Вибори у Словаччині: внутрішні політичні розклади та аналіз кампанії

05.03.2019

Вже незабаром словаки оберуть нового Президента. Перший тур виборів призначений на 16 березня 2019 року, а другий тур, у разі необхідності, відбудеться через два тижні. Звичайно, політика, яку вестиме новообраний голова держави впливатиме не лише на словаків, тому глобальні переконання кандидата у контексті світової політики є дуже важливими для світу та України, як держави-сусіда, зокрема.

Протягом попередніх п’яти років президент Словаччини Андрей Кіска, який відмовився від участі у виборах 2019 року, вів проєвропейську політику та висловлював підтримку  Україні. Кіска запевняв, що Україну чекають і в Європейському Союзі, і в НАТО, а у Словаччині уважно стежать за необхідними для цього реформами у нашій країні.

Але загалом, однозначного ставлення до українсько-російського питання у правлячій партії Словаччини Smer-SD («Смер – соціальна демократія»), не спостерігається. У словацьких ЗМІ часто можна почути, що санкції проти Росії є безглуздими, адже вони завдають економічних збитків їхній країні. Такої думки притримуються не лише деякі члени правлячої партії, а і  деякі опозиціонери, які спекулюють на цій темі у контексті ультраправих та націоналістичних переконань. Нові кандидати на пост президента також відрізняються різноманітними поглядами, і деякі з них не «гратимуть на руку» Україні.

Тож, майбутні вибори у Словаччині є дуже цікавими, адже до влади прийдуть нові обличчя і ніхто не знає якому політичному вектору вони нададуть перевагу – західному чи східному. 

 

Як обирається президент та які повноваження він має ?

Згідно з регламентом, кандидатом в президенти може бути громадянин Словаччини віком від 40 років. Кандидатура може бути  висунута на вибори за підтримки 15 членів парламенту або на основі петиції, підписаної не менше ніж 15 тисячами громадян країни. Для того, щоб бути обраним президентом вже за підсумками першого туру, одному з кандидатів необхідно набрати понад 50% голосів виборців, в іншому випадку двоє претендентів з найбільшим числом голосів виходять у другий тур. Переможець виборів визначається простою більшістю голосів.

Президент разом з урядом є членом виконавчої влади у державі. Його повноваження закріплені в шостій главі Конституції Словацької Республіки. Його основні завдання включають підписання законів і пов'язане з ними право вето. Президент може повернути законопроекти до Національної ради Словацької Республіки ( аналог Верховної Ради України )  разом з коментарями і зобов'язати знову проголосувати за нього. Президент також скликає установче засідання Національної Ради та може розпустити Раду через ряд причин, прописаних у законодавстві. Проте він не може скористатися цим правом протягом останніх шести місяців строку перебування на посаді, війни,  або надзвичайного стану. 

Крім того, роль Президента полягає в тому, щоб звітувати перед Парламентом про поточні проблеми та перспективи  Словацької Республіки та про серйозні політичні питання. Що стосується уряду,  то Президент призначає та відкликає Голову та інших членів, обирає керівництво міністерств і приймає їх відставку. Президент також призначає та відкликає керівників центральних органів, вищих посадових осіб уряду, ректорів університетів та викладачів університетів. Він призначає генералів, надає державні нагороди, має право пом'якшувати покарання, накладені судами, а також оголошує референдум. Глава держави також призначає та відкликає суддів Конституційного Суду Словацької Республіки, голову та заступника голови. Президент зокрема представляє  країну зовні, веде переговори та ратифікує міжнародні договори. Він приймає, призначає і відкликає керівників дипломатичних місій. Він є головнокомандувачем збройних сил  та за пропозицією уряду, він може оголосити мобілізацію збройних сил, оголосити стан війни або  надзвичайний стан та їх припинення.

 

Хто є лідерами гонки за попередніми опитуваннями ?

        Головними претендентами на перемогу на виборах президента Словаччини є заступник голови Єврокомісії Марош Шефчович, який взяв на час передвиборної кампанії неоплачувану відпустку в Єврокомісії, вчений-хімік Роберт Містрік, та юрист і за сумісництвом громадська діячка Зузана Чапурова.

Важко сказати, кому саме словаки надають перевагу, адже показники соціальних опитувань коливаються щотижня, з незначним відривом вперед  Мароша Шефчовича. Але загалом різниця між головними трьома кандидатами становила 2-3%. Крім того, 26 лютого Роберт Містрік зняв свою кандидатуру на користь Зузанни Чапурової. Словацькі ЗМІ не забарились та опублікували свіжі рейтинги кандидатів, за якими Чапурова, за умови підтримки електорату Містріка, обігнала навіть Мароша Шефчовича та вирвалась на першу сходинку.

        Марош Шефчович оголосив про свої наміри балотуватися на посаду Президента не так давно і одразу очолив передвиборчий рейтинг та не покидає першої позиції вже більше двох місяців. Більшу частину своєї професійної кар'єри він провів у Брюсселі. Після здобуття незалежності Словаччини він працював у посольстві  Канади і був також  послом Словаччини  в Ізраїлі. Також Шефчович був заступником Голови Департаменту ЄС та НАТО наприкінці 1990-х років, був заступником голови Словацької місії в Європейських Співтовариствах, а в МЗС у Братиславі він очолював Секцію європейських справ. Перед вступом до Словацької Єврокомісії Марош Шефчович протягом п'яти років працював Послом і постійним представником Словацької Республіки в Європейському Союзі в Брюсселі.

На даний час він займає посаду віце-президента Європейської комісії з енергетичного союзу. Шефчович йде на вибори як самовисуванець, але має значну підтримку коаліційної партії Словаччини SMER-SD («Смер – соціальна демократія»). Крім того, Шефчовича підтримує Міністр закордонних та європейських справ Мирослав Лайчак, який очолює ОБСЄ протягом 2019 року.

Роберт Містрік закінчив хімічний факультет Словацького технічного університету в Братиславі, а у Віденському університеті в 1994 році отримав вчене звання доктора філософії. Крім того, Містрік - бізнесмен, засновник фірми HighChem, що розробляє бази даних для компаній Coca-Cola, Nike та Apple. Містрік займається дослідженнями в області мас-спектрометрії, біохімії, фармації, харчової промисловості та судової науки. Успіх Роберта Містріка як вченого може включати придбання патенту, який є основою для пошуку нових діагностичних маркерів глаукоми. У 2009 році він отримав нагороду за найважливішу інновацію.  

Окрім наукової роботи, Роберт Містрік також брав участь у політичній сфері. У 2009 році він був співзасновником  партії SaS  («Свобода і солідарність») та був її членом до 2012 року. Тому, не дивлячись на те, що Містрік брати участь у виборах як незалежний кандидат,  його підтримує найбільша опозиційна ліберальна партія SaS.

              Зузана Чапутович також є незалежним кандидатом. Наразі вона працює у приватній юридичній фірмі, а багато років поспіль також була задіяна у некомерційному секторі як співробітник громадської організації VIA IURIS (Громадська організація, яка з 1993 року  допомагає людям захищати свої права та брати участь у державних справах). Вона працювала в місцевому уряді міста Пезінок, була депутатом міської адміністрації. У сфері юриспруденції Чапутович працює з питаннями екологічного характеру та є членом Всесвітньої мережі екологічного права (ELAW). У грудні 2017 року вона приєдналася до нової політичної партії «Прогресивна Словаччина», а в січні 2018 року була обрана заступником її голови. Вона користується підтримкою молоді та діючого Президента Андрея Кіски, який публічно оголосив про це на прес-конференції. Крім того, можна сміливо казати, що її підтримує партія «Нова Словаччина», консервативна партія OĽaNO та від сьогодні партія SaS, яка підтримувала Роберта Містріка.

 

Чи є серед кандидатів «агенти Кремля»?

       Є, і не один. Непогані рейтинги Штефана Харабіна та Маріани Котлеби означають, що проросійські погляди та відверто фашистські лозунги все ж мають підтримку певної кількості словаків. У рейтингах Харабін та Котлеба зазвичай поступалися лише вищеперерахованій трійці.

        Великою популярністю у Словаччині користується Штефан Харабін -  суддя Верховного суду Словаччини та екс-міністр юстиції. Його сміливо можна назвати євроскептиком та палким прихильником Російської Федерації. ЗМІ переповнені його позитивними коментарями в бік Володимира Путіна та його підтримкою анексії Криму. Крім того, він має зв’язки з Петером Шврчеком, лідером організації «Словацькі новобранці» (воєнізована націоналістична організація), які тісно співпрацюють з Росією.

         Та найяскравішим прихильником  відносин з Росією є Маріан Котлеба. Східноорієнтований вектор політики є однією з головних тем його президентської кампанії. Маріан Котлеба виступає за визнання Криму, скасування антиросійських санкцій і за вихід Словаччини з НАТО. Він - словацький націоналіст і неонацистський політик, лідер «Народної партії –наша Словаччина», член Національної ради Словацької Республіки, член Комітету оборони і безпеки Словацької Республіки, колишній вчитель. У минулому він був лідером націоналістичного політичного руху Словацького Союзу (2003-2007), який був розпущений у 2006 році Верховним Судом за екстремістські політичні тенденції і протиріччя з Конституцією. Більше того, члени партії «Народна партія – наша Словаччина», лідером якої є Маріан Котельба, і досі використовують нацистське привітання.  

        Не так давно, після військової провокації з боку Росії на Азовському морі, Котлеба разом з колегами зі своєї партії відправили листа до Прем'єр – міністра Словаччини Петера Пеллегріні з проханням зняти санкції з Росії. «Народна партія…» та Котлеба наголосили, що санкції завдають шкоди Словаччині як економічно, так і політично, заохочуючи примхливі настрої проти російської нації і не роблячи нічого хорошого для їхньої країни.  У листі також було зазначено, що росіяни часто пов’язуються в політиці та ЗМІ з усяким злом - як можливим, так і неможливим. А захід, очолюваний Сполученими Штатами Америки, з його агресивною і провокаційною політикою, намагається будь-якою ціною поставити Росію на коліна і домінувати у світі. За словами Котлеби та його однодумців, свідченням агресивної західної політики є також «недавня провокація українських агентів в Азовському морі». Вони вважають, що метою цієї цілеспрямованої провокації було не що інше, як отримати привід для розміщення військ НАТО на території України. Політик зазначив, що словацькі спецслужби мали «справжню» довідкову інформацію про цей конфлікт та інформували високопоставлених посадових осіб держави, але словацькі  ЗМІ говорили протилежне, аби догодити заходу. Тож, «Народна партія…» вважає , що їх країна повинна вести збалансовану зовнішню політику і не брати участі у геополітичних іграх, організованих західними. 

Чию передвиборчу компанію Transparency International Slovakia визнало найпрозорішою?

        За даними Transparency International Slovakia (TIS) найбільш прозору президентську кампанію має Зузана Чапутова. Кандидатка зазначила про себе дуже детальну інформацію, зокрема про свої активи. Крім того, Transparency International Slovakia високо оцінила веб-сайт кампанії та витрати до і під час офіційного старту передвиборчої компанії. Друге місце у рейтингу посів Роберт Містрік, який, на відміну від інших кандидатів, зазначив дані за 2018 рік. Проте, він має менш прозорі  рахунки та менш деталізований звіт про активи. Кандидат, який має найвищі рейтинги, Марош Шефчович, не хотів заповнювати детальний звіт про майно і не надав свої податкові документи. Поки що рейтинг прозорості Шефчовича навіть нижчий, ніж у Маріана Котлеби. Четвертий сходинку посів Штефан Харабін, який має прозорий якісний рахунок, але він не хотів заповнювати детальний звіт про активи, посилаючись на те,  що він є суддею Верховного Суду Словаччини. 

        Однак, ця оцінка є лише попередньою, і кандидати мають можливість покращити свій бал, наприклад, підвищивши прозорість своїх рахунків, виборчих сайтів та інших даних. Нові результати планують опублікувати за тиждень до першого туру виборів.

Валерія Півень, стажер Українського Інституту Майбутнього