КС Угорщини поставив крапку: "трудове рабство" в державі відповідає Конституції

24.04.2019

В грудні минулого року угорський парламент схвалив поправки до трудового законодавства, які дозволяють роботодавцям просити співробітників працювати до 400 понаднормових годин на рік замість 250. Це викликало хвилю протестів як серед угорських громадян та профспілок, так і серед опозиційних партій, які вимагали скасування цих поправок. Але цього тижня Конституційний Суд Угорщини оголосив законопроект чинним.

Не меншого резонансу минулого тижня викликало рішення уряду Словаччини про заборону співати угорський гімн. Штраф за порушення закону – 7000 євро. Проте, декілька днів назад Президент Словаччини наклав вето на це рішення, назвавши його абсурдним.

В фокусі угорських ЗМІ вже довгий час залишається питання майбутніх виборів до Європарламенту. 5 квітня Віктор Орбан розпочав передвиборчу кампанію, яка спрямована на зупинення міграції. За тиждень його пропозиції підтримало більше 600 тисяч людей.

Угорщина не забуває дбати про підтримку двосторонніх відносин. Прем’єр-міністр Віктор Орбан або міністр закордонних справ Петер Сіярто регулярно здійснюють офіційні візити до багатьох країн світу. Цього тижня Угорщина налагоджує відносини з Китаєм, співпрацює з Мексикою, Панамою, Сербією. Про це та інше читайте у підбірці свіжих новин Угорщини.

12 грудня угорський парламент схвалив пакет поправок до трудового законодавства. Ці зміни дозволяють роботодавцям просити співробітників працювати до 400 понаднормових годин на рік замість 250. Тобто це ще 8 годин щотижня, що дорівнює додатковому робочому дню. Водночас можливе подальше збільшення понаднормової роботи за згодою працівника. Пропозицію підтримали 130 депутатів, 52 виступили проти, 1 – утримався. Зусилля опозиції, спрямовані на зрив прийняття законопроекту, свист і сирена під час більшої частини процесу голосування та блокування доступу до парламентської трибуни спікера, не зуміли перешкодити прийнятим змінам. Профспілки та частина медіа охрестили нові поправки «рабськими законами», натякаючи на те, що вони змушують людей працювати додаткову добу.

Законопроект також збільшує кількість часу від одного до трьох років, протягом яких компанії повинні компенсувати працівникам понаднормову роботу. Враховуючи такий довгий період, існує ризик того, що компанії можуть збанкрутувати раніше, ніж оплатити працівникам понаднормовий робочий час.

Цього тижня Конституційний суд Угорщини  оголосив, що поправка до трудового кодексу та закон про нову систему адміністративного суду, прийняті парламентом 12 грудня минулого року, є законними. Суд відхилив усі апеляції щодо парламентської сесії 12 грудня одностайно всіма 15 членами. Це викликало незадоволення опозиційної соціалістичної партії (MSZP), яка заявила, що звернеться до Європейського суду з прав людини проти рішення Конституційного суду.

На прес-конференції перед будівлею Конституційного Суду народний депутат Ілдіко Банго Борбелі заявив, що суд «переповнений солдатами партії Фідес», виступив проти угорських працівників і на користь уряду. Демократична коаліція (ДК) назвала постанову суду «обурливою». Заступник голови ДК Гергелі Арато заявив, що його партія продовжуватиме протестувати проти «рабського закону».

Минулого тижня угорська правляча партія опублікувала свою передвиборчу програму на вибори до Європарламенту.  Прем’єр-міністр Віктор Орбан врешті представив програму своєї партії, спрямовану на припинення імміграції. За тиждень «Фідес» зібрала підписи понад 600 тисяч прихильників. «Ми повинні припинити міграцію і захистити права національних держав ... нам потрібно побудувати Європу на основі співпраці національних держав", - сказав Директор з комунікацій «Фідес» Балаш Гідвегі, додавши, що «Угорщині потрібна Європа націй, тобто програма Фідес».

Нещодавно словацький парламент ухвалив закон, який забороняє співати угорський гімн у Словаччині. Відповідно до закону, починаючи з 15 травня цього року спів іноземного гімну на футбольних матчах або шкільних урочистостях каратиметься штрафом у розмірі 7000 тисяч євро.

Проте, декілька днів назад Президент Словаччини Андрей Кіска наклав вето на цю пропозицію. Президент стверджує, що заборона гімну «не має чіткої і розумної мети». Тепер все залежить від парламенту Словаччини: якщо він підтримає президентське вето, весь закон буде знято з порядку денного. Якщо ж його відхилять, то закон залишиться в силі.

Орбана критикує не лише Брюссель. Американський політолог, політичний економіст і автор відомої книги «Кінець історії і остання людина» Френсіс Фукуяма в інтерв'ю іспанській газеті «Ель Паіс» заявив, що «Віктор Орбан має серйозні проблеми зі своєю системою, яка називається неліберальною демократією». Що найбільше дивує Фукуяму в сучасному світі - це Brexit, ситуація в Америці і те, як «популістські рухи» посилилися в «консолідованих демократіях». Проте Фукуяма не дивується таким «рухам в Угорщині та Польщі». Незважаючи на те, що його книга була опублікована в 1992 році, Фукуяма все ще вірить тому, що написав тоді: люди хочуть миру і комфорту, і до цих пір вважають ліберальну демократію найбільш привабливою.

Угорський уряд висловив пропозицію купити 25% терміналу «рідкого газу»(LNG) , який планують побудувати в Хорватії. Міністр закордонних справ Петер Сіярто провів переговори з Томіславом Корічем, міністром навколишнього середовища і енергетики Хорватії, і заявив, що для Центральної Європи надзвичайно важливо диверсифікувати поставки газу.

Сіярто зазначив, що в стратегічному інтересі Угорщини термінал повинен бути побудований. Рішення і плани про побудову терміналу були прийняті, але «не було ніякого прогресу» у фізичному виконанні. Він додав, що Хорватія «ще не дала чіткої відповіді» на це питання.

Співпраця Китаю і Центрально-Східної Європи зростає. Виступаючи на саміті співробітництва Китаю з Центрально-Східною Європою в Дубровнику, Віктор Орбан заявив, що ця співпраця «слугує справжнім європейським цінностям у зв'язку з глибокими і всебічними змінами у світовій економіці та глобальній політиці».

За словами Орбана, країни Центральної та Східної Європи будують свою політику на основі взаємної поваги, що відображено в успішному і багатосторонньому співробітництві з Китаєм.

Що стосується залізничного проекту, який буде реалізовуватися за участю Китаю, Орбан сказав, що запропонує найшвидший спосіб транспортування товарів між Китаєм і Західною Європою. Проект є невід'ємною частиною ініціативи «Один пояс, Один шлях», спрямованої на сприяння вільній торгівлі.

У 2015 році Угорщина розпочала «Відкриття на Південь», тобто співпрацю з Латиноамериканськими країнами. Минулого тижня угорський «Eximbank» підписав угоду з латиноамериканським банком розвитку «Bancomext» про підтримку угорських корпоративних інвестицій в Мексиці.

Міністр закордонних справ Петер Сіярто заявив під час підписання, що Угорщина запровадила схему «відкриття на південь» для розвитку тіснішої співпраці з країнами Латинської Америки п'ять років тому. Успіх цієї програми добре продемонстрував той факт, що Мексика стала торговим партнером номер один у Угорщині в Латинській Америці. Угорський експорт до Мексики минулого року досяг 877 мільйонів доларів - Будапешт має намір ще більше збільшити цей показник, додав він.

Угорський уряд також відкрив кредитну лінію на 620 мільйонів доларів для того, щоб допомогти угорським компаніям у Мексиці та фінансувати угорсько-мексиканське співробітництво через «Eximbank».

Крім того, міністр закордонних справ підписав угоду про надання Угорщині 2 млрд. форинтів (6,23 млн. євро) для відновлення двох католицьких церков в Мексиці.

Про плани Угорщини стати провідною країною Європи у найближчі роки свідчать численні заяви провідних політиків. Прем'єр-міністр Віктор Орбан заявив про свій простий, але амбітний план: зробити Угорщину однією з кращих країн Європи до 2030 року. Під час свого виступу він назвав кроки, необхідні для того, щоб зробити це бачення реальністю. Він зосередився насамперед на підключенні транспортних мереж Угорщини до сусідніх країн, створивши центральноєвропейську транспортну мережу. З цією метою уряд оголосив кілька великих залізничних проектів протягом багатьох років.

Найбільшим проектом є залізниця Будапешт-Белград. Покращення зв'язків між Сербією та Угорщиною слугує не лише інтересам обох країн, вона також є частиною ініціативи «Один пояс, один шлях». Тому головною метою розвитку цього проекту є забезпечення виходу китайських товарів на європейські ринки через порт Пірей у Греції.

Крім того, Глава канцелярії прем'єр-міністра Угорщини Антал Роган заявив, що «уряд прагне зробити до 2030 року Угорщину провідним туристичним регіоном у Центральній Європі і готовий надати всі наявні ресурси для досягнення цієї мети. Уряд планує витратити 828 мільярдів форинтів (2,6 млрд.євро) на розвиток туризму за межами Будапешту в найближчому десятиріччі»,- заявив Роган.

 Корнійчук Тетяна, стажер UIF