» Без категорії » Про освітню конференцію IDEC/ЕUDEC в Україні з кращими спікерами світу

Про освітню конференцію IDEC/ЕUDEC в Україні з кращими спікерами світу

Фото: Моя Вінниця

Микола Скиба, експерт напрямку «Освіта» UIF, відвідав міжнародну конференцію демократичної освіти IDEC/ЕUDEC 2019.

IDEC/ЕUDEC – це масштабна подія, яка проводиться у різних країнах вже 26 років та має на меті підтримку розвитку демократичних форм навчання. Конференцію у Києві відкрив головний ініціатор заходу – Яків Гехт, засновник школи Хедера, автор книги “Демократична освіта” і радник кількох поспіль міністрів освіти Ізраїлю.

«Те, що подібні заходи відбуваються в Україні,  означає що у нас є потужна альтернативна сцена в освіті, що вона цікава спікерам та засновникам демократичних шкіл з інших країн. Вони можуть почерпнути корисні  контакти, визначити для себе потенційний ринок праці. Спікери приїжджають, аби потім бути запрошеними у ролі консультантів, тренерів для країн, де є запит на  освітні, консультаційні та інформаційні послуги. А велика кількість учасників заходу доводить, що в Україні є запит на відкриття приватних шкіл», – вважає Микола Скиба.

 

ПРО ЩО ГОВОРИЛИ?

Про демократичні школи. Це школа, в якій учні залучаються у процес вироблення правил, за якими функціонує школа, а також вибір тем і спрямованості навчання. Тут застосовуються інноваційні методи викладання, спрямовані у майбутнє. Такий навчальний заклад є самонавчальним організмом, де важливу роль відіграє постійне осмислення досвіду.

Цікаво, що є країни, де такі принципи навчання застосовуються на загальнонаціональному рівні  (наприклад, Фінляндія або Ізраїль).

«Для себе я підкреслив, що досвідчена людина не є більш кваліфікованою, аніж та,  яка починає роботу без досвіду, але з більш усвідомленим підходом», – зауважив експерт.  

ЩО ПОКЛАДЕНО В ОСНОВУ ТАКОЇ ШКОЛИ?

Засновники і педагоги демократичних шкіл значну увагу звертають на досягнення наук про людину, зокрема – нейропсихологію, яка пояснює як діє людський мозок, тому тут часто вдаються до методики рефлексії, що дозволяє учням набагато швидше зростати через постійне осмислення того, чого вони навчились. І робити це краще у групі, адже в оточенні людей ми проявляємось інакше, ніж на самоті.

 Але при командній роботі неминучий високий рівень агресії через сплеск певних нейромедіаторів. Тому педагог має володіти навичками фасилітатора для спрямування групової динаміки у конструктивне русло.

Микола Скиба наголосив, що «бажання нової інформації є однією з природніх потреб  людини і навчальне середовище має допомагати розкрити цю потребу та прогресувати людині у розвитку».

 

ЩО Є ХАРАКТЕРНИМ ДЛЯ ТАКИХ ШКІЛ?

Принцип навчання без примусу та усунення факторів, які заважають людині навчатися. Наприклад, тривога, хронічний стрес, незадоволені потреби базового рівня,  від фізіологічних до психологічних: у визнанні, у прийнятті, у безпеці.  Тому приватні школи звертають увагу на психологію: на швидкість реакції, ступінь взаємодії з іншими, посилення мотивації.

Разом з тим, навчання без примусу не означає відсутність рамок і санкцій за порушення.

Наприклад, у одній з найдавніших демократичних шкіл світу, британській Sammerhill, учням дають змогу обрати улюблені предмети, але зобов’язують їх відвідувати ці заняття. Генрі Редхед, онук засновника Sammerhill Олександра Нілла, під час свого виступу у Києві наголосив: «Свобода у нашій школі не означає ліцензію на вседозволеність».

Інші спікери також звертали увагу на те, що санкції не повинні бути способом завдати болю людині, а мають бути природнім наслідком порушення – у цьому характерна особливість демократичного навчання.

Також, експерт розповів про майстер-клас індивідуалізованого навчання, проведеного у рамках заходу.

«Цей майстер-клас проводився на прикладі методу «перевернутого класу», який застосовують в Ізраїлі.  Люди через додатки у гаджетах навчають одне одного. Це процес групового навчання, де кожен може бути вчителем і практикується пояснювати іншому».

Залишити Коментар