У ніч з 23 на 24 лютого ізраїльські військові та поліція провели масштабні рейди у східній частині стародавнього священного міста Єрусалим. Десятки палестинців були затримані. Серед них і чимало релігійних осіб: сивочолі, високі проповідники, вбрані у теплі осінні костюми з білою мусульманською тюбетейкою, що видає їхній духовний статус у громаді. Вже вранці 24 лютого їх усіх відпустили, не висунувши жодних обвинувачень.
Цей епізод викликав справжню бурю емоцій серед палестинців у єрусалимській мусульманській громаді. Сотні молодиків організували марші та протести поблизу священної для них мечеті Аль-Акса, вимагаючи від ізраїльської влади відкрити храм для молитов. Демонстрації традиційно завершилися сутичками з ізраїльтянами, які розігнали палестинців з допомогою сльозогінного газу, гумових куль і кийків.
Мечеть Аль-Акса вже багато років не бачила подібних заворушень, як мінімум з початку 2000-х років. Протистояння навколо головної мусульманської святині Єрусалима – якісно нова фаза ізраїльсько-палестинського протистояння, яке поступово виходить з-під контролю місцевої влади протягом останніх 2 років через зміни геополітичної обстановки на Близькому Сході та у світі. Події, що відбулися на вихідних на Храмовій горі, можуть мати надзвичайно глибокий вплив на майбутнє не лише відносин ізраїльтян і палестинців, але й усього Близького Сходу. Для того, щоб зрозуміти, як саме, і чому цей епізод є важливим, ми зупинимося на ньому детальніше.
Що таке мечеть Аль-Акса?
Аль-Акса – одна з найбільших мусульманських святинь, мечеть, розташована на Храмовій горі в Єрусалимі. Відповідно до вірувань мусульман, саме на цьому місці пророк Мухаммед вознісся на небеса. Вона була побудована у VII столітті за наказом Умара – другого праведного халіфа усіх мусульман, який жив за часів пророка Мухаммеда.
Аль-Акса завжди мала надзвичайно велике значення для усіх мусульман світу. Щоб ви зрозуміли важливість цього місця для ісламу, Аль-Акса вважається третім за значимістю священним храмом усіх мусульман після Великих мечетей у містах Мекка та Медіна в Саудівській Аравії. Аль-Акса є однією з найбільших мечетей, в якій можуть молитися одночасно до 5 тисяч віруючих. За духовною цінністю і символізмом, Аль-Акса має таке ж значення для мусульман, як Собор Св. Петра у Ватикані для християн, тому переоцінити значення храму для тих же палестинців доволі складно.
Храмова гора в принципі є важливим символічно-історичним місцем, збагаченим століттями різноманітної історії Близького Сходу. На початку XI століття тут розташовувався штаб Ордену Тамплієрів. За часів правління Єрусалимом єгиптян на чолі з Салах-ад-Діном мечеть була місцем основних релігійних обрядів і масових молитов.
До сьогоднішнього дня мечеть Аль-Акса має величезний вплив на мусульманське населення світу, і особливо для палестинців, для яких релігійна ідентичність має надзвичайно велике значення.
Хто контролює мечеть Аль-Акса?
Храм розташований у Старому місті Єрусалима. Це та частина міста, яка поки що (відповідно до міжнародних норм) не має чітко врегульованого міжнародно-правового статусу, як, власне, і саме місто. Якщо слідувати логіці міжнародно-правових дебатів останніх 70 років, то Єрусалим – спірна територія, розділена між ізраїльтянами (Західний Єрусалим) та палестинцями (Східний Єрусалим). Обидві сторони вважають місто своїм і хочуть зробити з нього столицю власних держав.
Де-факто місто контролює Ізраїль. Його війська окупували Єрусалим і Західний берег р. Йордан (палестинські території) у ході війни 1967 року. Мечеть Аль-Акса входить в окуповані землі.
Утім, згідно з договором між Ізраїлем і Йорданією 1994 року, мечеть та інші релігійні мусульманські установи підпорядковуються офіційному Амману. Йорданська адміністрація здійснює нагляд за храмом через спеціальний орган, який називається «Вища Єрусалимська Ісламська Рада Аль-Вакф». До неї входять 11 представників духовенства. Однак Ізраїль зберігає фактичний контроль за прилеглими до храму територіями, включаючи підземні тунелі, що ускладнює Йорданії можливість повноцінно керувати мечеттю.
З чого розпочалося протистояння на вихідних?
14 лютого група палестинців на чолі з представниками «Вищої Єрусалимської Ісламської Ради Аль-Вакф» прийшли до західного входу до мечеті Аль-Акса на Храмовій горі. Ця частина храму називається «Брама Ар-Рахма». Вона закрита для палестинців з 2003 року, коли ізраїльські військові заборонили арабам перебувати та молитися тут.
Палестинці зняли огородження біля воріт і зайшли всередину, щоб помолитися. Наступного дня 15 лютого ізраїльська окупаційна адміністрація посилила охорону «Брами Ар-Рахма» і поставила на двері металеві ланцюги. Втім, палестинці знову прийшли до місця та зняли їх. У відповідь, ізраїльтяни розігнали віруючих, і затримали 19 осіб, яких відпустили наступної доби. Їм заборонили з`являтися поблизу мечеті протягом наступних 2 місяців.
Представники палестинської адміністрації звинуватили Ізраїль у тому, що він прагне перетворити мечеть на покинуту будівлю, щоб потім анексувати її і збудувати щось своє, зруйнувавши храм. Наскільки ці твердження відповідають дійсності – невідомо. Ізраїль відкидає ці звинувачення.
Що таке «Брама Ар-Рахма» і чому вона важлива?
«Баб Ар-Рахма» (у перекладі з арабської «Брама Милосердя») – це частина священного релігійного комплексу на Храмовій горі, де розташована мечеть Аль-Акса. «Брама» є частиною більшої споруди – так званої «Золотої Брами», яка веде до Золотого Куполу та, власне, мусульманської святині.
Відповідно до угоди 1994 року, «Баб Ар-Рахма» перебуває під юрисдикцією Йорданії. Поблизу цих воріт розташоване стародавнє арабське кладовище, на якому поховані двоє супутників пророка Мухаммеда. Через це «Брама милосердя» має велике значення для палестинців і усіх мусульман, які часто прибувають сюди для паломництва.
Комітет ісламської спадщини, підпорядкований Йорданії, десятиліттями використовував «Браму милосердя» та її територію як офіс для організації релігійних класів і різного роду подій для палестинців, особливо під час мусульманських свят. Однак у 2003 році Ізраїль закрив доступ до «Брами», аргументуючи це боротьбою з «терористами» з палестинського ісламістського руху ХАМАС. З того часу палестинців не пускають всередину молитися, і не дозволяють організовувати будь-які релігійні події, попри те, що це порушує угоду 1994 року.
У 2017 році «Брама Ар-Рахма» була «закрита на невизначений період» за рішенням ізраїльського суду в Єрусалимі. Це стало початком нової фази протистояння між ізраїльтянами та палестинцями, які з 2003 року вимагають відкриття «Брами» та, відповідно, мечеті Аль-Акса.
Чому Ізраїль закрив доступ до мечеті Аль-Акса?
Офіційна причина закриття доступу до мечеті з погляду Ізраїлю – боротьба з тероризмом. Відповідно до слів ізраїльських посадових осіб, мечеть Аль-Акса часто використовувалася як місце зустрічі лідерів ісламістського руху ХАМАС з сектору Гази, який вважається терористичною організацією у Ізраїлі.
Однак у середовищі ізраїльтян і палестинців активно обговорюють інший аспект цієї проблеми. Справа у тому, що за віруваннями євреїв, мечеть Аль-Акса нібито стоїть на місці, де був розташований Другий Єрусалимський Храм – духовний центр єврейської нації, зруйнований ще у I столітті у ході Першої Юдейської війни.
У зв`язку з цим, деякі право-радикальні ізраїльські політики закликають знести мечеть Аль-Акса, щоб збудувати на її місці Третій Єрусалимський Храм, який стане справжнім символом і релігійним центром євреїв, тим самим нібито відтворивши божественну суть єврейської землі у Палестині.
Чимало палестинців вважають, що саме це є причиною закриття доступу до мечеті. На їхню думку, ізраїльська окупаційна адміністрація прагне привести храм у занедбане становище, а згодом реконструювати (або знести) його, щоб збудувати там свій релігійний центр, а потім, використовуючи цю причину, анексувати територію Старого міста Єрусалима.
Через ці протиріччя на місці мечеті часто виникали сутички між євреями та арабами. Вони посилилися після війни 1967 року. Наприклад, у 1990 році єврейські фундаменталісти намагалися «закласти» основу Третього Храму у дворі мечеті Аль-Акса, що спровокувало зіткнення з мусульманами. Результатом стала загибель 20 палестинців, по яких ізраїльські війська відкрили вогонь.
У 2000 році візит тодішнього прем`єр-міністра Ізраїлю Аріеля Шарона до мечеті Аль-Акса призвів до масштабного повстання палестинців, яке отримало назву «Інтифади Аль-Акса». Вона подовжувалася протягом 5 років і завершилася загибеллю понад 3 200 палестинців і понад тисячі євреїв.
Останній інцидент з ледь не новою інтифадою стався у 2017 році, коли палестинці підняли протести у Єрусалимі після того, як Ізраїль поставив камери та металодетектори на вході до мечеті. Тоді офіційний Тель-Авів вирішив прибрати їх, що палестинці розцінили як перемогу.
Яка ситуація там зараз?
Протистояння навколо мечеті Аль-Акса триває, і може перерости у масштабне повстання палестинців проти ізраїльської влади, якщо процес продовжиться. Нині Ізраїль обмежив доступ до мечеті для мусульман, а «Браму Ар-Рахма» вчергове закрив. 24 лютого затримані напередодні релігійні лідери палестинської громади були відпущені на волю, однак їм заборонено приходити на Храмову гору.
Палестинці вважають, що Ізраїль планує використати «Браму милосердя», щоб впускати в мечеть єврейських поселенців, які будують свої поселення на окупованій палестинській території всупереч нормам міжнародного права та резолюціям ООН.
Ізраїль же вважає, що мечеть – це місце, яким можуть скористатися терористи, а обмеження необхідні для посилення безпеки у місті та навколо мусульманських і єврейських святинь на Храмовій горі.
До чого це все може призвести?
Як і минулого року у 2000 році, заворушення біля мечеті можуть призвести до нового повстання палестинців, результатом чого стануть великі жертви серед арабів і євреїв. Дестабілізація зачепить усю територію Палестини, на якій чимало молодих людей, розчаровані своїми лідерами, можуть взятися за зброю як за останній аргумент у суперечках з Ізраїлем.
Такий сценарій підірве увесь регіон, оскільки дестабілізація Палестини змусить багатьох регіональних гравців втрутитися і стати на бік однієї з сторін. Це може потенційно перетворити Західний берег р. Йордан і сектор Гази на чергові «чорні діри» на Близькому Сході, які вплинуть на стабільність багатьох держав, як свого часу розхитали регіон Сирія, Лівія та Ірак.
Події поблизу мечеті Аль-Акса стосуються як майбутнього Палестинської автономії, так і стабільності регіону в цілому. Останнім часом чимало людей обговорюють так звану «Угоду століття». Це план вирішення ізраїльсько-палестинського конфлікту, який нібито підготувала адміністрація Дональда Трампа. За непрямими даними, він містить положення, які є вигідними Ізраїлю, але які відмовляють палестинцям у праві мати їхню власну державу. Більше того, відповідно до частин плану, які обговорюють у ЗМІ, США можуть визнати суверенітет Ізраїлю над Єрусалимом. Власне, у травні минулого року Вашингтон уже переніс своє посольство з Тель-Авіва до Єрусалима, спричинивши масштабні протести на кордоні сектора Гази та Ізраїлю, що завершилися загибеллю сотень палестинців.
«Угода століття», очевидно, включатиме у себе і майбутню долю Храмової гори з усіма святинями, розташованими там. Якщо стане відомо, що, наприклад, палестинці не будуть мати більше вільного доступу до мечеті Аль-Акса, це може стати потенційним тригером нового конфлікту на Близькому Сході, набагато масштабнішого, аніж той, який світ побачив у 2000 році.
Ілія Куса, експерт з міжнародної політики Українського інституту майбутнього