» Без категорії » Чи стане освіта персоналізованою: тест для народних обранців

Чи стане освіта персоналізованою: тест для народних обранців

Останній дзвоник у травні 2019-го пролунав не лише для школярів, але й для народних депутатів. Отже вони вирішили закрити заборгованість і скласти іспит з освітньої політики. 30 травня 229 голосами парламентарі схвалили у першому читанні урядовий законопроект «Про повну загальну середню освіту». Принагідно хочу подякувати команді МОН, яка працювала над текстом документу.

Тепер навіть якщо восьме скликання народних не встигне схвалити остаточну версію документу, наступне покоління парламентарів мусить завершити розпочату справу. Нагадаю, що законопроект про ПЗСО важливий в контексті створення нормативної бази для змін, розпочатих концепцією «Нова українська школа» та Законом «Про освіту» (2017 р.). Про це, власне, наголосила міністр Лілія Гриневич, представляючи документ у Парламенті. В цілому можна погодися з очільницею МОН і подякувати її команді за колосальну роботу, яку вони провели над текстом документу, який став результатом узгодження дуже відмінних позицій і опрацювання тисяч пропозицій і правок. Важко в теперішніх умовах розраховувати на раптовий стрибок з авторитарної школи, де учень і вчитель лише пасивні виконавці, у відкриту і ліберальну модель, де вони  зможуть бути активними і вмотивованими учасники і партнери. Проте диявол, як завше, ховається у деталях. І саме  від того, з я якими механізмами ці «мічені» деталі пов’язані, залежить куди і як, зрештою, рухатиметься вся система.

Наразі наведу фокус лише на одну деталь, можливо, вона і не найважливіша у цілій системі. Проте, особисто для мене, лакмусовим папірцем нового закону, що регулюватиме шкільне життя,  є поняття “індивідуальна освітня траєкторія”. З огляду на те, що світ дедалі більше персоналізується, можна стверджувати, що саме тут одна з ключових точок зростання для НУШ.

З одного боку, згаданій темі у законопроекті присвячена окрема стаття номер 14. У першому абзаці декларується, що індивідуальна освітня траєкторія учнів формується шляхом вибору:

  • форм здобуття загальної середньої освіти;
  • навчальних планів та програм;
  • навчальних предметів (інтегрованих курсів) і рівнів їх складності;
  • засобів навчання;
  • темпів засвоєння.

Проте, далі індивідуальна освітня траєкторія зводиться до індивідуального навчального плану.

Нарешті, у пункті 2 законодавець застерігає, що індивідуальний навчальний план учня має забезпечувати виконання ним освітньої програми закладу освіти та передбачати його участь в контрольних закладах. А де ж тоді можливість обирати усе, що було перераховано раніше? Але демону контролю і цього мало: “Індивідуальна освітня траєкторія у закладі освіти реалізується за умови наявності необхідних для цього ресурсів, навчального плану…». Пунктом 3 батьків хочуть у відповідній заяві зобов’язати обґрунтовувати причини та формулювати пропозиції щодо особливостей засвоєння освітньої програми закладу освіти. Чортяка бюрократії на радощах потирає долоні: «ну що, друже, індивідуальненького захотів!?»

Отже у такому варіанті новий закон просто оновлюватиме стару модель школи, а не відкриватиме можливості для проростання нової, ресурсом для якої є якраз пізнавальний запит кожного з учасників освітнього процесу. Нагадаю, що відповідно до Концепції НУШ “новий зміст освіти, що базується на формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації у суспільстві; педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками; орієнтація на потреби учня в освітньому процесі».

Для того, щоби не дати хитрому демону казуїстики повернути колесо реформи освіти, необхідно налагодити формулювання пов’язані із індивідуальним підходом та орієнтацією на потреби учнів. Зокрема П. 2 Ст. 14 (другий абзац) викласти у такому формулюванні: «Індивідуальний освітній план учня має забезпечувати досягнення ним очікуваних результатів навчання за державним стандартом відповідного рівня, а також враховувати особливі освітні потреби учня, позашкільну пізнавальну активність, визначені індивідуальною програмою розвитку».

І далі пункт 2-й, абзац 4 сформулювати таким чином: «Реалізація індивідуальної освітньої траєкторії здійснюється закладом освіти на підставі відповідної заяви, поданої батьками дитини чи особисто особою, яка досягла повноліття. Заклад освіти не має права відмовити учню та/або його батькам у реалізації індивідуальної освітньої траєкторії.

Учень має право на визнання закладом освіти результатів його навчання, передбачених освітньою програмою закладу освіти, що були здобуті ним шляхом неформальної та/або інформальної освіти. Визнання таких результатів навчання учня здійснюється шляхом їх річного оцінювання та/або державної підсумкової атестації, що відбувається на загальних засадах і в загальному порядку, визначених для очної або екстернатної форми здобуття загальної середньої освіти. За результатами річного оцінювання та/або державної підсумкової атестації педагогічна рада приймає рішення про визнання результатів навчання учня».

Крім того слід зобов’язати засновників шкіл вжити належних заходів для того, щоби кожен учень мав право реалізувати право на індивідуальну освітню траєкторію і максимально розкрити свій потенціал і таланти. Нагадаємо, що саме нематеріальні активи, які створюються талановитими креативними людьми, складає дві третини всього світового багатства за даними Світового банку. Дуже вірю, що народні обранці, так само як і я, прагнуть того, щоби Україна стала заможною державою.

Микола Скиба, експерт програми “Освіта” Українського інституту майбутнього

Залишити Коментар