Новий шовковий шлях Китаю: де місце України? Cтратегія 2030

11.03.2019

Фото: Shutterstock

Ми наближаємося до багатополярної моделі світу. США втрачають позицію світового гегемона. Китай, Росія та інші країни постають як нові регіональні гравці. Яке місце України на новій карті світу? Говоримо про це у інтерв'ю з директором економічних програм UIF Анатолієм Амеліним.

- Чи має Україна шанс стати регіональним лідером?

Регіональна суб’єктність – це ступінь впливу на процеси, які в цьому регіоні відбуваються. Зони ризику нашого регіону - енергетична та гуманітарна безпека і можливості для економічного зростання. Потенційно, наша суб’єктність можлива у кожній позиції, яку я озвучив. Все залежить від того, що ми робитимемо.

 Наприклад, коли ми говоримо про мілітарну компоненту, тобто про безпеку, то ми знаходимося між блоком НАТО і російським блоком. І, за великим рахунком, від того, чию роль буде грати Україна, залежить безпека самого регіону. Я не буду зараз давати рецепти, але це одна з точок, які Україна могла б розвивати. Стати гарантом безпеки в своєму регіоні. Це ідея номер один.

З приводу енергії - Україна має великі запаси як газу, так і уранових руд, що може дозволити нам стати впливовим гравцем-постачальником. Тобто не тільки забезпечувати себе, але і бути надійним партнером Європи з поставок газу та електроенергії. Звичайно, для цього потрібні інвестиції. Звичайно, для цього потрібні правила і ефективна система регулювання. Але ми маємо цю можливість.

Так само суб’єктність може надати розвиток інфраструктури. Якщо ми зможемо грамотно спроектувати логістичні коридори, які проходять через Україну (щоб витрати користувачів і клієнтів були мінімальними, була швидка і ефективна логістика),  то через Україну можна буде відправляти значні транзитні потоки. Можна буде  створювати майбутнє не тільки логістичної компанії, але і виробничої. У такому разі, бізнес почне конкурувати не за вартість трудових ресурсів, а за вартість логістичного плеча клієнту. Продукція буде кастомізуватися, адже для двох різних клієнтів один і той самий продукт може мати різні нюанси. Відповідно, Україна теж може зайняти цю нішу.

- З приводу логістичного коридору. В інтерв’ю для «Ідеаліст. Медіа», Ви згадували проект Китаю «Один пояс - один шлях», в якому ми не беремо участі. Хоча через нашу територію проходять дві гілки. Чому Україна не бере участі у створенні «нового шовкового шляху»?

Коли ми говоримо «Україна», ми маємо розуміти, що рішення приймають конкретні люди. Отже, люди, які перебувають при владі, не бачать в цьому пріоритетів, або не вміють оцінювати потенціал цього проекту. До того ж, багато людей, які сьогодні «знаходяться біля керма» тримають вектор на Європу або Америку, зовсім забуваючи про інших потенційних партнерів. Наприклад, американцям немає сенсу розвивати транспортну інфраструктуру України. Крім портів, їх навряд чи буде щось цікавити. А от Китай зацікавлений і в дорожньому будівництві, і в портовому морському будівництві, і в розвитку річкового транспорту, і в будівництві залізничного та авіаційного сполучення. Ми втрачаємо можливості, які перед нами відкриваються.

- Нова стратегія України 2030, яку робить UIF, може вплинути на можновладців і управлінців, які втрачають такі можливості?

Ми це робимо для країни. Людина буде успішною тоді, коли вона віритиме у свій успіх. Країна стає успішно тоді, коли громадяни вірять в її успіх. Увімкніть телебачення, Ви побачите що хороших новин немає, ні про майбутнє, ні про сьогодення.

Тому ми з безлічі сценаріїв можливого розвитку України, пропонуємо найбільш оптимістичний, який можна реалізувати. Відповідаючи на питання «Як досягти?», можна фантазувати, пропонувати якісь нереалізовані ідеї. Усі ідеї, які пропонує UIF, проходять жорсткий аналіз, рецензію та моделювання. Ми даємо чітку відповідь, які вигоди для України та українців несуть ті чи інші рішення. Тому нашим головним отримувачем вигоди є народ України, громадяни України, які обирають політиків і, по суті, повинні нав’язувати їм програму дій. Ми підказуємо, яка може бути ця програма.

Ми це робимо не для можновладців. Ми це робимо для людей, які нав’яжуть можновладцям волю народу і конкретні дії.

Анатолій Амелін, директор економічних програм UIF.

Розмову вела Саміра Аббасова