Антон Геращенко: Надзавдання держави – вибудувати правоохоронну судову систему для захисту національних інтересів громадян

23.10.2019

Україна має вибудувати власну ефективну правоохоронну судову систему, щоб притягати до відповідальності кожного, хто зазіхає на незалежність держави, топтав український прапор, катував українських громадян тощо. Це має бути надзавданням, а вимоги терміново ратифікувати Римський статут не відповідають національним інтересам держави.

Про це під час круглого столу щодо ратифікації Україною Римського статуту заявив співзасновник Українського інституту майбутнього (UIF), директор програми реформування правоохоронної та судової систем Антон Геращенко.

На заході, організованому Комітетом Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності спільно з Українським інститутом майбутнього, Антон Геращенко наголосив, що Україна повинна використовувати всі юридичні засоби щодо захисту інтересів нашої країни. І, додав він, поки не будуть внесені зміни до Конституції, не видавати своїх громадян до міжнародного кримінального суду.

«Варто зважати на те, що з внесенням змін до Основного закону, Росія, яка спонсорує в Україні десятки так званих юристів, адвокатів – почне подавати позови, зокрема й неправдиві! Таким чином РФ намагатиметься створити війну в інформаційному та правовому просторі, аби українські військові втратили інтерес захищати нашу державу. Треба чітко розуміти, для чого нам потрібен Римський статут. Адже за п’ять з половиною років Міжнародний кримінальний суд (МКС) досі не почав жодної справи проти Російської Федерації, яка вдерлася в Україну. Є якісь попередні розслідування, але нічого суттєвого так і не відбулося! Варто також з’ясувати у скільки обійдеться державі участь у МКС», – наголосив Антон Геращенко.

Експерт програми реформування правоохоронної та судової систем Українського інституту майбутнього Олександр Чебаненко зазначив, що Міжнародний кримінальний суд – орган, який не має ані можливості розслідувати акти тероризму й агресії в Криму й на Донбасі, ані юрисдикції щодо РФ. 

«Україна має ретельно розслідувати кримінальні справи щодо Євромайдану, Криму, Донбасу й передавати їх до міжнародних та національних судів.  Української законодавчої бази цілком достатньо для притягнення до відповідальності за ці злочини. У Кримінальному кодексі України немає низки статей, під ознаки яких підпадають діяння агресора та його посіпак у Криму й на Донбасі. Але ліпше притягнути до кримінальної відповідальності винних за наявні в Кримінальному кодексі України статті як умисне вбивство, умисне тяжке тілесне ушкодження, диверсія, терористичний акт, порушення законів та звичаїв війни, насильство над населенням у районі воєнних дій тощо, ніж тішити себе марною надією засудити осіб за геноцид, злочини проти людяності, інші злочини в Міжнародному кримінальному суді, який не має для цього реальної можливості», – зауважив Олександр Чебаненко.

Він додав: варто пам'ятати, що положення низки міжнародних угод щодо воєнних дій і, насамперед Женевських конвенцій про захист жертв війни, є невід'ємною частиною законодавства України. 

У круглому столі щодо необхідності ратифікації Україною Римського статуту також взяли участь члени Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності, народні депутати України, представники Офісу Президента України; Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства оборони України, Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України; Головного управління Національної гвардії України; СБУ; РНБО; Конституційного Суду України; профільні експерти та громадські неурядові організації.

Під час дискусії лунали різні думки. Зокрема, український правознавець, державний і громадський діяч, суддя Конституційного Суду України (2006–2015) Віктор Шишкін висловив думку щодо ризиків ратифікації Римського Статуту.

«Наскільки спроможна наша влада чітко поставити питання по Криму – чи це військова агресія? Конфлікт на сході має ознаки міжнародного чи внутрішнього? Адже війну назвали АТО й українські військовослужбовці можуть понести відповідальність, бо згідно із законом про боротьбу з тероризмом, у фронтальних бойових діях армія участі не бере. Такі юридична балістика має глибокі наслідки», – зазначив Віктор Шишкін.