Український паспорт: кому давати і на яких умовах

18.08.2019

13 серпня президент Зеленський підписав указ з дорученням Кабміну розробити законопроект щодо спрощення процедури набуття громадянства для захисників України й політичних переслідуваних росіян.

Експерти Українського інституту майбутнього розповіли про переваги та недоліки такого рішення.

Олександр Чебаненко, експерт програми реформування правоохоронної та судової систем "Українського інституту майбутнього" (UIF):

 Однозначної відповіді немає. З одного боку, люди, які воювали за незалежність України, без сумніву, гідні отримати українське громадянство. Росіяни, які воювали за Україну, однозначно будуть переслідуватись в Росії у разі повернення. Тобто їм просто фізично нікуди діватися. Крім всього іншого, їх дії формально можуть підпадати під ознаки найманства. А головне – вони зробили свій вибір – воювали за Україну зі зброєю в руках, і громадянство — це чи не найменше, чим Україна може їм за це віддячити.

Що стосується надання громадянства України тим росіянам, які з політичних причин  переслідуються в Росії. Треба сказати, що є різні категорії таких осіб. Є справжні дисиденти, честь їм і хвала. Але, на жаль, в Росії з'явилось достатньо осіб, які використовують політичну боротьбу (або її імітацію — важко сказати) для вирішення своїх власних питань — а саме, для виїзду за кордон. І серед них навіть є такий жарт: два приводи в поліцію або одне затримання під час політичної акції – і ти вже можеш претендувати на проживання на Заході. Але одного бажання мало, треба ще, як мінімум, знати мову, культуру тощо. В Україні росіянам адаптуватися набагато легше. Тому до цього питання треба ставитись виважено.

Крім того, ми бачимо, що в Росії кожен день погіршується стан економіки та суспільства. І чим далі, тим більше росіян намагатимуться переїхати в інші країни. Більшість з них - ті, хто не мав особливого відношення до України та її боротьби за незалежність саме від Росії. Тому потрібно усвідомити, що ми можемо зіткнутися з величезним потоком біженців з Росії, для яких Україна — просто місце на мапі (в кращому випадку).

В даному випадку потрібно чітко розділяти варіанти. Перший – коли люди зробили свій вибір, коли, фактично, отримують громадянство України зі зброєю в руках або іншим чином бились за свободу, незалежність України і повернутись назад просто не мають можливості. А другий варіант – коли дозвіл на постійне проживання чи громадянство отримає особа, яка, в принципі, буде таким «політичним туристом».

Складно, але треба знайти спосіб, за яким комусь можна буде видавати, а кому – ні. Цей висновок базується, в тому числі, на тому, що зараз відбувається в Європі, де мільйони біженців намагаються перетнути кордон і так чи інакше отримати дозвіл на проживання. До цього треба готуватися заздалегідь.

– Невдовзі Україна має зіштовхнутись з серйозною проблемою – браком робочих рук через те, що багато українців виїхало за останні п’ять років. В ту ж Польщу.

В Польщі є певні запобіжники на цьому шляху, тому отримати громадянство для українців, які йдуть туди на роботу, скажімо так, важкувато. Навіть ту ж карту поляка. Тому, якщо йде мова про те, щоб Україна отримала додаткові робочі руки з числа росіян, - це одне. Але в даному випадку ми говоримо про те, щоб надати громадянство особам, які зазнали політичне переслідування, або особам, які зі зброєю в руках захищали свободу України. Тут все ж таки інші причини. В принципі найкраще – створити нормальні умови для того, щоб якомога більше українців залишались тут.

– Тоді люди, які переслідуються в Росії, мають розглядатися як потенційні майбутні громадяни України, але вони мають прожити в Україні певний час, щоб отримати громадянство, здати екзамени з мови України або історії. Вірно?

Цілком згоден. У Великобританії, приміром, для отримання підданства, треба проживати не менш ніж 5 років, сплачувати податки, не порушувати закони, здати іспити на знання мови, культури та історії країни. Плюс, тести на психічне здоров'я.

Таким чином, тим, хто б’ється за Україну, надавати громадянства в спрощеному порядку треба і це питання вже давно на часі. На жаль, в даному випадку була забута мудрість, що корисна подяка — вчасна подяка. А що стосується  політичних біженців з РФ. То, на мій погляд, варто розділяти поняття «політичний турист» та людина, яка щиро розділяє наші цінності. І ставитись до них відповідно.

 

Глен Грант, експерт з національної безпеки та оборони Українського інституту майбутнього:

Необхідно надавати громадянство тим, хто боровся за Україну. Це повинно було відбутися вже давно. Неможливо винагородити цих людей достатньо. Громадянство, медалі – цього замало. Вони заслужили довічної дружби, підтримки від країни, за яку боролись, на все життя. Вони повинні отримати більше, тому що ризикували своїм життям для іншої країни.

По-друге, не бачу нічого поганого у тому, щоб дозволити росіянам, життя і свобода яких знаходяться під загрозою в Росії, приїхати сюди і отримати громадянство. У мене є кілька друзів, які опинилися в такій ситуації. Один з них зараз в Америці. Він росіянин, виїхав через Україну. В Росії його попередили, що за ним приїде поліція і він виїхав звідти. Він вирішив поїхати навчатись і працювати в Америку. Це втрата для України. У мене є ще один друг, який знаходиться в точно такій же ситуації і живе в Латвії. Він втік з Росії, він дисидент. Хтось сказав йому: "Якщо ти не поїдеш – будеш у в'язниці наступного тижня". В Латвії є ще ціла група журналістів.

У більшості випадків дисиденти – інтелігентні люди. Це благо для вашої країни, якщо такі люди переїжджають жити і працювати до вас. Я знаю, що деякі люди стурбовані можливим приходом шпигунів. Але це трохи нерозумно. Якщо ви підозрюєте когось в шпигунстві – все, що вам потрібно зробити, це звернутись до служби розвідки, дослідити бекграунд цієї людини. І протягом кількох днів розвідка розкаже вам історію будь-кого. Якщо хтось не має історії – ми відмовляємо йому, тому що в наші дні ви повинні її мати. У вас повинен бути слід, залишений в соціальних мережах: інформація про школу, університет, мають бути якісь фотографії. Майже неможливо не мати такого сліду. Шпигуни більше не можуть ховатися, бо світ стає все більш прозорим. І стати шпигуном в сто разів важче, ніж будь-коли раніше. А якщо у вас немає сліду, то ви є ще більш  підозрілим, ніж якби у вас був слід.

Ніхто не слідує за вами, за тим, що ви робите, в західних країнах. У добі недостатньо часу, щоб стежити за ким-небудь. Існує просте правило: ви повинні платити податки протягом 7 років. Це є підставою для отримання громадянство. Це просто. Ви допомагали країні протягом 7 років, довели свій намір відносно цієї країни. І це може бути не закон, це може бути нормативний акт. Ви повинні скласти іспит з мови, історії, культури. На щастя, вони не просять вас співати, тому що я ніколи не зможу отримати латвійське громадянство, якщо мені доведеться співати (Глен Грант є громадянином Великобританії, але протягом 11 років живе у Латвії).

Це норма для всього світу. Наприклад, у Фінляндії, мені здається, ви повинні платити податки протягом 5 років, а потім ви починаєте отримувати пенсії, соціальні послуги тощо.

На мою думку, громадянство можна давати солдатам після завершення їхньої служби, після того, як солдат перебував на лінії фронту протягом певного періоду часу, наприклад, 6-ти місяців. Або солдат отримав поранення, перебуваючи на лінії фронту, або був вбитий. Бо якщо солдат був убитий на фронті – він повинен отримати громадянство, щоб його родина мала право на пенсію і тому подібне. Це нормально. Якщо хтось робить щось для країни – ви повинні піклуватися про них і їхні родини. Вони вмирають, їм повинно бути надано громадянство автоматично при смерті. І тоді до їхніх родин ставитимуться так, як якби вони були українцями. Це фундаментальні речі.

Солдати мають отримувати громадянство за більш короткий термін без додаткових умов, а ті, хто втекли з Росії через політичні переслідування – через 5-7 років сплати податків.