В Українському інституті майбутнього відбулись дебати щодо відкриття ринку землі

05.03.2020

У середу, 4 березня, відбулись вже другі "Дебати майбутнього", організовані Українським інститутом майбутнього за класичним форматом проведення дискусійного форуму у стилі «Оксфордського клубу». На цей раз тема дебатів була не менш провокативна, ніж перша: «Відкриття ринку землі суперечить інтересам України» .

Тема відкриття ринку землі є надзвичайно актуальною, адже у Верховній Раді триває обговорення та внесення правок до Закону про ринок землі, який був ухвалений у першому читанні. Проте, досі питання зняття мораторію на продаж землі викликає шквал емоцій.

Відкриваючи дебати, співзасновник Українського інституту майбутнього Ігор Ліскі наголосив, що суперечки навколо питання щодо відкриття ринку землі вже багато років точаться політиками, економістами, експертами та громадськими активістами.

«13 листопада минулого року у Верховній Раді був проголосований у першому читанні Закон про ринок землі. Зараз триває обговорення та внесення правок до цього документа. Проте існує багато питань щодо того, чи не призведе відкриття ринку землі до скуповування українських земель іноземним капіталом, який залишить Україну без власного виробника сільгосппродукції? Чи навпаки активізує економічне зростання сіл та захистить від тіньових схем власників паїв, які зможуть отримати набагато більші кошти, ніж отримують зараз за оренду. Ми вирішили, що це питання потребує аргументованої дискусії за стінами Ради та інших майданчиків, тому запросили на Дебати Майбутнього справжніх фахівців з цієї теми – представників бізнесу, політиків та експертів», – підкреслив Ігор Ліскі.

До дебатів також приєднався Уповноважений Президента України із земельних питань Роман Лещенко, який наголосив, що головною метою має бути суб'єктність та детінізація аграрного ринку, адже в його тіні лежать мільярди доларів США. А для цього потрібні правила гри: зробити земельну і аграрну реформу в крмлексі з детінізацією тих ресурсів, які згодом підуть на спецфонд з підтримки аграрного сектору. 

Крім того, Лещенко повідомив, що з наступного тижня буде відновлено роботу Міністерства аграрної політики.

Спікерами дебатів виступили представники влади, бізнесу та експерти. Вони активно відстоювали свою позицію щодо відкриття ринку землі.

Спікери панелі "ЗА" підтримували головну тезу дебатів та запевняли, що відкриття вільного ринку землі за пропонованим наразі законопроєктом, призведе до скуповування українських земель іноземним капіталом, що залишить Україну без власного виробника сільгосппродукції. Спікери панелі "ПРОТИ" заперечували це твердження та наголошували на тому, що поява великих інвесторів активізує економічний розвиток українських сіл.

Так, Вадим Івченко, заступник голови Комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин, спікер панелі "ЗА", зазначив, що сьогодні треба говорити, яка земельна реформа потрібна Україні. Земельна реформа має залучити в аграрний сектор якомога більше людей (йдеться про створення робочих місць), якомога більше молодих людей, в тому числі в аграрний сектор. Необхідно говорити про збереження сіл, еколаншафтів. 

«Якщо ми хочемо зберегти нашу землю і побудувати аграрний устрій, який дасть можливість всім в рівних умовах працювати та створювати бізнес, то вести діалог про можливі правила відкриття ринку землі варто лише з точки зору національних інтересів, щоб не втратити свій національний скарб, те, що українці отримали від природи. Насамперед, обіг землі має відбуватись серед сільгосптоваровиробників. До землі не мають бути допущені люди, які не збираються займатись сільським господарством, і які, маючи мільйонні статки у свої деклараціях, можуть купити велику її кількість», – зауважив Вадим Івченко.

Ольга Ходаківська, заступниця директора Національного наукового центру «Інституту аграрної економіки», спікерка панелі "ЗА", підтримала свого колегу та зазначила, що нинішня редакція законопроєкту про обіг земель суперечить інтересам українського суспільства.

«Нас маніпулятивно намагаються ввести в дискусію, щоб ми обговорювали площу земель, які можуть набуватися однією особою, суб’єктний склад тощо. Тобто деталі, які є похідними. Сьогодні основна дискусія має вестися навколо фундаментальних засадничих принципів: майбутнього сільського господарства, який аграрний устрій ми вибудовуємо, яке українське село буде після реалізації тієї чи іншої реформи, місце людини в цьому процесі, якою ми хочемо бачити Україну. Саме відштовхуючись від цього, мали би бути обмеження щодо суб’єктного складу, площ земель, поетапності тощо. Основний спосіб розпорядження своєю земельною ділянкою – це отримати право самостійно на ній господарювати. Створити власний бізнес для того, щоб власник земельного паю міг обробляти землю, працювати зі своєю родиною, забезпечувати себе стабільним доходом», – підкреслила Ольга Ходаківська.

Михайло Соколов, заступник голови ГО «Всеукраїнська Аграрна Рада», який також відстоював позицію "ЗА", наголосив на тому, що представники ГО «Всеукраїнська Аграрна Рада» виступають проти ринку землі, який запропонував уряд.

«Сьогодні не йде мова, що ніколи не повинен бути ринок землі. Мова йде про те, яким повинен бути цей ринок землі. 200 тисяч га в одні руки призведе до збільшення кількості землі в руках великих холдингів і скорочення кількості землі в руках середніх та малих фермерів», – наголосив він.

Проти аргументів своїх опонентів виступив Анатолій Амелін, керівник економічних програм Українського інституту майбутнього,  спікер панелі "ПРОТИ", та заявив: поява великих інвесторів активізує економічний розвиток українських сіл.

 «Коли говоримо про відкриття ринку землі, ми кажемо скоріше про зняття мораторію, тому що тіньовий ринок був, є і активно розвивається. Зараз йдеться про зняття мораторію з тієї землі, яка була отримана власниками в результаті  розпаювання землі колгоспів і радгоспів. І це 7 мільйонів українців. Отримавши землю, вони отримали власність без права розпоряджатися неї. Це робить Україну зовсім не цивілізованою країною. Мова йде про те, аби повернути українцям право бути господарями свого майна. Самим вирішувати, що робити зі своєю землею», – зауважив Анатолій Амелін.

Радник прем’єр-міністра з економічних питань Олексій Мушак підтримав колегу та зазначив, що земельна реформа – це права та повага, гроші зараз і можливості у майбутньому.

«Ми говоримо, що в Україну повинні зайти інвестиції. Інвестиції неможливі без захисту інвестицій, а це означає, що поважається право власності. Неможливо отримати повагу до права власності великого й середнього бізнесу без поваги до права власності пересічного українця. Земельна реформа генерує додаткових 1 млрд доларів надходжень до бюджету. Щодо можливостей, ми говоримо про рекордний врожаї, але не заробляємо на цьому гроші. Маючи 1 млрд доларів, ми можемо стимулювати можливості у майбутньому», – сказав Олексій Мушак.

Юрій Косюк, засновник та гендиректор Агроіндустріального холдингу «МХП (Миронівський хлібопродукт)», також виступив проти того, щоб забирати фундаментальне право людей розпоряджатися своєю власністю.

«Я ліберал в душі. Вважаю, що якщо людей обмежують у розпорядженні їхнім майном, а в цьому випадку йдеться про землю, то це занижує вартість цього майна. На мій погляд, суспільство нечесно ставиться до власників такого майна. Загалом я за вільний ринок землі», – висловив свою точку зору Юрій Косюк.

Головним підсумком дебатів стало те, що більшість присутніх у залі підтримала ринок землі, який по суті вже існує! Найбільше суперечок викликало питання, яким саме він має бути. Тож питання про те, якими мають бути правила регулювання продажу землі в Україні, досі залишається відкритим...


Модератором дебатів виступив відомий журналіст, теле – й радіоведучий Олексій Бурлаков.