Уряд України має розробити чіткий план дій щодо подолання наслідків світової кризи

20.11.2019

Світова криза вже не за горами. Про це свідчать чимало факторів. Так, зокрема, світовий ринок металургійної продукції скоротився майже на 5%, що є показником зниження попиту та закриття інвестиційних програм. Також спостерігаються  негативні сигнали в економіці у низці регіонів Азії, Америки, Європи.

Про це під час круглого столу на тему: «Як Україні підготуватися до кризи» зазначив керівник економічних програм UIF Анатолій Амелін. За його словами, уряд України мав би звернути увагу на економічні показники, які передують кризі.  

«Одним із показників, який передбачає кризову ситуацію, є погіршення споживчих настроїв українців. Крім того, одне із найбільших підприємств  України в металургійній галузі почало скорочувати персонал та закриває інвестиційні програми. Усе це непрямі індикатори наближення  кризи, – зазначив Амелін. – Наше головне завдання зараз визначити, з якими ризиками доведеться мати справу українській економіці та, як це вплине на якість життя кожного громадянина».  

Водночас, прогнозуючи світову кризу (яка може відбутися вже восени 2020 року) та її вплив на Україну, експерт економічних програм UIF Яна Лаврик зазначила, що доходи українців можуть впасти на 15-20%, а долар коштуватиме 35-37 грн.

«Якщо світова криза розпочнеться восени 2020 року, як це очікують економісти Wall Street, найбільший удар по економіці України припаде на 2021 рік. Реальний ВВП може знизитися на 8-9%. Роботу можуть втратити майже пів мільйона людей», – зауважила експерт.

Для подолання кризи, наголосив експерт економічних програм UIF Данило Монін, Україні доведеться запозичити майже 5 млрд доларів, а держборг зросте до 65% ВВП.

«Криза суттєво вплине на податок на прибуток, який за прогнозами може знизитися до 2% валового внутрішнього продукту. Усе через те, що під час кризи бізнес насамперед утримує ріст зарплат своїм працівникам і скорочуватиме робочі місця. Відповідно у бюджет надходитимуть менші кошти», – наголосив Монін.

Щоб впоратися із зовнішніми та внутрішніми викликами кризи та, щоб економіка України отримала «м’яку посадку», а українці вигоду, вирішальну роль у цьому процесі відіграватиме уряд. Як зазначив керівник економічних програм UIF Анатолій Амелін, експерти економічних програм UIF Яна Лаврик та Данило Монін, головним його завданням є узгодження та ухвалення Action plan (плану дій) «Як Україні подолати наслідки світової кризи». У документі мають бути окреслені ризики, цілі та завдання, алгоритми дій та інструменти з мінімізації цих ризиків, вказані відповідальні за кожен крок і визначено очікуваний ефект.

Саме криза, наголошують в UIF, може стати рушієм змін, які дозволять українській економіці переорієнтуватися з моделі, залежної від зовнішніх циклів і експорту, на зростання внутрішнього споживання. Тоді через 5-10 років Україна здобуде інституційну незалежність й стане впливовим регіональним суб’єктом. 

«Такий документ на замовлення уряду мають підготувати аналітичні центри спільно з представниками НБУ, Міністерства фінансів України та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Крім того, слід забезпечити систему моніторингу зовнішніх ринків і подій у світі, визначити критерії настання ризику. Виявивши критичну подію, наприклад, обвал світових фондових ринків, в КМУ необхідно скликати робочу групу. До цієї групи, окрім представників названих вище інституцій, має увійти представник РНБО. Робоча група повинна розробити порядок імплементації вже узгодженого Action plan. Дії всіх учасників плану необхідно синхронізувати. Для цього інструменти, які використовують НБУ, Мінекономіки та Мінфін, мають доповнювати й сприяти досягненню єдиних цілей, визначених у плані», – зауважують в UIF. 

Експерти Українського інституту майбутнього оцінили виклики, перед якими постане Україна в період світової кризи, а також розробили рекомендації щодо мінімізації негативних наслідків для української економіки. Будь-яка криза, переконані вони, це насамперед можливість для трансформацій, а для України це одразу цілий спектр можливостей: змінити структуру української економіки; запустити великі інфраструктурні проєкти, почати масштабну модернізацію активів країни, підвищити капіталізацію України; провести помірну девальвацію гривні, підвищити цінову конкурентоздатність української продукції на зовнішніх ринках; вийти на нові географічні ринки, увійти в нові товарні сегменти; створити нові економічні союзи (наприклад, Балто-Чорноморський союз); створити нові виробництва в Україні та українські бренди; знизити залежність від імпорту в майбутньому, зменшити тиск на торговельний баланс і гривню; створити платоспроможний внутрішній ринок, подолати залежність від сировинних циклів, коливань курсу долара США; підвищити ефективність української економіки, у тому числі її енергоефективність; вийти на повне самозабезпечення енергоресурсами; провести реструктуризацію зовнішніх боргів на вигідних для України умовах; провести реформу держапарату, аудит, ліквідувати старі неефективні держоргани, провести секвестр держбюджету, переформатувати функцію держави в сервісну, запустити egovernment, як повноцінну систему взаємодії держави й громадян.