фото: www.b1.ro
Правляча партія Румунії вимагає амністії всіх корупціонерів засуджених за останні 5 років. Найперше намагаються врятувати від кримінального покарання двічі засудженого лідера правлячої Соціал-демократичної партії (СДП), голову парламенту – Лівіу Драгня. Чому так відбувається?
Влада та опозиція незадоволені діями міністра юстиції. Опозиції не подобаються останні зміни до законодавства, внесені міністром Тудорелом Тоадером. Завдяки їм правляча соціал-демократична партія посилює контроль над генпрокуратурою та антикорупційними органами. Але СДП вважає, що ці зміни… недостатньо радикальні.
Опозиційні партії навіть вирішили проголосувати за висунення вотуму недовіри з перспективою відставки міністра юстиції Тоадера. Але правляча СДП захистила його покинувши голосування разом зі своїм лідером Лівіу Драгнею і тим самим зірвавши його та відклавши на майбутнє. Тепер СДП погрожують міністру відставкою та вимагають від нього повної лояльності у просуванні радикальніших змін до кримінального кодексу.
Читайте також: ДВІСТІ СУДДІВ ПРОТЕСТУЮТЬ НА ВУЛИЦЯХ БУХАРЕСТА. ПРОКУРОРИ У БІЛИХ ПОВ’ЯЗКАХ. ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ У РУМУНІЇ?
Чого конкретно хочуть від міністра?
Соціал-демократи хочуть більшого: правляча СДП вимагає від міністра юстиції висунути таку урядову постанову, яка чітко дозволить амністувати всіх засуджених за останні п’ять років корупціонерів одразу, а не шляхом розглядання кожної корупційної справи окремо одна за іншою, як це відбувається зараз. Такі звільнення від покарання стали можливими завдяки нещодавній постанові Конституційного суду Румунії.
Які рішення Конституційного суду призвели до звільнення корупціонерів від покарання?
Нещодавно румунський Конституційний суд постановив, що:
- Колегії суддів вищого суду, які розглядали справи з 2014 року, були сформовані незаконно, оскільки не всі судді були обрані жеребкуванням, як цього вимагає поправка до законодавства, зроблена у 2013 році.
- Протоколи співпраці між генпрокуратурою та Службою розвідки тепер визнані поза законом.
Читайте більше про це: УСІ ЧИНОВНИКИ, ЗАСУДЖЕНІ ЗА КОРУПЦІЮ В ОСТАННІ П’ЯТЬ РОКІВ, ОТРИМАЮТЬ ШАНС ВИЙТИ НА ВОЛЮ – ДАЙДЖЕСТ НОВИН З РУМУНІЇ
Які тут висновки можемо зробити для нас?
Вищенаведені факти доводять, що навіть вступ до Європейського Союзу, членом якого зараз Румунія, не є рятівною пігулкою від корупції. ЄС ніяк не може запобігти розповсюдженню цього «зла» в будь-якій країні, якщо одна корумпована політична сила захоплює усі три гілки влади (законодавчу, виконавчу та судову), які мають бути незалежними одна від одної.
У випадку з Румунією такою силою є правляча Соціал-демократична партія на чолі з її лідером Лівіу Драгнею. Вони сформували свій маріонетковий уряд, які мають можливість контролювати Конституційний суд. Вже протягом року їм добре вдається поступово захоплювати під контроль поки ще незалежні антикорупційні органи та генпрокуратуру. Це досягається шляхом законодавчих змін на свою користь та навіть суперечливого звільнення Лаури Кевеші – успішної голови основного антикорупційного відомства країни.
Детальніше за темою читайте: БОРОТЬБА ПРОТИ БОРЦІВ З КОРУПЦІЄЮ, АБО ЗА ЯКИМИ ЗАКОНАМИ ЖИВЕ РУМУНІЯ?
Кого хочуть врятувати найбільше?
В Румунії таким «необхідним» чиновником, якого намагаються врятувати від кримінального покарання, є двічі засуджений лідер правлячої Соціал-демократичної партії (СДП) та за сумісництвом голова парламенту Лівіу Драгня. Його ще називають найвпливовішою людиною в країні.
Як саме рятуватимуть?
По-перше, йому заважає стати прем’єр-міністром умовний судовий вирок проти нього за фальсифікацію референдуму. А остання постанова Конституційного суду щодо незаконності сформованих колегій суддів дала шанс для Драгні анулювати цей вирок.
По-друге, йому загрожує реальне відбуття покарання у 3,5 роки за зловживання службовим становищем. Йому винесли цей вирок, але він подав апеляцію. Рішення суду очікується. Але цей його другий вирок не може бути скасований першою вищенаведеною постановою Конституційного суду, оскільки зараз його апеляцію розглядають вже судді, точно обрані в законний спосіб. Але тут від другого вироку Драгню може врятувати друга постанова Конституційного суду, за якої докази, отримані шляхом співпраці з румунською розвідкою, будуть визнані незаконними. Точно невідомо, але, скоріш за всього, саме такі докази могли бути надані Національним антикорупційним директоратом (головний антикорупційний орган Румунії) до суду у цій справі проти Драгні.
Тож, за таких умов Лівіу Драгня дуже скоро може вийти сухим із води. Але для остаточного затвердження рішень Конституційного суду міністру юстиції треба прийняти спеціальні урядові постанови. І для пришвидшення процесу перегляду кримінальних справ, в тому числі тієї, що стосується Лівіу Драгні, в цих постановах міністр юстиції й може зробити таке формулювання, за яким тепер вже незаконно засуджені корупціонери можуть бути амністовані всі одразу.
Чи піде на це міністр юстиції?
Якщо брати до уваги той факт, що міністру юстиції Тоадеру раніше успішно вдавалося прийняття дуже суперечливих рішень у сфері правосуддя (звільнення визнаної в європейській спільноті голови антикорупційного відомства Лаури Кевеші), то можна припустити, що він захоче просунути й ту поправку до законів, якої вимагає Лівіу Драгня, яка дозволить амністувати усіх засуджених корупціонерів одразу.
Проте тут зовсім нещодавно неочікувано з’явилося одне «але»: міністр Тоадер не захотів бути «цапом відбувайлом» та побоявся брати на себе всю відповідальність за рішення, яке однозначно буде сильно засуджено в суспільстві.
Певно він не хоче повторювати долю свого попередника, міністра юстиції Флоріна Йордаке, який в 2017 році також планував амністувати корупціонерів та декриміналізувати деякі корупційні правопорушення. Уряд вимушений був відправити його у відставку після найбільших протестів в історії Румунії з часів падіння комунізму (у 1989 році) – аж до півмільйона громадян вийшли протестувати під будівлею уряду проти цих законів.
Міністр Тоадер опинився між молотом та ковадлом: між загрозою відставки від опозиції за просування постанови про амністію корупціонерів та загрозою відставки від правлячої партії за неприйняття цієї постанови. Але більшість голосів зосереджені в руках правлячої коаліції соціал-демократів (СДП) та Альянсу лібералів та демократів (АЛДЕ), а отже, саме вони, на відміну від опозиції, дійсно можуть відправити у відставку міністра юстиції. Тому, скоріш всього, Тоадер дослухається вимог правлячої партії та прийме будь-які необхідні для них постанови.
Чого варто очікувати далі?
За умови прийняття нових урядових постанов у такому радикальному вигляді, із негайним звільненням усіх корупціонерів, можна чекати масового спротиву з боку населення, як це було в 2017-2018-х роках. І наслідки, до яких призведуть масові протести можуть бути непередбачувані. На жаль, за чинної влади, боротьба проти боротьби з корупцією в Румунії триватиме й надалі. А відстежувати подробиці майбутніх змін на (анти)корупційному фронті зможете у наступних статтях.
Віктор Козленко, стажер UIF