Від моря до моря: експерти розповіли, чи потрібен Україні водний коридор Е40?

17.09.2019

У Кабінеті міністрів України є проект побудови шляху між Чорним і Балтійським морями. Про це заявив прем'єр-міністр Олексій Гончарук під час виступу на шістнадцятій щорічній зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES) в Києві 14 вересня, повідомляє Deutsche welle.

Про те, чи потрібен проект Україні, а також які його головні переваги та недоліки,  розповіли директор інфраструктурних програм Українського інституту майбутнього Володимир Шульмейстер та Владислав Талах, експерт з економічного аналізу та транспортної інфраструктури Українського інституту майбутнього.

Головна мета проекту – з'єднати Чорноморський і Балтійський річкові басейни, які об'єднують Польщу, Білорусь і Україну.

- Які основні переваги і недоліки проекту Е40?

- Я бачу лише переваги для України від проекту. Річка (річкові перевезення – ред.) запрацює. Також це часткове вирішення проблем Укрзалізниці та Автодору. Вантажні перевезення, які можна прибрати з автомобільної дороги у всіх цивілізованих країнах  перекидають на залізницю. А все, що можна прибрати з автодороги і залізниці, потрібно перекинути на річку. Це загальний принцип. Адже, якщо працює річка, то працює уся транспортна система країни. Особливо це важливо для нашої ситуації, коли цілеспрямовано знищується основний транспортний хребет України –  УЗ.

Ще одна перевага у тому, що вантажі, які перевозитимуться річкою – білоруські чи польські – призначені для азіатського ринку. Ці вантажі не перевозяться річковими суднами. Вони доходять до наших портів і перевантажуються на морські судна. Відповідно для України це заробіток, і не тільки на річці, а й на транзиті через наш порт.

- Чи безпечний цей проект з точки зору екології?

З точки зору екології це чудовий проект, тому що річковий транспорт є найекологічнішим видом транспорту, на відміну від залізничного та автомобільного.

- А як щодо забруднених Чорнобилем річок (Прип'ять і Дніпро)? Екологи вважають, що спочатку потрібно взяти проби в цих річках.

Можна і потрібно провести екологічний аналіз.

Багато дискусій точиться щодо ціни даного коридору.

Дійсно, поглиблення цієї ділянки коштуватиме дорожче, ніж інші. Але інвестиції у цей коридор набагато нижчі, у порівнянні із залізничним і річковим транспортом. І, не дивлячись на відносно великі витрати з днопоглиблення у цьому районі (це 32 млн євро) це все одно значно дешевше, ніж будь-який інший альтернативний коридор по землі, який коштуватиме мільярди доларів.

-  Як швидко окупиться цей проект?

При реальних очікуваних об’ємах перевезення 12 млн тон на рік, навіть за песимістичних підрахунків, якщо Україна, як країна–транзитер, отримуватиме 1 євро з тони, проект окупиться за неповні три роки. Це пряма вигода.

Якщо говорити про непряму вигоду, її також отримають українські експортери (зерно, металургія, хімія). Вони отримають дешевший і швидший варіант експорту своєї продукції в Європу.

- Якщо цей проект буде затверджений, то до якого року він може бути реалізований?

Проект необов’язково реалізовувати "одним стрибком". Можна розпочати із днопоглиблення річки до основних операторів в Білорусі (Білоруський металургійний комбінат, Білоруський калійний комбінат, Мозерський нафтопереробний завод). Це вже гарантовані 10 млн тон вантажів на рік.

- Які головні аргументи противників проекту Е40 і чи є вони виправдані?

Екологічний. Днопоглиблення може призвести до осушення Полісся. Друге питання - потенційна небезпека підняття радіаційного мулу під час днопоглиблення. Однак, не дивлячись на те, що тему даного проекту почали активно обговорювати з 2014 року, досі немає серйозних економних та екологічних обґрунтувань даного проекту.

- Хто з трьох країн–учасниць проекту найбільше виграє від його реалізації?

Україна, оскільки у нас найменше альтернатив по використанню автомобільних доріг і залізниці. В Європі ж розвинене все. І найбільший потенціал є саме в України, від якої, насправді, потрібно найменше капіталовкладень (Польща має вкласти у проект 12 мільярдів євро, а Україна лише 32 мільйони євро).