ЗМІ атакують Національний банк, Гданськ в жалобі - останні новини Польщі

18.01.2019

Польща бурхливо зустріла 2019 рік: ЗМІ продовжують атакувати Національний банк Польщі, що уже призвело до надзвичайного кадрового скандалу і суспільного резонансу. Гданськ і вся країна в жалобі за загиблим мером Адамовичем. На міжнародному рівні Варшава зіпсувала відносини з Тегераном і показово налагоджує зв’язки з італійцями.

Кінець судового протистояння

В останній день минулого року, згідно з вимогами польського законодавства, була опублікована поправка до Закону про Верховний суд.  За оновленим законом, який вступить в силу в Польщі з 1 січня 2019 року, звільнені відповідно до попереднього закону судді матимуть змогу вирішити, чи будуть вони продовжувати служити Феміді. Ті, хто «вийшли» на пенсію, отримуватимуть 75% від повної заробітної плати. Стаж суддів, які повернуться до роботи, вважатиметься безперервним. 

Таким чином, правляча партія «Право і Справедливість» остаточно капітулювала перед Європейським судом. Попередньо президент Польщі Анджей Дуда намагався знизити крайній вік служби суддів у найважливішому суді країни з 70 до 65 років, що суперечило наднаціональним нормам ЄС і зобов’язанням Польщі.

Учительський протест триває

Окрім зміни методів оцінки вчительської роботи, незадоволенням освітньою реформою, головною причиною протестів є вимога підвищення заробітної плати. Слідом за профспілкою «Польський союз вчителів» протест фактично підтримала загальнонаціональна профспілкова структура «Профспілковий форум», що розпочала процес колективної скарги. 4 січня представник «Профспілкового форуму» Віткович повідомив, що процес може завершитись страйком і загальним звільненням учительського складу. Основна вимога – підвищення заробітної плати на 1 000 злотих (~7 500 грн.). Дотепер міністерство «поступалось» підвищенням розміром у 15% на відміну від запланованих 5%.

Кадровий скандал у Національному банку Польщі

На кінець грудня минулого року найбільше польське видання «Газета Виборча» опублікувало інформацію про те, що очільниця Департаменту комунікацій і просування Національного банку Польщі (НБП) Мартина Войцехівська отримує щомісячну заробітну плату близько 65 000 злотих (~487  000 грн.). Інша фігурантка скандалу – Каміла Сукієнник – є директором офісу голови НБП Адама Глапінського. За повідомленням «Газети Виборчої», вона не має фінансової освіти, хоча є членом Національного депозитарію цінних паперів. За директивою ЄС від квітня 2014 року, членами таких депозитаріїв повинні бути особи з фінансовою освітою. Обидві співробітниці є наближеними до голови НБП, і були призначені з волі Глапінського.  Національний банк Польщі прокоментував, що Войцехівська не отримує такої високої зарплати, однак точну суму не називає, а Сукієнник отримала необхідні знання на практиці – освіту теж не повідомили. 

4 січня підконтрольний польському Парламенту вищий контрольний орган – Верховна контрольна палата – розпочав перевірку в НБП після значного суспільного резонансу, спричиненим повідомленням про надзвичайно високі зарплати чиновниць. Напередодні, 2 січня, ЗМІ повідомили і про додатковий дохід Войцехівської – від 11 000 злотих щомісяця (~83 000 грн.), який випливає із членства у Нараді директорів НБП. За освітою, вона, як і Сукієнник, не має права на таке членство, оскільки є філологом. 7 січня віце-прем’єр міністр Ярослав Говін розкритикував ймовірну надвисоку зарплату чиновниць НБП і наполягав на роз’ясненні фактів головою НБП.  8 січня президент Анджей Дуда підтримав його позицію щодо необхідності у «прозорих» зарплатах очільників Національного банку та віджартувався, що матиме «ревнощі», якщо зарплата Войцехівської і справді більша, ніж його.

9 січня правляча партія «Право і Справедливість» анонсувала законопроект, у якому для чиновників НБП буде встановлена державна обмежена заробітна платня.

Вісь Рим-Варшава?

9 січня віце-прем’єр і міністр внутрішніх справ Італії, лідер правої політичної партії «Ліга Півночі» Маттео Сальвіні  відвідав Варшаву за запрошенням польського МЗС, де його прийняли з найвищими почестями. Окрім розмови з міністром закордонних справ Польщі Брудзинським, Маттео мав зустріч з польським прем’єр-міністром Моравецьким та лідером правлячої партії «Право і Справедливість» Ярославом Качинським. Після зустрічі спільної конференції не було, однак італієць заявив, що сторони порозумілись на 90%, однак про співробітництво після виборів до Європарламенту домовитись поки що не вдалось.

Ціль Маттео – створити у Європі коаліцію «традиційних цінностей» на противагу блоку «Берлін-Париж». У Варшаві італієць висунув ідею вісі «Рим-Варшава». Раніше Сальвіні закликав до співробітництва Національний фронт у Франції, а також праві партії Австрії, Нідерландів, Данії та Кіпру, угорського прем’єр-міністра Орбана. Очевидною проблемою є взаємне несприйняття польської партії «Право і Справедливість» та французької «Національний фронт». 

Після зустрічі, в інтерв’ю американському телебаченню «CNBC», прем’єр-міністр Моравецький заявив, що ЄС дискримінує окремих держав-членів. Італійців він назвав «друзями» і розкритикував позицію Брюсселя, що вимагає від Італії скорочення попередньо запланованого на позначці 2,4% дефіциту держбюджету, і закриває очі на французький дефіцит розміром у 3,2%.  Торкнувся Моравецький і енергетичних суперечок, пов’язаних зі скороченням вуглецевої електроенергетики та нової «християнізації» Європи.

Антиіранська конференція

11 січня Держсекретар США Майк Помпео анонсував на 13-14 лютого міжнародну конференцію з Близького Сходу у Варшаві. Її учасники будуть зосереджені на темі «стабільності, мирі, свободі і безпеці в регіоні Близького Сходу», і важливим елементом саміту буде «забезпечення того, щоб Іран не став дестабілізуючим фактором». Тобто, на конференцію з Близького Сходу Іран не був запрошений.

Лише через кілька годин уряди Польщі та Сполучених Штатів опублікували спільне комюніке, що вони будуть спільними організаторами конференції. Тегеран відреагував різко. Міністр закордонних справ Мохаммад Джавад Заріф заявив, що Іран розглядає Варшавську зустріч як "ворожий акт". Міністр нагадав Польщі про події Другої світової війни, коли Іран врятував тисячі поляків, що прибули з СРСР. Варшавську конференцію ж у Тегерані вважають «цирком».  Міністерство культури Ірану оголосило про припинення січневого тижня польських фільмів у Тегерані.

Протиповітряна система

9 січня польські ЗМІ підхопили інформацію з українських прес-агенств про те, що польська компанія «WB Electronics» і державний військовий концерн України «Укроборонпром» планують спільно створити нову систему протиповітряної оборони середньої дальності. Роман Мушаль, представник групи WB Electronics, повідомив, що проект базується на ракеті R-27, створеній в Україні. На додаток до цього, всі необхідні елементи, у тому числі двигун, паливо і головки самонаведення, готові. За словами Мушаля, для організації масового виробництва таких систем протиповітряної оборони в Польщі потрібно три роки. Новий ракетний комплекс середньої дальності буде використовуватися для захисту важливих будівель, об'єктів і наземних підрозділів від усіх типів літаків, вертольотів, самохідних ракет, керованої зброї, ракет повітря-земля та інших ракет.

Вбивство мера Гданська

14 січня в лікарні помер мер Гданьска Павел Адамович. Він очолював місто протягом 20 років. Напередодні, в неділю, його із ножем атакував 27-річний нападник на сцені благодійного концерту в центрі міста. У своїй політичній Адамович діяльності був жорстким лідером, однак права людини завжди ставив на перше місце. Зокрема, політик виступав за прийом біженців із Близького Сходу і Африки, просував цінності солідарності і терпимості. За таку позицію, він став одним із найоголовніших політичних ворогів правлячої партії «Право і Справедливість» (ПіС). Проте авторитет політика у польському суспільстві настільки великий, що представник ПіС президент Анджей Дуда оголосив суботу 19 січня – день поховання мера – траурним днем, і разом з прем'єр-міністром Моравецьким попросили дозволу родини Адамовичів прибути на церемонію поховання.

Іван Дуднік, стажер УІМ