Конфлікт між мерами міст та урядом загрожує прийняттю бюджету на 2019 рік – дайджест новин з Румунії

07.02.2019

До незадоволених діями румунського уряду тепер долучилися й мери великих міст, яких недофінансують за проектом бюджету на цей рік. Тим часом Transparency International зафіксували погіршення Індексу сприйняття корупції в країні на один пункт. Причиною такого результату вважають минулорічну відставку генерального прокурору головного антикорупційного органу Лаури Кевеші. Якщо румунська влада позбавилася від активного борця з корупцією, то натомість в ЄС професійність Кевеші схвалюють: тепер вона основний кандидат на посаду голови Європейської прокуратури. Проте румунський міністр юстиції Тудорел Тоадер (саме він і звільнив Лауру Кевеші) пообіцяв зробити все, щоб заблокувати її кандидатуру…

Детальніше про ці та інші новини читайте в добірці останніх подій в Румунії:

Мери найбільших міст Румунії, включаючи столицю Бухарест, звинувачують уряд в скороченні  фінансування місцевих органів влади, що передбачено в проекті бюджету на 2019 рік. Уряд хоче перекласти на міста відповідальність виплачувати соціальну допомогу категоріям людей з тяжкою формою інвалідності, в той же час виділивши до місцевих бюджетів кожного міста 60 % зібраних у місті в 2018 році податків на доходи фізичних осіб. Мери категорично відхилили таку комбінацію, яка призвела б до значних збитків у місцевих бюджетах. Вони погодилися б на виділення до бюджетів 60 % податків, але без ніякого перекладання на них додаткових витрат. Мер Бухаресту Габріела Фіря, яка, варто зазначити, член правлячої Соціал-демократичної партії (СДП), попередила, що оскаржить проект бюджету в Конституційному суді, якщо уряд його не перегляне. Вона додала, що Бухарест втратить 25 % свого бюджету за цим проектом бюджету.

Зміни бюджетної політики, посеред іншого, можуть бути частиною планів уряду по вводу в обіг Євро вже до 2024 року. Про це 31 січня  заявила прем’єр міністр Румунії Віоріка Денчіле. Вона додала, що уряд незабаром направить до ЄС план дій щодо впровадження механізмів переходу на загальноєвропейську валюту. Практична робота вже розпочата: це і згаданий вище перевід соціального бюджетного навантаження на місцевий рівень, і постанова уряду про нові надзвичайні фіскальні міри. Зокрема йдеться про  підвищення податків для банків, енергетичних та телекомунікаційних компаній, зміна функціонування обов’язкових приватних пенсійних фондів.

Попри такі заходи та оголошений прем’єр-міністром дедлайн, спеціальний орган, відповідальний за вступ Румунії до Єврозони, встановив найбільш реалістичну дату прийняття нової валюти в 2025 – 2026 роки. Також у Єврокомісії наголосили, що країна відповідає поки тільки 1/4 критеріїв, необхідних для впровадження євро. Так, в Румунії бюджетний дефіцит не перевищує 3 % від ВВП, а державний борг не перевищує 60 % ВВП. Але країна ще не відповідає критеріям стабільності цін, обмінного курсу та довгострокової відсоткової ставки. А також, законодавство Румунії не в повній мірі узгоджується з Угодою про функціонування Європейського союзу.

Окрім скепсису щодо планів уряду на рівні ЄК, заходи щодо змін бюджетної політики викликають міцну протидію на внутрішньополітичному полі. Так, найбільша опозиційна партія Румунії Національна ліберальна партія (НЛП) збирається сповістити Європейську комісію стосовно неприпустимості введення в дію надзвичайної постанови уряду про нові фіскальні міри (підвищення податків для банків, енергетичних та телекомунікаційних компаній, зміна функціонування обов’язкових приватних пенсійних фондів). Лідер НЛП Людовік Орбан стверджує, що постанова суперечить Угоді ЄС та європейським нормативно-правовим актам і є злочином по відношенню до румунської економіки. Представники бізнесу ще з грудня пишуть листи прем’єр-міністру з закликом зупинити цю податкову постанову, прийняту без жодних консультацій із бізнесом, наголошуючи на тому, що вона призведе до «руйнівних наслідків» для економіки. Коаліція за розвиток Румунії (КРР), представники бізнес-середовища, проконсультувавшись із лідерами економіки та бізнесу, прийшли до висновків, що після введення в дію надзвичайної постанови про нові фіскальні міри, доступ до фінансування в Румунії буде обмежений, малі та середні компанії значно постраждають, доходи людей будуть знижуватися, тим самим знижуючи споживання, домогосподарства стикнуться з труднощами в отриманні банківських кредитів, а валюта може знецінюватися. Інвестори сподіваються на консультації з правлячою коаліцією до того, як постанова буде прийнята остаточно як закон.

До проблем з втіленням нової фіскальної політики додається корупція, яка є вагомим фактором в діалогу Бухаресту та Брюсселю. Так, в новому рейтингу сприйняття корупції  Transparency International  Румунія  посідає 25 місце з 28 країн ЄС . З 2017 року Індекс сприйняття корупції (ІСК) в країні погіршився на один пункт. І причиною цього вважається суперечлива відставка правлячою коаліцією генерального прокурора Національного антикорупційного директорату (НАД) Лаури Кевеші влітку 2018 року. Останні три місця у рейтингу зайняли Болгарія, Греція та Угорщина. Загалом по ЄС середній показник ІСК погіршився на один пункт.

Лаура Кевеші, колишній генеральний прокурор Національного антикорупційного директорату (НАД) Румунії, тепер займає перше місце серед кандидатів на посаду генерального прокурору Європейської прокуратури – нового органу ЄС, що запрацює з 2020 року. Прокуратура буде займатися справами неправомірного використання коштів ЄС та податковими махінаціями у великих масштабах. Остаточне рішення щодо кандидатури прийматиме Європейська комісія в кінці лютого, а потім призначення має бути схвалене в Європейському парламенті. Румунський міністр юстиції Тудорел Тоадер сказав, що ЄС не знає про зловживання Кевеші на посту голови антикорупційного органу, та пообіцяв зробити все, що можна, щоб заблокувати її кандидатуру на пост голови Європейської прокуратури. Зокрема, міністр юстиції заявив, що проінформує усіх європейських міністрів юстиції, чому Кевеші відправили у відставку. За головування Лаури Кевеші у НАД були успішно проведені судові переслідування тисяч політиків та чиновників, включаючи діючого голову правлячої СДП Лівіу Драгня. Кевеші була звільнена наказом міністра юстиції Тудорела Тоадера в липні 2018 року. Після цього вона подала до суду на міністерство юстиції за неправомірне звільнення. Ця справа буде розглянута Європейським судом з прав людини в кінці цього року.

Окрім проблем з корупцією, в країні є нагальною й демографічна проблема. Кількість дітей, народжених в Румунії у 2018 році, є найнижчою за останні 50 років. 173 936 дітей народилися за перші 11 місяців 2018 року. Цей показник є нижчим, ніж навіть у кризовому для Румунії 2011 році (народилося 180 414 дітей у перші 11 місяців), коли відбулося скорочення зарплат у державному секторі, були масові звільнення, обмежили державну допомогу на виховання дітей. Кількість народжених дітей в Румунії знижується з 1989 року (після падіння комуністичного режиму в результаті революції) майже безперервно, лише з невеликими періодами зростання. Для порівняння, в 1989 році було народжено 369 тис. дітей.

Скорочення населення в Румунії відбувається в тому числі й через сильну міграцію, яка призводить до того, що залишається незайнятою велика кількість робочих місць. Саме тому цього року румунський уряд вирішив збільшити кількість дозволів на роботу для працівників-нерезидентів ЄС до 20 000. Ця кількість майже в два рази більше, ніж була минулого року, та майже в чотири рази більше, ніж була в 2017 році. Основними джерелами робочої сили поза межами ЄС для Румунії є Туреччина, Китай, Молдова та В’єтнам.

І наостанок пройдемося по виборчих рейтингах. Головна опозиційна партія Національна ліберальна партія (НЛП) майже настільки ж популярна серед виборців як головна правляча партія Соціал-демократична партія (СДП). За результатами опитування, СДП отримала б 30 % голосів, в той час як НЛП – 27 % голосів. Партнер СДП по коаліції Альянс лібералів та демократів (АЛДЕ)  зайняла б третє місце з результатом в 11,5 %. Далі йдуть опозиційна партія Союз порятунку Румунії (СПР) – 10,2 %, Про Румунія (колишнього прем’єр-міністра та лідера СДП Віктора Понта) – 5,5 %, Демократичний союз угорців Румунії (ДСУР) – 5,1 %, ПЛЮС (новоутворена партія колишнього прем’єр-міністра Дачіана Чолоша) – 5 %, і Партія народного руху (ПНР) – 4,2 %. Зазначимо, що опитування було зроблене за замовленням НЛП. В опитуванні взяло участь 26 000 осіб.

Інше опитування, зроблене на початку року IMAS на замовлення радіостанції Europa FM, виявило, що НЛП була навіть трохи популярніша за СДП – 17,1 % проти 16,4 %. СПР (7,5 %) випередила АЛДЕ (6,3 %). ПЛЮС отримала підтримку в 5,3 %. Зараз же IMAS вказує на те, що СДП має вже 17,4 % проти 15,2 % в НЛП. Опитали 1011 потенційних виборців.

Що стосується президентських рейтингів, то IMAS виявив, що діючий президент Клаус Йоганніс переміг би з результатом у 34,4 % голосів проти 15,4 % в Келіна Попеску-Терічану (АЛДЕ). Лідер правлячої СДП Лівіу Драгня при цьому отримав би всього 6 % голосів.

Віктор Козленко, стажер УІМ