщо вони не виконують роботу. Президент порівняв положення нового закону про понаднормовий час з іншими європейськими країнами і виявив, що в багатьох країнах, таких як Великобританія, Данія, Ірландія та Чеська Республіка, час дорівнює або навіть вищий, ніж в Угорщині.

Діти, народжені від змішаних шлюбів, в Карпатському басейні також можуть навчатися в угорських дитячих садочках, на які уряд витратить ще понад 47 мільярдів форинтів в наступному році. Через три роки діти  більш ніж 60 000 угорських дітей зможуть відвідувати угорські установи.

Тетяна Корнійчук, стажер УІМ