СПИРТОВА РЕФОРМА: ГІРКО КОВТАТИ, ШКОДА ВЕРТАТИ

03.12.2019

Спиртова промисловість в Україні є не лише джерелом якісної сировини для виробників лікеро-горілчаних виробів і продукції для фармацевтики та харчової промисловості, а й «сірою» зоною зловживань у виробництві й реалізації спирту. Ці зловживання мають соціальні та економічні наслідки для країни. Соціальними наслідками є, насамперед, захворюваність і смертність населення від отруєння неякісним алкоголем. Економічні наслідки охоплюють поширення контрабанди і недоотримання державним бюджетом податкових надходжень від торгівлі спиртом та міцним алкоголем, - зазначає Євген Черевиков, експерт економічних програм Українського інституту майбутнього.

До складу спиртової галузі входять 79 державних виробничих майданчиків, у тому числі 41 (з них працюють лише 12) – до складу ДП «Укрспирт», провідного виробника харчового спирту. Наразі загальна збитковість підприємств, що утворюють спиртову промисловість, у 2018 р. сягнула 25,7 млн грн, лише 8 з 21 державного підприємства мали прибуток, а 11 підприємств перебувають у стані банкрутства.

Спиртовій промисловості України сьогодні притаманні системні проблеми:

  • частка тіньового обігу спирту становить близько 50-55%, а споживання нелегального алкоголю – 35-40%;
  • галузь переобтяжена непрацюючими підприємствами з роздутим штатом працівників, які утримуються за рахунок працюючих підприємств/виробничих майданчиків;
  • зношеність основних фондів усіх підприємств галузі в середньому 68%, при їхній середній завантаженості менше ніж 20%;
  • низька ефективність виробництва харчового спирту компенсується монопольною ціною: середня ціна, за якою ДП «Укрспирт» реалізує харчовий спирт на внутрішньому ринку, значно перевищує відповідну ціну в Росії, Білорусі та країнах ЄС (на 50%, 37% та 40%, відповідно) при загальній рентабельності підприємства 1,6%.

Означені проблеми супроводжуються такими галузевими тенденціями:

  • скорочення внутрішнього попиту на харчовий спирт в 3 рази за останні 10 років;
  • зменшення обсягів експорту харчового спирту в 5 разів при скороченні обсягів виробництва вітчизняних лікеро-горілчаних виробів у 3 рази й зростанні обсягів імпорту міцного алкоголю на 23% протягом останніх 10 років;
  • нестійка динаміка виробництва технічного спирту;
  • незначний обсяг виробництва біоетанолу та технічних спиртовмісних рідин.

За таких умов виживання спиртової галузі неможливе без докорінного реформування, яке має на меті формування прозорої диверсифікованої конкурентоспроможної галузі, що забезпечує виробництво і реалізацію широкого асортименту високоякісного спирту та спиртовмісної продукції з високою часткою доданої вартості.

Стратегічні цілі реформування галузі охоплюють:

  • Детінізацію спиртової промисловості
  • Посилення міжнародної конкурентоспроможності вітчизняних підприємств

Зазначені цілі мають досягатись на основі демонополізації галузі, приватизації неефективних державних підприємств, залучення приватних інвестицій в модернізацію галузі, розвитку виробництва нових видів спиртовмісної продукції, розвитку суміжних галузей економіки тощо.

Реформування спиртової промисловості доцільно здійснювати у 2 етапи:

Етап 1. Об’єднання підприємств галузі й оздоровлення ДП «Укрспирт»

На цьому етапі доцільно завершити приєднання працюючих підприємств Державного концерну «Укрспирт» до ДП «Укрспирт», а також тих, що мають інвестиційний потенціал за результатами технічного аудиту і ринкової оцінки активів всіх виробничих майданчиків; посилити державний контроль за виробництвом та обігом спирту на основі впровадження електронних засобів обліку та контролю; провести оздоровлення ДП «Укрспирт», що передбачатиме розв’язання проблеми кредиторської заборгованості, розширення асортименту продукції, виведення підприємства на міжнародні ринки харчового спирту, біоетанолу та технічних речовин з огляду на сформовані підприємством протягом останніх років тенденції оновлення основних засобів та нарощування експорту продукції.

Цей етап має завершитись корпоратизацією ДП «Укрспирт» і залученням приватних інвестицій в його розвиток.

Етап 2. Демонополізація галузі та приватизація ДП «Укрспирт»

Завдання демонополізації галузі розв’язується ухваленням президентського Закону № 2300 «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» щодо лібералізації діяльності у сфері виробництва і обігу спирту етилового», а також ліквідацією заборони на імпорт спирту приватними підприємствами.

Водночас завчасна лібералізація галузі відповідно до Закону № 2300 створює додаткові ризики для функціонування ДП «Укрспирт» та інших державних підприємств. Зокрема, розбудова спиртових виробництв виробниками горілки сприятиме знеціненню активів працюючих виробничих майданчиків ДП «Укрспирт» та низьким бюджетним надходженням від його подальшої приватизації, банкрутству та припиненню діяльності більшості державних підприємств галузі. Крім того, за відсутності належного державного контролю за виробництвом та реалізацією харчового спирту сподівання на детінізацію галузі лише внаслідок ухвалення цього Закону є марними.

Приватизація ДП «Укрспирт» є ключовою складовою реформування спиртової галузі і має здійснюватися з урахуванням внутрішніх проблем функціонування підприємства та системних проблем всієї спиртової промисловості. Поточна урядова оцінка потенційних бюджетних надходжень від приватизації ДП «Укрспирт» на рівні 5,0-6,0 млрд грн з огляду на показники виручки (1,8 млрд грн), загальної рентабельності (1,6%), балансової вартості підприємства (151,3 млн грн), поточних витрат на утримання непрацюючих виробничих майданчиків, а також кредиторської заборгованості підприємства, видається надто оптимістичною.  

Зазначений вище підхід до реформування спиртової галузі України дозволить:

  • поступово зменшити тіньовий обіг спирту та наростити податкові надходження до бюджету від акцизного податку та ПДВ;
  • залучити приватні інвестиції у технічне переоснащення галузі та розвиток виробництва нових видів продукції;
  • знизити собівартість виробництва етилового спирту;
  • істотно наростити обсяги експорту спирту та спиртовмісної продукції;
  • сприятиме розвитку суміжних галузей виробництва (аграрне виробництво, виробництво склотари тощо);
  • поліпшити показники діяльності ДП «Укрспирт», що дозволить державі виручити істотну більшу суму від його подальшої приватизації.

 

Євген Черевиков, експерт економічних програм Українського інституту майбутнього