В Угорщині стає дедалі важче дихати: що відбувається?

15.02.2019

Забруднення повітря в Угорщині є однією з найголовніших причин передчасних смертей. Згідно з дослідженнями, у світі щорічно помирають дев'ять мільйонів людей через хвороби, пов'язані з небезпечними викидами - таку ж кількість викликає куріння. Спричинена цим смертність в Угорщині вважається другою за величиною у світі після Китаю. Статистичні дані Організації економічного співробітництва та розвитку ґрунтуються на кількості смертей від серцевих захворювань, інсульту, раку легенів або бронхіту, які можуть бути викликані забрудненням повітря.[[1]]

Міжнародні організації проводять чимало досліджень і регулярно закликають уряд вжити належних заходів щодо зменшення викидів, проте, здається, Угорщина не надто зацікавлена у вирішенні екологічних питань. Врешті, як і інші 5 країн Європи - Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія та Румунія, яких у травні минулого року Європейська Комісія звинуватила у недотриманні стандартів якості повітря ЄС.

Що є причиною забруднення?

Найбільшим джерелом забруднення в Угорщині є печі в будинках, спалювання сміття, текстильних, пластмасових та інших побутових відходів, що значно збільшилося в період з 2008 по 2010 рік через збільшення витрат на опалення. Щотижневик «Magyar Narancs» відзначає, що стан повітря погіршився саме через поширену бідність: «На півночі країни, яка є особливо бідною, в печах спалюють все, що завгодно: одяг, пластикові пляшки, лакований паркет, тирсу, рослини і навіть зайців».[[2]]

Окрім цього, забрудненню сприяють старі дизельні автомобілі. В той час, як у Західній Європі їх забороняють, в Угорщині їхня кількість взагалі не зменшилася за останні кілька років.

На думку екологів, проблема може бути вирішена шляхом створення зелених зон у столиці, де будуть заборонені найбільш забруднюючі транспортні засоби, або шляхом стягування зборів за перевантаженість доріг.[[3]]

Які найбільш забруднені міста Угорщини?

Якість повітря залишається особливо низькою на північному сході Угорщини і класифікується як небезпечна в Путноку, Мішкольці, Казинцбарциці, а також в Егері, Оссларі, Ньіредьхазе і Сольноці. Нижче наведені точні показники забруднення повітря по всій Угорщині станом на 26 січня 2018 року.

[4]

Індекс якості повітря (AQI)

Рівень забруднення повітря

Наслідки для здоров'я

0 - 50

Хороший

Якість повітря вважається задовільною, а забруднення повітря - незначним або зовсім відсутнім

51 -100

Помірний

Якість повітря є прийнятною; однак є невелике занепокоєння для дуже невеликої кількості людей, які надзвичайно чутливі до забруднення повітря.

101-150

Нездоровий для чутливих груп

Лише чутливі групи населення можуть відчути вплив на здоров'я.

151-200

Нездоровий

Кожен може відчути наслідки для здоров'я; чутливі групи населення можуть мати серйозніші наслідки для здоров'я

201-300

Дуже нездоровий

Медичні попередження про надзвичайні умови. Здоров'я всього населення піддається небезпеці.

300+

Небезпечний

Тривога для здоров'я: кожен може отримати серйозніші наслідки для здоров'я.

 

Як реагує світ?

Стандарти ЄС щодо якості повітря були встановлені майже двадцять років тому, проте останні статистичні наукові дані свідчать, що вони не відповідають сучасності. Забруднення повітря серед європейських країн продовжує зростати, і з цією метою провідні природозахисні організації вживають ряд нагальних заходів проти головних країн-забруднювачів.

Хоча й Угорщина намагається впоратись із проблемою, проте, здається, лише на словах. Наприклад, ще в 2016 році організація «Greenpeace» в Угорщині розробила рішення для покращення ситуації. Асоціація каже, що з того часу уряд вжив начебто серйозні заходи на рівні Міністерства сільського господарства та розвитку сільської місцевості, але цього ще недостатньо. Фактично, Міністерство сільського господарства запустило інформаційну програму про небезпеку спалювання, але, складається враження, що вона недостатньо ефективна.[[5]]

Тому вперше за останні роки 30 січня 2018 року у Брюсселі відбулася зустріч міністрів країн ЄС, на яку запросили 9 держав-членів, які більше за всіх забруднюють довкілля. Угорщина була однією з них. Метою зустрічі було прийняття рішень та вжиття реальних кроків проти забруднення навколишнього середовища. Міністри з питань навколишнього середовища з Чехії, Німеччини, Іспанії, Франції, Італії, Угорщини, Румунії, Словаччини та Сполученого Королівства не змогли переконати Комісара Європейського союзу з питань екології Кармену Велла, що вони мають «достатньо значні» пропозиції щодо скорочення забруднення повітря.

Міністри відвідали Брюссель, щоб пояснити, чому їхні уряди послідовно не виконують законодавчі обмеження ЄС щодо цієї проблеми. Після зустрічі, на якій не було оголошено жодних нових заходів, комісар Європейського союзу з питань екології Кармену Велла заявила, що терміни виконання юридичних зобов'язань вже давно закінчилися і що ніякі подальші затримки є неприпустимими. Було також прийнято рішення, що в найближчі тижні Європейська Комісія подасть до суду проти дев'ятьох держав-членів.[[6]]

Власне, Єврокомісія з цим не забарилась. В травні проти шести європейських країн, включаючи Угорщину, був поданий позов до  Європейського Суду за невиконання узгоджених граничних показників якості повітря та за невиконання відповідних заходів для максимально коротких термінів.[[7]]

Пізніше, 1 серпня 2018 року після порушення національних лімітів забруднення повітря одинадцять урядів звернулися до Європейської Комісії з проханням підвищити їхні пограничні максимальні показники дозволених викидів, оскільки попередні вони вже порушили. Групи захисників навколишнього середовища попередили, що уряди Австрії, Бельгії, Данії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Угорщини, Ірландії, Люксембургу, Іспанії та Сполученого Королівства просто намагаються виправдати свою нездатність скоротити викиди газів у повітря.[[8]]

Директива Європейського Союзу про національні граничні значення викидів (NEC) встановлює абсолютні ліміти на кількість забруднень, дозволені будь-якій країні. Однак уряди можуть вимагати, щоб ліміти, встановлені для попередніх років, були фактично підвищені, якщо виникають певні обставини.  Хоча ЄС погодився детально вивчити ситуацію окремо в кожній країні, проте досі не підвищив допустимі показники забруднення повітря.

28 листопада 2018 року екологічні організації подали скарги на уряд Угорщини через забруднення повітря в Будапешті. Організації «Clean Air Action Group» (CAAG), «ClientEarth» та Угорська асоціація екологічного менеджменту та права (EMLA) стверджують, що нинішній стан якості повітря в Будапешті та у навколишньому столичному регіоні демонструє, що Угорщина навряд чи зуміє зменшити рівень забруднення повітря в місті в межах закону в найкоротші терміни, як того вимагають угорське та європейське законодавства.

CAAG звернувся зі скаргою до Адміністративного та трудового суду Будапешта, вимагаючи владу країни розробити конкретний план покращення якості повітря та забезпечити його виконання.[[9]]

 

Що повинен зробити уряд Угорщини для поліпшення якості повітря?

Насамперед енергетичні системи повинні базуватися на чистій, відновлюваній енергії, яка може забезпечити виконання зобов'язань, викладених у Паризькому кліматичному договорі.

Необхідно заборонити дизельні автомобілі, як у країнах Західної Європи, заохотити перехід до транспорту з нульовими викидами та розвивати інфраструктуру. В Будапешті, де показники якості повітря є фактично найгіршими у країні, потрібно створити зелені зони.

За останні роки Угорщина значно зменшила ціну на електроенергію і наразі угорські роздрібні ціни на енергоносії є одними з найнижчих у Європі, за даними Угорського регулюючого органу у сфері енергетики та комунального господарства (MEKH), що провело дослідження серед 29 європейських країн.[[10]] Проте жителі сільської місцевості, незважаючи на інформаційну політику уряду, досі продовжують спалювати небезпечні для здоров’я матеріали. Тому необхідно проводити більше ефективну пояснювальну кампанію, яка б з могла переконати громадян припинити опалювати будинки небезпечним сміттям.

І звісно ж, Угорщина, як і усі інші країни-забруднювачі, повинна нарешті зрозуміти, що численні конференції, укладення юридично незобов’язуючих документів з пустими обіцянками, навряд чи зможуть вирішити екологічні проблеми.

Тетяна Корнійчук, стажер Українського Інституту Майбутнього

[1] https://dailynewshungary.com/air-pollution-at-critical-levels-in-hungary/

[2] https://www.eurotopics.net/en/173918/air-pollution-soars-in-central-and-eastern-europe

[3] https://dailynewshungary.com/greenpeaces-statementhungary-among-the-most-polluted-states-of-the-eu/

[4] http://aqicn.org/map/hungary/

[5] https://dailynewshungary.com/greenpeaces-statementhungary-among-the-most-polluted-states-of-the-eu/

[6] https://eeb.org/european-commission-tells-air-pollution-ministers-inaction-has-consequences/

[7] http://www.portfolio.hu/en/economy/map-shows-dramatic-air-pollution-in-hungary.37528.html

[8] https://eeb.org/eleven-governments-ask-eu-to-help-hide-their-air-pollution-failure/

[9] https://www.clientearth.org/budapest-government-faces-legal-challenge-over-dismal-air-quality-plan/

[10] https://www.energy-reporters.com/environment/hungary-chokes-on-pollution/