Реформа системи охорони здоров’я – 2020: Підводні камені для українців

27.11.2019

Трансформація системи – це перехід до нової якості. Водночас трансформація такої соціально-сенситивної сфери, як охорона здоров’я, підвищує відповідальність стейкхолдерів.

Що планується змінити у 2020 році в галузі охороні здоров’я, і які підводні камені нас можуть очікувати. Цю тему обговорили експерти в ефірі програми «Свобода слова» 25 листопада 2020 року.

Спочатку про плани:

Які зміни запланували в Міністерстві охорони здоров’я України при реформуванні на 2020 рік:

  • згідно з програмою медичних гарантій запустити з квітня 2020 року 5-ть видів медичної допомоги (крім первинної, що вже працює): спеціалізовану амбулаторну, госпітальну, екстрену, паліативну, реабілітацію. До цього часу визначено субвенцію для роботи «по-старому»;
  • запровадити систему оцінки якості медичних послуг;
  • оптимізувати мережі закладів охорони здоров’я;
  • продовжити розбудову системи громадського здоров’я та епідемічної безпеки населення;
  • зміни в системі освіти;
  • запровадити доплати медичних послуг;
  • залучити інвестиційні проєкти.

Про візію. Є кілька факторів, що неможливо ігнорувати при трансформуванні системи:

  1. Стратегічне планування системи healthcare повинно бути в єдиній парадигмі з Візією держави Україна. З позитиву: в нас є приблизний план трансформації охорони здоров’я до 2022 року. В основі – перехід до комбінованої системи фінансування в системі охорони здоров’я та програма медичних гарантій – добровільне медичне страхування. Але відсутній узгоджений стратегічний план держави хоча б на 5 років.
  2. Політична нестабільність з частою зміною еліт. З 1991 року в Україні 23-й за рахунком очільник міністерства охорони здоров’я.
  3. Визначитись, яку модель ми бачимо в майбутньому healthcare України потрібно на візійному рівні. Зараз ми «гасимо пожежі» в охороні здоров’я. І звісно, серед трьох основних причин смертності українців: ішемічна хвороба серця, цереброваскулярні захворювання та новоутворення органів травлення. Для лікувальної моделі – акцент на лікуванні, ранній діагностиці та залученні інвестицій для медичного туризму. Тому на наступний рік виділено 72 млрд грн з бюджету, а це 63,7% бюджету на Національну службу здоров’я України. Більшість коштів піде саме на лікування, в основному складних екстрених випадків. Чому ми мало уваги приділяємо запобіганню захворювань? У бюджеті 2020 року на профілактику заплановано: 207,9 млн грн на фінансування послуг із супроводу та профілактики ВІЛ, 227,1 млн грн – на закупівлю послуг громадського здоров’я, це на послуги з епідеміологічного нагляду за інфекційними захворюваннями, послуги з імунопрофілактики, послуги з промоції здоров'я та комунікаційних кампаній, послуги з соціально-гігієнічного моніторингу та на профілактику неінфекційних захворювань, а це 0,38%!

Адже при профілактичній моделі в клієнтському ряді з’явиться крім пацієнта, лікаря, представника муніципалітету ще й клієнт-страховик та роботодавець. Вони, враховуючі економічні показники, зацікавлені в запобіганні захворювань, ранній діагностиці (як це зробили японці при підходах до ранніх станів, що є попередниками раку шлунка та безпосередньо раку шлунка). Зокрема, з 3-х аспектів раннього виявлення (скринінг, онкопильність лікарів та освіченість населення у сфері охорони здоров’я) перший компонент вдвічі нижчий, ніж в США. Але працює інший компонент – освіта населення у сфері охорони здоров'я. У разі появи симптомів будь-яких захворювань, японці звертаються до лікаря частіше, ніж щомісяця.

Враховуючи, що вже з 2020 року розпочнеться процес залучення інвестицій, на стратегічному рівні розбудови системи хочеться зробити кілька акцентів:

Ми повинні чітко визначити, хто є клієнтом системи охорони здоров’я.

а) Пацієнт. Для нього необхідно надати послугу в повному обсязі, здійснивши незалежний контроль якості. Послуга повинна грунтуватись на принципах співвідношення ризик/користь для пацієнта та сучасного рівня науково-технічного прогресу, бути економічно обгрунтованою. Величезну роль необхідно приділити контролю якості наданих послуг. З квітня 2020 року пацієнт прийде за госпітальною допомогою і вже повинна бути надана економічно розрахована якісна послуга.

в) Лікар. Відповідний рівень знань та матеріально-технічного забезпечення, оцифрована послуга, можливість отримати кошти за послугу. Враховуючи, що очільник Національної служби здоров’я України публічно оголосив про звільнення – це точно додатковий фактор нестабільності.

с) Інвестор. Серед позитиву – ухвалений Закон України «Про концесії». Але є кілька невідповідностей для потенційного інвестора вже на законодавчому рівні.

Невід’ємною частиною впровадження концесійного підходу є розробка техніко-економічного обгрунтування, зважаючи на те, що законодавством встановлюється обсяг медичних гарантій щорічно, неможливо розрахувати фінансові показники проєкту на строк від 5 до 50 років, як вимагає концесійне законодавство. Крім того, відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» обсяг коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на реалізацію програми медичних гарантій, щорічно визначається в Законі України про Державний бюджет України як частка валового внутрішнього продукту (у відсотках) у розмірі не менше 5 відсотків валового внутрішнього продукту України. Видатки на програму медичних гарантій є захищеними статтями видатків бюджету. Бюджет за різними підрахунками на охорону здоров’я складає від 3.2 до 3.8% на 2020 рік.

  1. d) Страховик. Згідно з нинішньої стратегії він повинен з’явитись з 2021 року.

е) Представник муніципалітету. Враховуючи автономізацію закладів охорони здоров’я, муніципальна влада матиме необхідні важелі впливу на управління закладами охорони здоров’я.

Загалом є дві сторони: внутрішній ринок та зовнішній ринок. Для зовнішнього ринку є інші клієнти.

а1) Пацієнт. Медичний туризм. Галузі: естетична медицина, стоматологія, репродуктологія, так і важкі сфери: кардіохірургія, нейрохірургія, терапія стовбуровими клітинами.

в2) Лікар. У цьому випадку лікар як правило вторинної та третинної допомоги, наприклад для телемедицини.

с2) Інвестор. Зовнішній інвестор.

д2) Страховик. Зовнішні великі гравці медичного страхового бізнесу.

На цьому рівні повинні бути розроблені:

А) чіткі правила

В) планування

С) привабливий інвестиційний клімат як елемент екосистеми.

Ми повинні використати наші напрацювання та оцінити інвестиційно-привабливі субгалузі охорони здоров’я.

У більшості випадків ми працюємо з трансформацією охорони здоров’я на тактико-прикладному рівні. Але важливо врахувати елементарні правила функціонування системи: протидія змінам всередині, лобізм (нерозуміння надсистеми), ключових гравців та зв’язків між ними, часову затримку.

Наведу лише один приклад, що наочно демонструє, як не працюють ці правила. Серед аптечних продажів ліків вже кілька років спостерігається тренд, при якому замість використання принципів доказової медицини топ-10 препаратів, що продаються, не відповідають топ-10 причин смертності в Україні.