Угорщина: конфлікти з сусідами та спроби нав'язати контакти поза регіоном

01.02.2019

Фото: zaxid.net

Мовна суперечка в угорсько-українських відносинах досі не втрачає свою актуальність. Угорщина не пропускає жодної можливості підняти це питання на засіданнях європейських інституцій. 23 січня угорський депутат Лорінц Насса закликав Парламентську асамблею Ради Європи (ПАРЄ) уважно стежити за становищем угорців Закарпаття після того, як закон про державну освіту в Україні в 2017 році обмежив їх можливість навчатись рідною мовою. Він зауважив, що угорська етнічна меншина не повинна використовуватися для цілей передвиборної агітації на майбутніх виборах в Україні. Генеральний секретар Ради Європи Торбйорн Ягланд відповів, що захист прав меншин і мов меншин є важливим обов'язком Ради та висловив сподівання, що після подальших переговорів Україна виконає свої зобов'язання і прислухається до рекомендацій Венеціанської комісії РЄ.

Україна не єдиний сусід, з ким наразі Угорщина має конфлікт. Досі не вщухає незадоволення Будапешту щодо нового законопроекту Австрії. З 1 січня цього року при нарахуванні допомоги на дітей, які проживають за кордоном, але батьки яких працюють на території Австрії, почали враховувати купівельну спроможність у тих країнах, де проживають діти. Нововведення означає зменшення виплат на дітей для багатьох працівників з країн Східної Європи, які входять до складу ЄС, зокрема таких як Угорщина, Польща, Румунія та Словаччина. Загалом скорочення виплат зачепило близько 125 тисяч дітей. Угорський уряд пообіцяв, що «боротиметься до кінця» за права угорців, які працюють в Австрії. Варто зазначити, що, угорці є другою за величиною групою, що працює на австрійському ринку праці. Наприкінці грудня 2018 року 94,458 угорських громадян офіційно працювали в Австрії за даними Бюро соціального страхування Австрії (Hauptverband). Це на 6136 більше, ніж минулого року. Кількість угорців, зайнятих у Австрії, зазвичай стрибає протягом літніх і зимових місяців, а більшість сезонних працівників наймаються на гірськолижні курорти та готелі. Державний секретар з питань молоді та сім'ї Каталін Новак зазначила, що Європейська Комісія розпочала процедуру порушення проти Австрії….та й проти самої Угорщини!

Знову ж таки не обійшлося без Джорджа Сороса. Єврокомісія засудила антиміграційний закон Угорщини "Стоп Сорос", прийнятий 20 липня 2018 року. Закон передбачає покарання за допомогу біженцям та нелегальним мігрантам. Перше правопорушення карається позбавленням волі до 90 днів, однак повторні правопорушення та підтримка таких незаконних дій матеріальними засобами можуть призвести до позбавлення волі на строк до одного року. 12 вересня Європарламент наклав на Угорщину санкції за порушення  основних цінностей ЄС. 24 січня 2019 Єврокомісія надала Угорщині 2 місяці, щоб гармонізувати власне законодавство з європейським, інакше Єврокомісія подасть справу до Суду Європейського Союзу. Хоча й Угорщина зайняла жорстку антиміграційну політику, вона все ж надає допомогу постраждалим із Близького Сходу. Прем'єр-міністр Віктор Орбан оголосив, що Угорщина фінансуватиме роботу трьох сирійських лікарень протягом року на суму 505 мільйонів форинтів. "Угорщина залишається твердою в своїй позиції, що проблеми не повинні бути перенесені до Європи, а навпаки - допомога повинна бути надана ​​там, де є проблеми", - сказав прем'єр-міністр.

Проте, ця процедура порушення не єдина. 24 січня Європейська Комісія направила угорським властям «офіційне повідомлення», перший крок у процедурі порушення, за неподання національних планів про доступність залізничних перевезень для людей з інвалідністю. Європейська Комісія також направила Угорщині офіційне повідомлення про невиконання мінімального порогу Європейського Союзу щодо сплати акцизного податку на сигарети. Акцизний податок на сигарети в державах-членах повинен становити принаймні 60% середньозваженої ціни сигарет (weighted average price), під якою розуміється роздрібна вартість усіх сигарет, що були реалізовані протягом року, поділена на кількість таких сигарет (статті 8, 10 Директиви 2011/64/ЄС).

На цьому всі звинувачення Угорщині не закінчуються. 30 січня Європарламент планує провести нову дискусію щодо нинішнього стану демократії та верховенства права в Угорщині, в тому числі обговорюватимуть антиурядові демонстрації минулих тижнів. Угорський уряд вирішив не брати участі в дебатах: «Питання верховенства права є лише приводом для санкціонування Угорщини, оскільки ми були першою країною, яка чітко заявила про свою відмову прийняти мігрантів», - сказав глава адміністрації угорського прем'єра Гергелі Гуляш.

На фоні тривалих суперечок із Брюсселем, Угорщина намагається посилити відносини із позарегіональними гравцями. Головний пріоритет, безумовно, надається відносинам із США. 23 січня Державний Секретар Майкл Р. Помпео та прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан провели телефонну розмову про важливість посилення стратегічних відносин між Україною та Угорщиною, у тому числі двосторонніх оборонних зв'язків. Вони також висловили намір обговорити зустріч особисто в найближчому майбутньому.

Тим не менш, 27 січня згідно з повідомленням, опублікованим у The Wall Street Journal(WSJ), угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан сказав американським дипломатам, що хоче, щоб його країна була "нейтральною, як Австрія", оскільки Вашингтон наполягає на більш жорсткій лінії щодо Росії та Китаю, через побоювання, що «Угорщина, яка вже протягом довгого часу є американським союзником відходить від своєї орбіти». WSJ цитує помічників Орбана, які кажуть, що хоча Угорщина хоче залишатися членом НАТО, що надає війська і цінує безпеку, вона категорично заперечує проти тиску США, спрямованого на стримування впливу Москви і Пекіна в Європі.

Цього тижня Угорщина розпочала посилення відносин із ще одним позарегіональним актором - Тунісом. «Держави погодились про співробітництво у сфері правоохоронної діяльності та оборони», - заявив міністр закордонних справ Петер Сіярто після переговорів з турецьким колегою в Тунісі. Угорщина прагне сприяти зусиллям Європи, спрямованим на надання допомоги північноафриканським країнам у підтримці стабільності, боротьбі з тероризмом, захисті своїх кордонів і підвищенні рівня життя людей, щоб запобігти масовому виїзду з регіону. В інших сферах співпраці міністри домовилися, що Угорщина надасть Тунісу обладнання для очищення 20 тис. літрів питної води на добу і збільшить кількість університетських грантів для туніських студентів на 90–200.

Тетяна Корнійчук, стажер УІМ