Угорщина прагне анексувати Закарпаття – правда чи міф?

28.03.2019

Дедалі частіше в інформаційному просторі з’являються розмови, начебто Угорщина має намір анексувати Закарпаття, готується до вторгнення на територію України, прагне повторення російського окупаційного сценарію. Дійсно, Угорщина порушує український суверенітет. Резонансною подією стала видача угорських паспортів українцям на Закарпатті. "У зв'язку з діяльністю, несумісною зі статусом консульської посадової особи, консул Консульства Угорщини в місті Берегове» був оголошений МЗС України персоною нон ґрата. Крім того, Угорщина має дружні стосунки із Кремлем, але про анексію, збройне втручання чи просто заманювання усіх закарпатців в країну не може іти мова.

Мотиви Угорщини надзвичайно прості: у своїх національних меншинах вона вбачає лише електорат, який весною 2018 року віддав усі свої голоси правлячій партії «Фідес» на парламентських виборах. До того ж, національна історико-культурна та регіональна політика уряду Віктора Орбана зосереджена на ідеологемах про «Велику Угорщину» та постійний зв`язок з угорськомовними громадами закордоном. Для Будапешта угорці у сусідніх країнах – це не лише електорат, але й трудовий ресурс, групи впливу та інструмент тиску, завдяки якому Орбан успішно тримає руку на пульсі своєї націоналістичної риторики.

23 травня цього року розпочинаються вибори до Європарламенту, де усі громадяни Європейського Союзу зможуть взяти участь у голосуванні. Для Віктора Орбана це – його шанс стати новим лідером Європи на противагу старим ліберальним елітам, з якими у нього багато років триває конфлікт. У цьому контексті видача паспортів українцям восени 2018 року з боку Будапешта – це цілком закономірний крок, якщо урахувати їхні електоральні інтереси напередодні виборів до Європарламенту.

Україні варто перестати бачити в усьому «руку Кремля» і будувати різноманітні апокаліптичні фатальні сценарії. Пропоную детальніше розібратись, в чому ж насправді проявляється порушення суверенітету України Угорщиною і як реагувати Україні на подібні провокації.

Політика Угорщини щодо «захисту» національних меншин в Україні з 2011 року є конституційним обов’язком угорського уряду. Та якщо Київ обрав виключну оборонну позицію, то Будапешт використовує усі можливі тактики, які безпосередньо порушують суверенітет України.

Так звана «травма Тріанона» як вагомий фактор угорської політики в Україні є результатом радше не експансивних настроїв угорського уряду, а бездіяльності української влади в країні, та в Закарпатському регіоні зокрема. Трагедія Тріанона часто згадується угорськими політиками. Наприклад, в березні 2019 року Спікер Національних зборів Угорщини Ласло Кьовер закликав парламент приймати всі рішення так, щоб «нація пам’ятала про трагедію Тріанонського мирного договору і таким чином прагнула зберегти свою ідентичність».

Тріанонський договір був укладений 4 червня 1920 року між союзними державами Антанти у Першій світовій війні та Королівством Угорщина. Остання погодилася на значні обмеження та втрату територій, у тому числі Закарпаття та усієї Словаччини на користь Чехословацької республіки. Внаслідок угоди Угорщина втратила майже дві третини своїх територій.  У 2010 році парламент Угорщини оголосив 4 червня Днем національної єдності. До сьогодні в Угорщині та країнах Карпатського басейну в цей день відбуваються пам'ятні заходи.

Угорщина є однією з небагатьох країн регіону, яка підтримувала і продовжує підтримувати свої національні меншини всередині держави і за її межами, як до, так і після демократичних перетворень 1990-х. Зокрема, у листопаді 2011 року Угорська Постійна Конференція (MÁÉRT), яка складається з угорських політичних партій за кордоном, угорських парламентських партій і угорського уряду спільно прийняли документ «Політика для угорських громад за кордоном - Стратегічна рамкова програма». Це перший документ, який об'єднує основні цілі політики підтримки угорських громад за кордоном, і служить комплексною основою для керування майбутнім цих спільнот: «Ми підтримаємо зусилля угорських громад за кордоном, щоб зберегти свою угорську ідентичність, захистити свої індивідуальні та колективні права, створити органи місцевого самоврядування, підтримати процвітання в країні, в якій народилися, та сприяти співпраці між собою та Угорщиною»[1]. У документі зазначено, що Угорщина поважає правову систему сусідніх країн і основні принципи Європейського Союзу щодо захисту меншин.

Задля просування політики підтримки національних меншин за кордоном, зокрема в Україні, Угорщиною були вжиті наступні заходи:

  • Вже 4-й рік на Закарпатті діє «план Егана» - план вигідних кредитів для закарпатських угорців. При цьому, закарпатці повинні вкладати ці кошти у бізнес у власному регіоні, а не емігрувати в Угорщину. Країна зайняла жорстку антиміграційну політику, яка стосується не лише вихідців із Близького Сходу, а й самої угорської національної меншини за кордоном. З населенням в 9,8 млн осіб та площею лише в 3030 км² країна навряд чи зможе прихистити стількох бажаючих. До того ж, згідно з останнім Всеукраїнським переписом населення у 2001 році на Закарпатті 152 тисяч чоловік назвали себе угорцями за національністю. Однак з тих пір минуло 17 років, відбулися значні демографічні та етнічні зміни у національному складі області. Дослідники з групи "Summa–2017" за участі Інституту географії при Угорської академії наук, Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ і угорського Національного дослідницького інституту політики намагалися за допомогою наукових методів оцінити приблизну чисельність угорського населення на сьогоднішній час. Загальна кількість угорців в Україні сягає до 130 тисяч. Проте, не варто забувати, що значна громада етнічних угорців проживає також в Словаччині, Сербії, Хорватії, Словенії та Румунії, де на початку березня пройшли демонстрації за встановлення автономії. Лихоманить не лише Україну.

Чи зможе фізично Угорщина прийняти усю свою національну меншину? Очевидно – ні. Колишній губернатор Закарпатської області Геннадій Москаль заявляв, що Угорщина не може прийняти таку кількість людей, і тому робить все, щоб ці люди залишилися на території Закарпаття, допомагає їм.

Чи прагне вона поліпшити демографічні показники(одні з найгірших в Європі) шляхом переселення національних меншин в країну? Однозначно – ні. Уряд веде успішну сімейну політику для збільшення народжуваності. Дбає про те, щоб у сім’ях було не менше двох дітей.

  • Крім того, Угорщина видає різні дотації вчителям, лікарям, студентам. На днях Міністр освіти і науки Лілія Гриневич заявила, що Угорщина платить українським вчителям на Закарпатті за викладання угорською мовою. Угорські ЗМІ це не приховують, ба більше – вони безмірно задоволені бездіяльністю українською влади, на тлі якої їй авторитет серед закарпатців лише зростає.
  • Відкриття угорських університетів (у 1996 р. Закарпатський угорський педагогічний коледж, в 1999 р. Християнський університет у Києві 2000 р. Угорський університет в Трансильванії, а в 2004 р.- Університет імені Яноша Шейє у Словаччині).
  • Створення та функціонування форумів (Угорська постійна конференція (MÁÉRT), Угорська рада діаспори та Форум угорських представників у Карпатському басейні).
  • Новий Основний Закон (2011) підкреслює відповідальність угорської держави за угорців, які проживають за її межами.
  • Закон про національну єдність, що проголосив єдність нації.[2]
  • Поправка до Закону про громадянство Угорщини (2010 р.): надання спрощеної процедури натуралізації. Для того, щоб українцю отримати угорський паспорт, необхідно довести, що його родичі жили на Закарпатті до 1945 року, та вивчити хоча б на побутовому рівні угорську. Далі – пройти екзамен у посольстві Угорщини в Україні. Проте закарпатці стверджують, що в угорському посольстві до знання мови та наявності родинних коренів не надто присікуються. Статистика ж свідчить про інше. Генеральний прокурор Угорщини Петер Полт повідомив, що станом на кінець січня 2019 року проти українців, які незаконним шляхом отримали громадянство Угорщини, відкрили 370 справ, а 156 особам – висунуті звинувачення. Незважаючи на такі поодинокі випадки, Угорщина усіляко сприяє тому, щоб якомога більше українців отримали її громадянство. В Ужгороді є Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ, який проводить курси угорської мови в 50 населених пунктах Закарпатської області.

У 2018 році Угорщина надала громадянство більш як 100 тисячам українцям на Закарпатті. Попередні офіційні дані угорської влади були за 2015 рік: станом на лютий 2015 року громадянство Угорщини отримали 94 тисячі українців. Зараз продовжує видавати у Кішварді, що знаходить у 7 хвилинах їзди від кордону з Україною. Проте, отримання громадянства ще не означає, що ці особи переїдуть проживати в Угорщину. Більшість із них їде у багатші країни Європи з вищими заробітними платами.

Ще більше додає вогню в конфлікт блокування Будапештом самітів Україна — НАТО. У березні 2019 року Міністр закордонних справ Петер Сіярто на пленарному засіданні Форуму угорських депутатів Карпатського басейну повідомив, що уряд «навіть під тиском сильніших держав» не відмовиться від своєї позиції у блокуванні самітів Україна-НАТО  та інтеграції України до ЄС, доки український уряд вестиме свою «антиугорську» політику. Крім того, на Форумі угорських депутатів у Карпатському басейні прозвучала пропозиція угорському уряду оголосити 2020 рік роком національної згуртованості, 2019 рік визнали роком угорських дітей, народжених за кордоном.[3]

Поглиблення конфлікту відбулось після 25 вересня 2017 року, коли президент України Петро Порошенко підписав закон Про освіту, згідно з яким, мовою освітнього процесу в навчальних закладах є українська мова. Це викликало незадоволення угорської влади, яка розпочала блокувати відносини України з НАТО. 8 грудня Міносвіти України заявило, що Венеціанська комісія не підтримала претензії Угорщини щодо того, що мовна стаття українського закону про освіту обмежує права нацменшин.

Раніше уряд Угорщини створив посаду уповноваженого, відповідального за розвиток Закарпатської області України та програми розвитку дитячих садків Карпатського басейну. Уряд України розцінив це як втручання у внутрішні справи країни. Угорщина перейменувала посаду на «Тимчасово повірений у справах Угорщини в Україні». Чи змінились його обов’язки чи лише назва? Питання – з риторичних.

Якість життя в Україні погіршується, натомість в Угорщині – зростає. За підсумками 2017 року наша держава посiла 88 місце в глобальному рейтингу індексу людського розвитку, складеного аналітиками Програми розвитку ООН (ПРООН). Західні сусіди України опинились на кращих позиціях: Польща – на 22 місці, Словаччина – на 38, Угорщина – 45. Фактично, рівень життя в Угорщині в 2 рази кращий, ніж в Україні. Проте, це не єдиний показник, за яким наша держава значно відстає від європейських сусідів.

У рейтингу «Transparency International» щодо Індексу сприйняття корупції за 2017 рік[4], Україна посіла 130 місце зі 180. Результати європейських сусідів і тут кращі: Польща — 60 місце, Словаччина — 50 місце, Румунія — 48 місце, Угорщина — 45 місце.

Щороку «Economist Intelligence Unit»[5] визначає рівень демократії у 167 країнах світу. При складанні класифікації враховуються 60 різних показників, згрупованих по 5 категоріях: вибори і плюралізм, громадянські свободи, діяльність уряду, політична ангажованість населення і політична культура. Кожна країна класифікується як один з чотирьох типів режиму: повна демократія, недосконала демократія, гібридний режим і авторитарний режим. У 2018 році Україна опинилась на 84 місці – між Болівією та Гондурасом. Така позиція зовсім невтішна – дослідження класифікує нашу державу як «гібридний режим». Західні сусіди знову випередили: Словаччина – 44 місце, Польща – 54 місце, Угорщина – 57 місце, Румунія – 65 місце.

Погляньмо на мінімальні заробітні плати. У 2018 році національна мінімальна заробітна плата в Угорщині залишалася фіксованою на рівні 435 євро на місяць. В Україні у цьому ж році ця сума становила 3 723 гривні – близько 117 євро. З 1 січня 2019 року в Угорщині відбулось збільшення мінімальної заробітної плати для некваліфікованої робочої сили до 149 000 форинтів (близько 464 євро) та мінімальної заробітної плати для працівників з певною кваліфікацією – до 195 000 форинтів (близько 614 євро). В той час як в Україні мінімальна зарплата з 1 січня 2019 року зросла до 4 173 гривень на місяць (близько 132 євро).

Уряд Угорщини робить сприяє зростанню економіки: у 2018 році зростання ВВП країни становило 4,4% – одна із найвищих швидкостей у Європі, а і рівень безробіття залишався одним із найнижчих на позначці 3,7%. Згідно з даними з нового звіту Міжнародного валютного фонду, Україна – найбідніша в Європі країна за часткою ВВП на душу населення. За розміром офіційної середньої заробітної плати Україна також посідає останнє місце в Європі.

Навряд чи можливо знайти хоч одну перевагу угорцям Закарпаття відмовлятись від паспортів громадян ЄС, що відкривають для них перспективи емігрувати, якщо не в Угорщину, то в будь-яку іншу багатшу країну ЄС. В разі недієвості влади, продовження імітації боротьби з корупцією, зниження рівня життя та абсолютного небажання влади зупинити відтік робочої сили на Захід, демографія України, так само як і її економіка, впаде до рекордно низького рівня. У демографічному та міграційному питанні Україні варто брати приклад з політики Угорщина, яка заохочує повернення угорських емігрантів, пришвидшує економічне зростання, підвищує заробітні плати та пенсії, покращує демографічні показники, шляхом заохочення народження декількох дітей у сім’ї та збільшує кількість робочих місць, залучуючи іноземні інвестиції. Поточна ситуація в Україні  лише продовжує штовхати українців закордон. Ще більше вона спонукає українців приймати будь-яку фінансову чи соціальну допомогу з боку Угорщини. Загальна кількість українців, які проживають в Угорщині, але народились в Україні – 61,6 тис осіб(11,5%) - другі за кількістю після румун 2017,4 тис. (38,7%).[1]

Імперське минуле Угорщини досі має відбиток на формуванні зовнішньополітичного курсу країни. Нескромні амбіції стати однією з провідних держав Європи пояснюють м’яку експансію держави на Карпатський регіон. На тлі масового невдоволення закарпатців політикою нинішньої влади, Угорщина користується моментом для вкорінення власних цінностей у регіоні.

Рекомендації

  • Українська влада повинна скористатись конфліктом Будапешта та Брюсселя на тлі європейської міграційної кризи для того, щоб прискорити процес євроінтеграції. Для цього необхідно внести зміни, запропоновані Венеціанською комісією 11 грудня 2017 року, до ст.7 «мовного закону»;
  • Змінити оборонну позицію на більш жорстку щодо дій Угорщини в регіоні. В законодавстві України вказано: «добровільно отриманий другий паспорт є підставою втрати громадянства України». Але процедура не прописана – що в першу чергу необхідно зробити, тобто або заборонити, або дозволити подвійне громадянство;
  • Прийняти ряд проектів щодо допомоги закарпатцям(наприклад, розіграші грантів на навчання, соціальні виплати вчителям, вихователям, лікарям і т.д);
  • Внести питання порушення Угорщиною українського суверенітету в ряд проблем на переговорах із США – діяти на випередження.

Тетяна Корнійчук, стажер Українського Інституту Майбутнього

[1] https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/images/f/f6/Main_countries_of_citizenship_and_birth_of_the_foreign_foreign-born_population%2C_1_January_2018_%28in_absolute_numbers_and_as_a_percentage_of_the_total_foreign_foreign-born_population%29.png

[1] https://bgazrt.hu/wp-content/uploads/2019/02/policy_2013.pdf

[2] https://bgazrt.hu/wp-content/uploads/2019/02/policy_2013.pdf

[3] https://hungarytoday.hu/kmkf-calls-on-parlt-to-declare-2020-year-of-national-cohesion/

[4] https://ti-ukraine.org/cpi2017/#/

[5] https://uk.wikipedia.org/wiki/The_Economist