ПРЕМ'ЄР СЛОВАЧЧИНИ ПЕЛЛЕГРНІ ЗУСТРІВСЯ З ГРОЙСМАНОМ

26.04.2019

Прем’єр-міністри України та Словаччини підписали новий договір та обговорили подальшу співпрацю. Про що говорили Прем’єри сусідніх країн, читайте у новинах…

Прем’єр-міністр Словаччини Петер Пеллегріні зустрівся з Прем’єром України Володимиром Гройсманом. За словами Пеллегріні, Словаччина підтримує територіальну цілісність України та інтеграційні амбіції Києва. Обидва державні діячі виступили проти розширення трубопроводу «Північний потік». Такий транзит не вигідний і Словаччині, яка межує з Україною та транспортує російський газ через свою територію до Західної Європи. Гройсман назвав «Північний потік» елементом російської гібридної війни проти європейських країн. А Пеллегріні пообіцяв допомогти у реконструкції газової інфраструктури в Україні. У 2014 році Словаччина розпочала поставки російського газу в Україну, яка, за словами Гройсмана, врятувала країну від російської залежності. Також, Прем'єр-міністри Словаччини та України підписали угоду про продовження місцевого прикордонного руху, який суворо охороняється зовнішніми кордонами ЄС. Словаччина також планує дозволити Україні використовувати свій повітряний простір для посадки літаків в Ужгороді, поблизу спільних кордонів.

Проблеми України підіймались і на головній площі Братислави. Студенти Української академії лідерства вийшли на вулиці столиці Словаччини, щоб вимагати звільнення українського кінорежисера та політичного ув'язненого Олега Сенцова. Студенти, які зараз відвідують європейські країни, включаючи Словаччину, не проводили акцію протесту. Натомість, вони виступили у п'єсі «Зниклий режисер» на підтримку Сенцова, який був арештований у 2014 році в Криму.  Вистава є частиною глобальної акції #SaveOlegSentsov. Виступи також відбулися  також у Празі, Брюсселі, Парижі, Гаазі та Берліні.

Але варто пам’ятати, що у Словаччині достатньо прихильників Москви. Нещодавно Андрій Данко, голова Національної ради здійснив візит до Росії та заявив, що не збирається розривати стосунки з Москвою, адже вони є вигідними для Словаччини. Відповідь уряду на позицію політика з’явилась лише цього тижня. Прем’єр-міністр Петер Пеллегріні зазначив, що Словаччина експортує 85 %  продукції в країни ЄС, лише  2,5% експорту йдуть до Росії і  1,7% до Китаю. Він дипломатично відреагував на поїздки Данка в Росію та його стосунки з чиновниками,  та сказав, що уряд повинен поважати конституційного чиновника, але його зусилля вплинули на орієнтацію Словаччини є марними.

Цікаво, що за результатами соц. опитування більшість словаків також  виступають за офіційну євроатлантичну зовнішню політику Словаччини, про це свідчить останнє опитування проведене агентством Focus. Майже 62% респондентів віддають перевагу євроатлантичному напрямку словацької зовнішньої політики, тоді як майже 18% виступають за проросійську зовнішню політику і 20% заявляють, що не визначились з позицією.

Прихильники проросійського вектору у словацькому політикумі  також висловлюють свою позицію щодо відносин Словаччини із США. Зокрема, у країні досі тривають перемовини про доцільність підписувати договір Словаччини з США у області оборони. Вашингтон почав розглядати перспективу зміцнення східного крила НАТО після 2014 року, коли ситуація безпеки в Європі змінилася після подій в Україні. Два роки по тому Пентагон визначив потенціал оборонної інфраструктури в Словаччині для можливої ​​співпраці. Американці надіслали попередній проект угоди в листопаді 2017 року, а перемовини тривають і досі. Цього тижня було прийняте рішення, що Міністр оборони Петро Гайдош  не продовжуватиме обговорення питань оборонного співробітництва з США.  У свою чергу, Прем'єр-міністр Пітер Пеллегріні нещодавно оголосив, що Департамент дипломатії продовжить вести переговори щодо оборонного співробітництва з США на рівні Рамкової угоди. Мета переговорів полягає в тому, аби домовитися про те, що угода між країнами не підірве суверенітет Словаччини, не буде гарантувати присутність американських військ у країні і не змусить реалізовувати проекти, які уряд Словаччини не вбачає доцільними  на своїй території. Нещодавнє рішення Міністерства оборони Словацької Республіки про те, що вона більше не буде брати участь у переговорах щодо угоди про оборонне співробітництво, здивувало департамент дипломатії. Його також критикували Президент Словацької Республіки Андрій Кіска і деякі депутати від опозиції і коаліції. 

          Ще одне невирішене питання у Словаччині, яке провокує конфлікти між Словаччиною та іншими державами – це поправка до Закону про державні символи, що забороняє  спів гімну іншої країни на публічних заходах, якщо офіційна делегація держави не присутній на них. Цей закон викликав невдоволення в Угорщині на офіційному рівні.  Цього тижня Президент Андрій Кіска наклав вето на цю поправку і повернув її до Національної ради Словацької Республіки для подальшого обговорення. Він вважає, що положення закону несумісні з принципом правової визначеності і, таким чином, з верховенством права. 

Валерія Півень, стажер UIF