Прощення блудних грошей: податкова амністія Зе команди

11.09.2019

 

Представник команди Зе анонсував проведення в Україні податкової амністії, запропонувавши відповідний законопроект (про так зване “спеціальне декларування”).

 

Загалом, податкова амністія — це ряд заходів з надання платникам податків права сплатити без санкцій за зниженою ставкою податки, щодо яких минули встановлені законодавством терміни платежів.

Нашими можновладцями різних рівнів неодноразово наголошувалось, що в Україні одні з найнижчих податків, принаймні в Європі. Це так і не так. Ставки податкові у нас дійсно не найвищі. Проте, в податках важливим є не тільки те, який відсоток сплачується (тобто, податкова ставка), але й яке саме майно оподатковується (податкова база). Коли ж ми проаналізуємо обидва з вказаних параметрів, то картина буде зовсім нерадісною. В Україні більшість платників податків не витримують чинного рівня оподаткування. Це призводить як до спроб використання будь-яких схем для мінімізації податків (часто — на межі або поза межею законності), так і до масового розповсюдження схем виводу капіталів за кордон. І навіть досить жорстокі механізми покарання цієї тенденції не стримують.

Враховуючи вказане, питання податкової амністії в Україні є дуже актуальним. Адже, як правило, цілями вказаної акції є забезпечення детінізації майна, фінансова стабілізація в країні та профілактика податкових правопорушень на майбутнє. І головне для держави — поповнення державного бюджету за рахунок коштів, що надійдуть в результаті декларування прихованих або прострочених податкових платежів.

Як показує світовий досвід, для того, щоб податкова амністія була успішною, вона повинна бути загальною (тобто, залучати якомога більшу кількість платників податків), пропонувати вигідні умови, мати чітко прописані в законодавстві правила, бути одноразовою, після закінчення амністії покарання повинно бути невідворотним. При цьому, одним із головних ризиків застосування податкової амністії є легалізація доходів, отриманих незаконним шляхом (“відмивання коштів”).

Однією із найбільш результативних в світі вважається податкова амністія, яка була проведена в 1988 році в Республіці Ірландія. Зібрані в результаті 10-ти місячної амністії кошти склали приблизно 750 млн доларів США (2,5% ВВП), що перевищило розмір бюджетного дефіциту держави. При цьому, очікування були на рівні 50 млн доларів США.

Спробуємо порівняти основні параметри вказаної амністії з тим, що пропонується зробити у нас зараз.

Перше — всеохопність. В Республіці Ірландія право на амністію мали всі резиденти. Особливо підкреслювалось, що нею скористалося досить багато високопосадових осіб. Відповідно до законопроекту, запропонованого командою Зе, скористатися спеціальним декларуванням мають право фізичні особи (як резиденти, так і нерезиденти України) щодо будь-якого майна, яке підлягає оподаткуванню відповідно до законодавства України. Виключення — особи, що займають або займали посади, яким, відповідно до Закону України “Про запобігання корупції” або іншого закону, забороняється займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю. Можливо, варто було б в законопроекті розрізнити доходи, отримані  посадовцями зі своєї незадекларованої підприємницької діяльності від корупційної. Відокремлення корупції від підприємницької можна було б провести на підставі аудиторського висновку за рахунок високопосадовця. Інакше ситуація мало чим відрізнятиметься від існуючої.

Друге — амністія повинна мати чітко прописані в законодавстві правила. З цим в  Республіці Ірландія проблем не виникло. Відповідно ж до нашого законопроекту, наприклад, об’єктами декларування не можуть бути доходи, майно, інші активи, одержані (набуті) декларантом внаслідок вчинення будь-якого злочину, крім  злочинів щодо умисного ухилення від сплати податків тощо. Відповідно до чинного законодавства, те, що майно одержане особою внаслідок вчинення злочину, може бути встановлено тільки на основі вироку суд. Мабуть, коректно було б записати “внаслідок вчинення будь-якого протиправного діяння, яке має ознаки злочину” (або щось аналогічне). Другий приклад – “об’єктами декларування не можуть бути об’єкти оподаткування, щодо яких контролюючим органом отримана недостовірна інформація від декларанта”. Законопроект загалом запроваджує податкову амністію майна, яке не було задекларовано, або  задекларовано з порушеннями вимог законодавства. Таким чином, вказана редакція норми, по суті, нівелює весь законопроект. Вочевидь, вказані формулювання норм повинні бути виправлені. Інакше маємо в наявності невизначеність правової норми.

Третє — амністія повинна пропонувати вигідні умови. Запропоновані в законопроекті ставки податку — від 2,5% до 10% для різних категорій задекларованого доходу. Стандартна ставка на доходи фізичних осіб у нас — 18%. Для порівняння, в Республіці Ірландія по амністії мали право заплатити 15% від суми податку, який міг доходити до 80%.

Четверте — амністія повинна бути одноразовою, а після закінчення амністії покарання повинно бути невідворотним. Наприклад, більшість позитивних результатів амністії в Республіці Ірландія було нівельовано тим, що в подальшому було проведено ще ряд амністій. Крім короткострокового поповнення бюджету це мало катастрофічні наслідки для податкової дисципліни — люди перестали платити податки, очікуючи на чергову податкову амністію. Крім того, величезних розмірів набуло  зловживання платниками податків своїми правами, що майже було відсутнє раніше. На додаток, незважаючи на запровадження в 1993 році кримінальної відповідальності за суттєві податкові правопорушення після терміну дії амністії, жодна особа до відповідальності притягнута там не була. Це в свою чергу встановило упереджене ставлення до фіскальних органів та чітке несприйняття в суспільстві податкових амністій, затвердження в суспільстві думки, що виконувати закон не обов'язково, бо амністія все спише.

Вказане вище не є аксіомою, як і ситуація в Україні відрізняється від Республіці Ірландія. Тим не менш, сподіваємось, що наші законодавці врахують вказані вище як позитивні, так і негативні моменти. І ще, треба пам'ятати, що податкова амністія вважається необхідною передумовою для запровадження в подальшому спеціальної цивільної конфіскації незаконно надбаних активів.

Олександр Чебаненко, експерт програми реформування правоохоронної та судової систем "Українського інституту майбутнього" (UIF)

Вперше опуліковано: Цензор. нет